Постанова № 53731203, 03.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"03" серпня 2011 р. № 2а- 4155/11/2070

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд з урахуванням уточненої позовної заяви стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВГАЗ" (юридична адреса: 61022, м. Харків, Держпром 4, під. 3, пов. ,код ЄДРПОУ 03359500, МФО 351629, р/р 26009240 у ВАТ Мегабанк) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 120454,10 грн.

В обґрунтування позову зазначивши, що статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено обов'язок для підприємств, установ, організацій у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова численність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до чинного законодавства за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу встановленого ч.1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. Позивач вважає, що відповідачем не виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у кількості 5 осіб.Спори, що виникають із правовідносин за ст.. 19,20 Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Представником відповідача через канцелярію суду надано письмове заперечення, в якому він обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову наступним. У своєму письмовому запереченні обґрунтовував необхідність відмовити в задоволенні позову наступним. Посилаючись на Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні відповідачем вжито всі передбачені діючим законодавством заходи щодо працевлаштування інвалідів на підприємство. А саме : Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" на протязі 2010 року регулярно подавав звіти до Харківського міського центру зайнятості по формі № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій». Відповідно до цього Звіту на підприємстві в 2010 році була створена необхідна кількість робочих місць для інвалідів, але жодного інваліда на підприємство центром зайнятості не направлено та відмов з боку товариства в працевлаштуванні інвалідів не було. Також Згідно форми 10-ПІ «Звіту Про зайнятість та працевлаштування інвалідів»за 2010 рік, що надавався ПАТ "Харківгаз" до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2010 році становить 3288особи, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 151 особа.

Представник позивача у судове засідання не прибув, але 03.08.2011 року надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі , хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2010 рік, що наданий ПАТ "Харківгаз" до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників складу підприємства у 2010 році становила 3288 особи. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становить 151 особи, а також кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" 65 особи. Відповідач, розраховуючи кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, виходив з того, що оскільки основна діяльність підприємства, пов"язана з виконанням робіт, які відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, то відповідач вважає, що із 3216 робочих місць на підприємстві безпечними робочими місцями для інвалідів є лише 1631 робоче місце, тому кількість робочих місць , створених для інвалідів на підприємстві повинно бути 65 особи.

Згідно розрахунку суми позову, наданого позивачем, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" 132 особи, а середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становить 127 осіб. Позивач правильно розрахував кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 закону. Що стосується розрахунку позивача щодо середньооблікової чисельності інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві, то судом встановлено, що правильною кількістю інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві у 2010 р. є 151 особа, що підтверджується списками, затвердженими старшим інспектором з управління по персоналу відповідача. Отже, відповідачем виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 151 осіб.

Згідно копій Звітів про наявність вакансій Форми З-ПН вбачається, що у 2010 році відповідачем до Харківського міського центру зайнятості кожного місяця надавалась інформація (Звіт про наявність вакансій Форми З-ПН) про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів. Також звіти подавались філіями підприємства до районних центрів зайнятості Харківської області.

Викладене свідчить про виконання ПАТ "Харківгаз" щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

В ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Таким чином, відповідачем були виконані вимогу Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та прийняття заходів для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць та на підприємстві виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 151 особи . Доказів, які б свідчили про те, що підприємство відмовило у прийнятті на роботу інвалідам, які були направлені центром зайнятості, позивачем не були представлені і у справі відсутні.

Суд, прийшов до висновку, про те, що відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2010 році.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ПАТ "Харківгаз" адміністративно господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інваліда у 2010 році у сумі 120454,10 грн. нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" про стягнення коштів відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена 03 серпня 2011 року.

Суддя Шляхова О.М.