Ухвала суду № 53725924, 12.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6749/15

Головуючий у першій інстанції Гандзій Д. М.

Доповідач Парапан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів:Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.

За участю секретаря Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про по зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015р. представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_5 та після уточнення позову просив: зобов'язати директора фірми «Геоцентр плюс» ОСОБА_5 видати ОСОБА_6 проект землеустрію щодо відведення у власність земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) й стягнути з директора ТОВ «Геоцент плюс» ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Зазначав, що розпорядженням голови Овідіопольської районної державної адміністрації №623 від 24.06.2011р. ОСОБА_8 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Він, ОСОБА_7, звернувся до ТОВ «Геоцентр плюс» для розроблення проекту землеустрою та підписання договору про надання «Геоцентром плюс» послуг.

Розпорядженням голови цієї ж райдержадміністрації №990 від 29.08.2012р. внесено зміни до розпорядження №623 від 24.06.2011р., зокрема, слова ОСОБА_7 та ОСОБА_7 замінено на ОСОБА_6 та ОСОБА_6.

Після зміни розпорядження він звернувся до ТОВ «Геоцентр плюс» щоб воно внесло такі зміни і до договору та проекту землеустрою.

13.02.2012р. він сплатив 1000 грн. за послуги згідно договору. Вказана сума і була сумою, передбачуваною договором. Після оплати договору він відразу заніс квитанцію про оплату до ТОВ «Геоцентр плюс», однак договір на руки не отримав, а сам проект знаходиться у фірмі. Там мотивували, що він повинен додатково оплатити ще 4 000 грн.

У подальшому керівником ТОВ «Геоцентр плюс» особисто проведено лише геодезію вказаної ділянки, а він самостійно отримував всі погодження, вистоюючи черги у відповідних установах.

До цього часу відповідач договір і проект землеустрою, укладений між ним і ТОВ «Геоцентр плюс», йому не надіслано, він його не отримував.

Отож, умови договору на даний час залишаються не виконаними в повному обсязі, що перешкоджає йому як представнику за довіреністю зареєструвати право власності на вказану земельну ділянку на ім'я дружини - ОСОБА_6

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що він ніколи ні з позивачкою, ні з її представником договір не укладав.

Рішенням суду від 30.06.2015р. у позові відмовлено.

У апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачки, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що будь-якого договору про надання послуг щодо виготовлення проекту землеустрою між позивачкою чи її представником та ТОВ «Геоцентр плюс» не укладався, а отже такий договір взагалі відсутній у розумінні ст. ст. 638, 901-903, 906 ЦК України

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За положеннями ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених.1 ст. 206 цього Кодексу та правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст. 206 цього Кодексу.

Судом установлено, що розпорядженням голови Овідіопольської районної державної адміністрації №623 від 24.06.2011р. було присвоєно земельній ділянці орієнтовано площею 2,0000 га, що оформлюється у власність ОСОБА_7 адресу: ділянка №1, масив №67, Молодіжненська сільська рада (за межами населених пунктів), надано ОСОБА_7 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність або користування і перебувають у запасі, на масиві №67 на території Молодіжненської сільської ради (за межами населених пунктів) та рекомендовано ОСОБА_7 надати зазначений проект землеустрою до Овідіопольської РДА для розгляду та затвердження у встановленому законодавством порядку.

ОСОБА_7 звернувся до ТОВ «Геоцентр плюс» для розроблення проекту землеустрою та підписання договору про надання «Геоцентром плюс» послуг.

Розпорядженням голови цієї ж райдержадміністрації №990 від 29.08.2012р. внесено зміни до розпорядження №623 від 24.06.2011р., зокрема, слова ОСОБА_7 та ОСОБА_7 замінено на ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Після зміни розпорядження представник позивачки повторно звернувся до ТОВ «Геоцентр плюс» з проханням про внесення відповідних змін до договору про надання послуг та до проекту землеустрою.

13.02.2012р. ОСОБА_7 сплатив 1000 грн. за послуги згідно договору. Вказана сума і була сумою, передбачуваною договором. Після оплати договору ОСОБА_7 відразу заніс квитанцію про оплату до ТОВ «Геоцентр плюс», однак договір на руки не отримав, а сам проект знаходиться у фірмі. Там мотивували, що він повинен додатково оплатити ще 4 000 грн.

У подальшому керівником ТОВ «Геоцентр плюс» особисто проведено лише геодезію вказаної ділянки, а він самостійно отримував всі погодження, вистоюючи черги у відповідних установах.

До цього часу відповідач договір і проект землеустрою, укладений між представником позивачки і ТОВ «Геоцентр плюс», йому не надіслано, він його не отримував.

Отож, умови договору на даний час залишаються не виконаними в повному обсязі, що перешкоджає йому як представнику за довіреністю зареєструвати право власності на вказану земельну ділянку на їм'я дружини - ОСОБА_6

У суді першої інстанції відповідач ОСОБА_5 пояснив, що будь-якого договору про надання послуг між ним як директором ТОВ «Геоцентр Плюс» та позивачкою чи її представником ОСОБА_7,- взагалі ніколи не укладався, ні позивачка, ні її представник не зверталися до нього з приводу укладання такого договору, одночасно підтвердивши отримання на рахунок ТОВ «Геоцентр плюс» зазначеної вище грошової суми у розмірі 1 000 грн. згідно вказаної квитанції.

Згідно ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За положеннями ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 61 цього Кодексу.

Однак позивачка та її представник на підтвердження факту укладання договору про надання послуг між ОСОБА_6 та директором ТОВ «Геоцентр Плюс» ОСОБА_5 не надали суду жодного письмового доказу як про це встановлено у ст. 208 ЦК України.

Не є таким доказом і квитанція від 13.02.2012р., оскільки платіж на суму 1 000 здійснив ОСОБА_7 і у цій квитанції не зазначено, що останній діяв від імені позивачки. Більш того, згідно розпорядження №623 від 24.06.2011р. саме у цей час документи на землю мали бути оформлені на ім'я ОСОБА_7

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ч.1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

В силу положень ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюються установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати свої повноважень.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та усім належним її майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

З позовної заяви позивачки убачається, що вона уклала договір послуги з ТОВ «Геоцентр плюс» в особі його директора і саме товариству вона сплатила 1 000 грн.

З наведеного випливає, що предметом позову є матеріальні-правові вимоги ОСОБА_6 до ТОВ «Геоцентр плюс» і тому саме останнє є належним відповідачем, яке має відповідати за позовом, а не директор ТОВ «Геоцентр плюс» ОСОБА_5, який за твердженням представника позивачки є засновником та директором цього підприємства.

Однак на виконання вимог ст. 33 ЦПК України не було здійснено заміни первісного відповідача належним відповідачем, тому у позові слід відмовити, що не позбавляє позивачку звернутися з даним позовом до належного відповідача.

Таким чином, висновки суду про відсутність підстав для задоволення позову є правильними та відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволені позову, а тому підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення, як про це йдеться мова у апеляційній скарзі, не вбачається.

Рішення суду є правильним, воно ухвалено у відповідності до положень ст. ст. 212-215 ЦПК України.

Відповідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції обставини справи досліджено повно, а зібраним доказам дана вірна оцінка.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді Апеляційного суду Одеської області: В.Ф. Парапан

В.О.Панасенков

Р.Д.Громік