Рішення № 53725972, 19.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8203/15

Головуючий у першій інстанції Івченко В. Б.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Комаровської Н.В., Короткова В.Д.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» про стягнення вкладу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року, -

встановила:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення вкладу і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27.06.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу («Довгостроковий морський») № 490004580263507, згідно умов якого Банк відкрив позивачу депозитний рахунок в іноземній валюті та прийняв на нього грошові кошти в національній валюті у сумі 35500 доларів США зі сплатою 9,7% річних на строк до 30.06.2014 року. Днем повернення вкладу сторони визначили 30.06.2014 року.

Позивач свої зобов'язання за договором вкладу виконав у повному обсязі.

15.11.2014 року позивач на виконання вимог п.3.2.3 Договору звернувся до ПАТ АБ «Порто-Франко» з листом з проханням видати йому суму вкладу та нараховані проценти, але відповіді не отримав.

23.12.2014 року позивач від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримав 200000 грн., що еквівалентно 12614,8 доларів США.

Позивач остаточно просив :

- стягнути на користь позивача з ПАТ АБ «Порто-Франко» суму банківського вкладу у розмірі 28050,45 доларів США;

- стягнути на користь позивача з ПАТ АБ «Порто-Франко» пеню за затримку повернення вкладу у розмірі 121,25 дол. США (а.с.32-35).

Заочне рішення ухвалено у відсутність сторін.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Порто-Франко», на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором банківського вкладу («Довгостроковий морський») №490004580263507 від 27.06.2013 року у розмірі 33336 доларів США 98 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 528391 гривню 13 копійок.

Стягнуто з ПАТ АБ «Порто-Франко», на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язанні з наданням правової допомоги у розмірі 36 гривень 50 копійок.

Стягнуто з ПАТ АБ «Порто-Франко», судовий збір у розмірі 3654 гривні, на користь держави.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2015 року залишено без задоволення заяву ПАТ АБ «Порто-Франко» про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Порто-Франко», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ АБ «Порто-Франко» підлягає частковому задоволенню, а заочне рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що за договором банківського вкладу , позивач набув право вимоги , а ПАТ АБ «Порто-Франко» , відповідно до ст.1060 ЦК України має повернути позивачу вклад у повному обсязі.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції .

Згідно із ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

З матеріалів справи вбачається , що 27.06.2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ АБ «Порто-Франко» був укладений договір банківського вкладу («Довгостроковий морський») №490004580263507 (а.с.8).

Відповідно до п.1.2 договору вкладу позивач вніс готівкою на рахунок Банку кошти у валюті 35500 дол. США.

Відповідно до п.1.4 договору вкладу , сторони передбачили ,що за розмішення вкладу та користування коштами Банк нараховує проценти у розмірі 9,7 % річних.

Відповідно до п. 1.1. сторони передбачили строк повернення вкладу не пізніше 30.06.2014 року.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, передав Банку на депозит кошти.

Відповідно до п.3.2.3 договору Банк зобов'язався видати готівкою вкладнику вклад з нарахованими відсотками по закінченню строку договору ,або за першою вимогою вкладника з дотриманням вимог п.2.2.1., 3.1.4,3.1.5. договору вкладу.

Після закінчення строку дії договору вкладу , відповідач свої зобов'язання ,всупереч до вимог п. 3.2.3 договору вкладу не виконав , вклад позивачу не повернув.

15.11.2014 року позивач звернувся до ПАТ АБ «Порто-Франко» з вимогою про повернення вкладу (а.с.9-10) , проте вклад позивачу не був повернутий , відповідь на вимогу позивачем не отримана.

На підставі постанови Правління НБУ від 26.09.2014 року № 610 «Про віднесення ПАТ АБ «Порто-Франко» до категорії неплатоспроможних» ,виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.09.2014 року прийнято рішення № 103 про впровадження з 29.09.2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженної особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ АБ «Порто-Франко».

23.12.2014 року позивач від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримав 200000 грн., що еквівалентно 12614,8 доларів США.

Суд першої інстанції вірно посилався на вимоги ст.ст. 525, 526 , 1060 ,1074 ЦК України .

Відповідно до п.5.2 договору вкладу сторони передбачили ,що Банк за несвоєчасне повернення вкладу та нарахованих за вкладом відсотків після закінчення дії договору з вини Банку або у разі неповного повернення вкладу сплачує вкладнику пеню у розмірі 0,01 % від суми неотриманого вкладу за кожний день неповернення.

Відповідно до ч.2 ст.533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума , що підлягає оплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу,якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Офіційний курс НБУ по відношенню одного долара до гривні на 28.01.2015 року становив 1 дол.США- 15,869 грн.

З врахуванням умов договору вкладу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором вкладу у розмірі 28171,70 дол. США ,що еквівалентно 447056,70 грн. , що складається з заборгованості за вкладом у розмірі 28050 ,45 доларів США ,що за офіційним курсом НБУ скаладає 445132,59 грн., та пеня за прострочення повернення вкладу у розмірі 121,25 дол. США , що за офіційним курсом НБУ скаладає 1924 ,11 грн..

Задовольняючи позов ,суд першої інстанції не звернув уваги на те ,що позивачем були уточнені позовні вимоги та суму заборгованості за відсотками ,відповідно до п. 1.4 договору вкладу ,у розмірі 5165,25 дол. США ,позивач не просив стягнути з Банку ,оскільки 23.12.2014 року ним було отримано 200 000 грн. ,що еквівалентно 12614,8 дол.США , які на розсуд позивача були зараховані у погашення відсотків на суму 5165,25 дол. США та на погашення вкладу у розмірі 7449,55 дол. США.

На час ухвалення колегією суддів рішення офіційний курс НБУ гривні до долару США збільшений ,проте з врахуванням того, що позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості з врахуванням уточнень позовних вимог , стягненню підлягає сума заборгованості в межах позовних вимог.

Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат ,зокрема пов'язаних з наданням правової допомоги ,помилково стягнув з відповідача на користь позивача 36 грн. 50 коп., оскільки представником позивача ОСОБА_4 ,всупереч до вимог Закону України «Про гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» № 4191-VI від 20.12.2011року не надано розрахунку , що є підставою для відмови у стягненні таких витрат.

Позивач в уточненій позовній заяві не наполягав на стягненні витрат пов'язаних з наданням правової допомоги.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності позовних вимог позивача у стягненні з Банку вкладу у валіті дол.США не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України та з врахуванням того, що вклад був здійснений позивачем у валюті дол.США , позивач обгрунтовано звернувся до суду з позовом про стягнення вкладу у валюті дол.США ,при цьому суд першої інстанції вірно визначив те ,що стягненню підлягає заборгованість в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на час постановлення судового рішення у гривні України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку надання кредитної претензії ,що свідчить про погашення Банком вкладу у повному обсязі та є підставою для відмови у задоволенні позову ,оскільки позивачем після закінчення терміну договору вкладу 15.11.2014 року була направлена на адресу Банку вимога про повернення вкладу, яка була залишена Банком без уваги .Матеріали справи не містять ,а відповідачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України , не надані докази у спростування отримання вимоги позивача від 15.11.2014 року.

Права позивача - вкладника за договором вкладу порушені та підлягають поновленню.

За таких підстав, відповідно до п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України, апеляційна скарга ПАТ АБ «Порто-Франко» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні .

Керуючись ст.ст. 303, п.3 ч.1 ст.307, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Порто-Франко» задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 січня 2015 року змінити.

Абзац другий ,третій резолютивної частини рішення суду викласти в наступній редакції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Порто-Франко», ідентифікаційний код 13881479 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором Банківського вкладу («Довгостроковий морський») №490004580263507 від 27.06.2013 року у розмірі 28171 (двадцять вісім тисяч сто сімдесят один) дол. США 70 центів, що за офіційним курсом НБУ скаладає 447056 (чотириста сорок сім тисяч п'ятдесят сім ) грн. 70 коп..

В решті рішення залишити без змін .

Абзац третій , четвертий, п'ятий, шостий резолютивної частини заочного рішення відповідно вважати, другим, третім, четвертим ,п'ятим.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.Д. Коротков

Н.В. Комаровська