Рішення № 53717213, 24.05.2013, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/895/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого суддіКордюкової Ж.І.,

при секретаріПоломаній В.А.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, посилаючись на те, що рішенням Сєвєродонецького міського суду від 22.04.2009 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. На даний час значно виріс прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, значно зросли ціни на продукти харчування, одяг і інші витрати на дитину. Тому вищезазначена сума аліментів в розмірі 350 грн. на даний час є замалою для утримання дитини, в звязку з цим позивач просить збільшити розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.04.2009 року на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити ці аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно, до повноліття дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, підтвердила доводи, викладені в позові. Додатково суду пояснила, що відповідач дитиною не займається, дитина має таланти, які потрібно розвивати, на що у позивачки не вистачає коштів. Відповідач десь працює неофіційно та заробляє гроші.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, у звязку з чим судом 21.05.2013 року на підставі ст.ст. 224, 225 ЦПК України було винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу його батька (матері) і (чи) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя і матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків.

Згідно абз. 3 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 р. вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоровя, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно з рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.04.2009 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно, з 22.04.2009 р. до досягнення дитиною повноліття 18.12.2022 р.

Позивач ОСОБА_1 посилаючись на те, що вищезазначена сума аліментів в розмірі 350 грн. недостатня для утримання дитини, просить збільшити розмір аліментів, які утримуються з відповідача ОСОБА_2 та визначити їх у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісячно.

Частиною 1 статті 192 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або покращення стану здоровя будь-кого з них.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 р. передбачено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у звязку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоровя когось із них.

Таким чином, одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоровя або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоровя платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно довідки № 13/06-1194 від 25.04.2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, станом на 24.04.2013 року до Сєвєродонецького міського центру зайнятості не звертався, на обліку безробітних не перебував.

Відповідно до довідки №14218 від 20.05.2013 року ДПІ у м.Сєвєродонецьку за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2012 р. інформації про доходи фізичної особи ОСОБА_2 в центральній базі даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України немає.

Згідно довідки про доходи №15309 від 08.05.2013 р. та №15309 від 08.05.2013 р. ОСОБА_1 з 18.01.2005 року працює в ПрАТ «Сєвєродонецьке обєднання АЗОТ» на посаді лаборанта хімічного аналізу. За період з січня 2012 р. по грудень 2012 р. отримала дохід в сумі 26306,09 грн., та за період з січня 2013 р. по квітень 2013 р. в сумі 8305,13 грн.

Таким чином, з часу стягнення аліментів за рішенням суду від 22.04.2009 р. матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 не покращилось, доходи у відповідача були відсутні на момент стягнення аліментів і відсутні на момент предявлення позову про збільшення розміру аліментів. Позивач ОСОБА_1 працює та має стабільний дохід, який щомісяця збільшується, що на думку суду не є свідченням погіршення її матеріального становища.

Позивачем ОСОБА_1 не було надано суду належних достатніх доказів того, що з моменту винесення рішення суду про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, покращився матеріальний стан або стан здоровя відповідача, погіршилось матеріальне становище або стан здоровя позивача.

При цьому, суд відзначає, що зростання прожиткового мінімум на дитину відповідного віку, зростання цін на продукти харчування, одяг, тощо, на які посилається в позовній заяві позивач, не можуть бути прийняті судом в якості підстав для збільшення розміру аліментів.

Крім того, пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 р. передбачено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України, проте зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо розмір аліментів, визначений судом в твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч. 2 ст. 182 цього кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в різниці між визначеним розміром аліментів і 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд також відзначає, що посилання позивача ОСОБА_1 на відсутність в неї коштів на розвиток талантів дитини не можуть бути прийняті судом в якості підстав для збільшення розміру аліментів. Проте позивач не позбавлена права звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину на підставі ст.185 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобовязані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

З огляду на зазначене, суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи, що позивачем не надано доказів того, що з часу стягнення аліментів за рішенням суду у позивача або у відповідача змінився сімейний чи майновий стан, вважає що законних підстав для збільшення розміру аліментів, які стягуються з відповідача немає, тому вимоги ОСОБА_1 неорбгрунтовані та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 192 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 р., суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі складено 24.05.2013 року.

Суддя Ж. І. Кордюкова