Ухвала суду № 53715219, 24.11.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9708/15-к

Провадження № 1-кп/344/482/15

У Х В А Л А

24 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд в складі головуючої судді Зеленко О.В., з участю секретаря судового засідання Караїм Ю.В., прокурора Карабіна Є.М., потерпілої ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

Івано-Франківським міським судом розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України.

Під час судового розгляду потерпілою - цивільним позивачем ОСОБА_1 подано суду клопотання про забезпечення цивільного позову в даному кримінальному провадженні шляхом накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: на 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться в с. Вишків урочище "Рядівське" Долинського району Івано-Франківської області; на 1/3 частку будівельних матеріалів, що використані для будівництва незавершеного будинку в с. Угринів урочище "Біля Радіозаводу" Тисменицького району Івано-Франківської області; на 1/2 частину земельної ділянки, яка знаходиться в с. Угринів урочище "Біля Радіозаводу" Тисменицького району Івано-Франківської області; на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та транспортні засоби КАМАЗ 5320 (1988), ГАЗ 5327 (1983), VOLKSWAGEN Touareg (2003), АЗЛК 2140 (1980), ЗИЛ 157 КД (1985). Також просила накласти арешт на все майно, яке належить ОСОБА_3

Клопотання мотивувала тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можуть розпорядитися своїм майном для уникнення відшкодування завданої їй шкоди та з метою уникнення відповідальності виїхати за кордон, оскільки нещодавно отримали закордонні паспорти, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду про відшкодування заподіяної їй шкоди.

У судовому засіданні потерпіла підтримала дане клопотання.

Прокурор не заперечив щодо часткового задоволення клопотання та накладення арешту на майно обвинувачених з урахуванням розміру позовних вимог потерпілої.

Захисник та обвинувачені просили відмовити в задоволенні клопотання, оскільки їх діями збитків потерпілій не заподіяно, а вартість майна, про арешт якого клопоче потерпіла, є неспіврозмірною з її позовними вимогами.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження у частині заявленого цивільного позову та клопотання про його забезпечення, суд вважає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до суду має право звернутися цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача про арешт майна обвинуваченого для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення в солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 50191,10 грн, з них: 12191,10 грн. майнової шкоди (вартість проведеної фізико-хімічної експертизи) та 38000 грн. моральної шкоди, яка обумовлена глибиною душевних страждань потерпілої, внаслідок чого відбулось погіршення її стану здоров"я.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, тобто злочинів з формальним складом. При цьому в обвинувальному акті чітко вказано, що матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не завдана.

У цивільному позові ОСОБА_1 просить про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 12191,10 грн на відшкодування заподіяної їй матеріальної шкоди, що становить вартість проведеної фізико-хімічної експертизи, що відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України є процесуальними витратами за проведення експертизи, а не матеріальною шкодою, завданою кримінальним правопорушенням.

Факт заподіяння моральної шкоди потерпіла - цивільний позивач підтверджує копіями листків непрацездатності серії №350441 від 18.09.2014, №401374 від 21.10.2014, копією виписки із історії хвороби №5834 від 21.10.2014, копією виписки із амбулаторної картки хворої ОСОБА_1 та оригіналами квитанцій від 10.09.2014 на суму 476 грн - оплата медичних послуг та від 12.09.2014 на суму 790 грн - дослідження аналізів ОСОБА_1 Таким чином, потерпілою як доказ погіршення її здоров'я внаслідок душевних страждань подано квитанції про витрати на лікування на загальну суму 1266 грн.

В той же час, позивач просить стягнути з обвинувачених 38000 грн на відшкодування заподіяної їй моральної шкоди. Усупереч вимог ст.171 КПК України, доказів розміру цієї шкоди суду не надано.

Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснюють будь-які дії по відчуженню вказаного майна, як і не додано доказів про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду по даній справі та настання для позивача незворотних негативних наслідків.

Із клопотання вбачається, що ОСОБА_1 зазначено перелік майна тільки обвинуваченого ОСОБА_2 та доказом щодо 1/2 частини земельної ділянки, яка знаходиться в с. Вишків урочище "Рядівське" Долинського району Івано-Франківської області вартістю 17 705 грн. надано копію заочного рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 30.09.2013, яке набрало законної 30.10.2013. Жодних доказів щодо вартості іншого майна згідно переліку не надано.

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Таким чином, враховуючи мету арешту майна, а також те, що вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром завданої кримінальним правопорушенням шкоди, відсутність доказів вартості, а щодо обвинуваченого ОСОБА_3 також і переліку майна, про арешт якого клопоче потерпіла - цивільний позивач, у задоволенні даного клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175, ч.2 ст. 392 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Зеленко