Ухвала суду № 53714538, 17.11.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/3374/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1892/К/15 суддя: Папарига В.А.

Категорія - 31 (І) Суддя-доповідач - Чорнобук В.І.

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чорнобук В.І.

суддів - Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.

при секретарі - Петренко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі відповідно до ч. 2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» (надалі - ПрАТ «СК «Дніпроінмед»), ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 21.12.2012 року приблизно о 15-50 год. по вул. Дніпропетровське шосе в напрямку мікрорайону «Східний-1» на проїжджій дорозі Об'їзної дороги в м. Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29.10.2013 року, який набрав законної сили, винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача ОСОБА_3 та засуджено його за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 230 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами. Вказаним вироком на користь потерпілого ОСОБА_2 з ОСОБА_3 стягнуто 91 335,87 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичним знищенням автомобіля. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Дніпроінмед» залишено без розгляду.

20.02.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Криворізького відділення ПрАТ СК «Дніпроінмед» для добровільного відшкодування завданої шкоди з заявою про страхове відшкодування, але у травні 2014 року отримав відмову у його здійсненні, так як з моменту ДТП вже минуло більше одного року. З вказаним рішенням відповідача, позивач не погоджується, вказуючи на те, що він під час розгляду кримінальної справи звертався до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» спричиненої йому шкоди, що не порушує строки вказані у пп.37.1.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За таких обставин, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на його користь, в рахунок відшкодування спричиненої йому в результаті ДТП матеріальної шкоди - 49 000,00 грн., а з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди пов'язаної з відшкодуванням франшизи - 1 000,00 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Стягнути з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 49 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди пов'язаної з відшкодуванням франшизи - 1 000,00 грн.

Зобов'язано ОСОБА_2 після відшкодування йому шкоди, передати в розпорядження ПрАТ «СК «Дніпроінмед» пошкоджений автомобіль «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «Дніпроінмед», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «Дніпроінмед». Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, зобов'язана надати страховику заяву про виплату страхового відшкодування, а обов'язок страховика прийняти рішення щодо страхового відшкодування виникає виключно після отримання такої заяви потерпілого. Враховуючи, що позивач надав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування лише 20.02.2014 року, тобто після спливу одного року з моменту ДТП - 21.12.2012 року, він позбавив себе права на отримання страхового відшкодування, а відмова ПрАТ «СК «Дніпроінмед» у здійсненні страхового відшкодування є обґрунтованою. На думку представника відповідача, суд першої інстанції безпідставно прирівняв цивільний позов ОСОБА_2 заявлений у кримінальній справі до заяви про виплату страхового відшкодування, яка подається безпосередньо страховику. Крім того, ОСОБА_3 не повідомив ПрАТ «СК «Дніпроінмед» про настання страхового випадку, у зв'язку з чим позбав себе права на страховий захист. Також, визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд першої інстанції послався на висновок авто-товарознавчого дослідження №Д-9/03/13 від 11.03.2013 року, однак такий висновок до суду не надавався та не був досліджений судом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, а тому колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду та законність рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди пов'язаної з відшкодуванням франшизи, оскільки дані висновки суду не були оскаржені.

Судом встановлено, що 21.12.2012 року приблизно о 15-50 год. по вул. Дніпропетровське шосе в напрямку мікрорайону «Східний-1» на проїжджій дорозі Об'їзної дороги в м. Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29.10.2013 року винним у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано відповідача ОСОБА_3 та засуджено його за ч.1 ст. 286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 230 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами. Даним вироком на користь потерпілого ОСОБА_2 з ОСОБА_3 стягнуто 91 335,87 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої фізичним знищенням автомобіля. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Дніпроінмед» залишено без розгляду. (а.с.10-14)

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що власником автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1 є позивач ОСОБА_2 (а.с.9)

Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № Д-9/03/13 від 11.03.2013 року сума відновлювального ремонту автомобіля позивача складає 193 609,93 грн., ринкова вартість автомобіля становить 190 835,87 грн., виходячи з чого зроблено висновок, що сума матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого автомобіля «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1 складає 190 835,87 грн. (а.с.12).

Автомобіль марки «Ауді А6», державний номер НОМЕР_2, яким під час ДТП керував ОСОБА_3, застрахований відповідачем в страховій компанії ПрАТ «СК «Дніпроінмед» за полісом № АЕ/0611622 від 19.11.2012 року (а.с.15) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, власників наземних транспортних засобів. Поліс укладено на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Вказаний поліс дії строком з 20.11.2012 року по 19.11.2013 року. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю на одного потерпілого становить 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну одного потерпілого 50 000 грн., при цьому франшиза становить 1 000 грн.

20.02.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Криворізького відділення СК «Дніпроінмед» з заявою про страхове відшкодування завданої шкоди. (а.с.17) Однак відповідачем ПрАТ «Дніпроінмед» було відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі того, що позивачем було пропущено річний строк для звернення до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с.18)

Звертаючись до суду з позовом до ПрАТ «СК «Дніпроінмед», ОСОБА_2 посилався на те, що він під час розгляду кримінальної справи звертався до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» спричиненої йому шкоди, що не порушує строки вказані у пп.37.1.4. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» заподіяну йому внаслідок ДТП майнову шкоду в межах ліміту відповідальності страхової компанії, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що звернення позивача ОСОБА_2 безпосередньо до суду протягом встановленого Законом строку не може бути підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, оскільки таке звернення є реалізацією особою свого права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її задала.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладання такого договору

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 22.1 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону, згідно з якою транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик або особа, яка відповідає за завдану шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, як власник автомобілю «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1, що був пошкоджений в ДТП, згоден з визнанням вказаного транспортного засобу фізично знищеним. (а.с.5)

Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

За правилами пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є зокрема неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась 21 грудня 2012 року.

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 жовтня 2013 року встановлено, що потерпілий ОСОБА_2, в кримінальній справі 211/1193/13-к за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України, заявив цивільний позов до ПрАТ «СК «Дніпроінмед» та просив стягнути з цивільного відповідача майнову шкоду у розмірі 49 500 грн., яка була завдана йому внаслідок ДТП. Вказаним вироком цивільний позов ОСОБА_2 до ПрАТ «СК «Дніпроінмед» було залишено без розгляду.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 вперше звернувся до відповідача з вимогами про відшкодування йому майнової шкоди завданої забезпеченим транспортним засобом під час розгляду вказаної кримінальної справи у 2013 році до постановлення 29 жовтня 2013 року вироку Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу, колегія суддів вважає, що позивачем не пропущено строк встановлений пп. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 вищевказаного Закону і відмова страхової компанії у виплаті страхового відшкодування є безпідставною. За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач позбавив себе права на отримання страхового відшкодування, так як він надав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування лише 20.02.2014 року, тобто після спливу одного року з моменту ДТП - 21.12.2012 року, тому відмова ПрАТ «СК «Дніпроінмед» у здійсненні страхового відшкодування є обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно прирівняв цивільний позов ОСОБА_2 заявлений у кримінальній справі до заяви про виплату страхового відшкодування, яка подається безпосередньо страховику, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки звернення позивача безпосередньо до суду протягом встановленого Законом строку не може бути підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування, так як таке звернення є реалізацією особою свого права на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що відповідає висновку наведеному у Рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002.

Посилання відповідача на той факт, що ОСОБА_3 не повідомив ПрАТ «СК «Дніпроінмед» про настання страхового випадку, у зв'язку з чим позбав себе права на страховий захист, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку, за умови фіксацій правоохоронними органами факту настання страхового випадку, не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі мусить базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (справа №6-284цс15) і в силу ст.214, 360-7 ЦПК Україну він має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами, а відповідач ОСОБА_3, як особа винна в ДТП, притягнутий до кримінальної відповідальності. Тому факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку, за умови доведеності факту настання ДТП, яка є страховим випадком, не є підставою для відмови у здійсненні страхової виплати потерпілій від ДТП особі.

Крім того, у разі неповідомлення страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, страховика про страховий випадок відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить підставу для звернення страховиком із регресною вимогою до указаної особи (осіб) після виплати страхового відшкодування відповідно до п. 38.1. цього Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд першої інстанції послався на висновок автотоварознавчого дослідження №Д-9/03/13 від 11.03.2013 року, однак такий висновок до суду не надавався та не був досліджений судом, спростовуються матеріалами справи, в яких наявний висновок експертного авто-товарознавчого дослідження №Д-9/03/13 від 11.03.2013 року (а.с.46-51) і саме цей висновок був належним чином оцінений судом першої інстанції і знайшов своє відображення у рішенні суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про те, що з відповідача ПрАТ «СК «Дніпроінмед» підлягає відшкодуванню розмір заподіяної у результаті ДТП майнової шкоди позивачу ОСОБА_2 відповідно до ліміту відповідальності у сумі 49 000 грн., а позивача ОСОБА_2 має бути зобов'язано після відшкодування йому шкоди, передати в розпорядження ПрАТ «СК «Дніпроінмед» пошкоджений автомобіль «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_1.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України колегіясуддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: