Ухвала суду № 53714520, 19.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/49/15 Справа № 208/9600/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лисична Н.М.

Категорія 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого Лисичної Н.М.

суддів Баранніка О.П., Колодяжної Н.Є.

при секретарі Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Сіті ОСОБА_2» на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 березня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Сіті ОСОБА_2» про припинення трудового договору, стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

03.12.2013 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Сіті ОСОБА_2» про припинення трудового договору, стягнення заробітної плати, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 березня 2014 р. позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково.

Розірвано безстроковий трудовий договір, укладений 25 червня 2013 р. на невизначений строк між ОСОБА_3 та ТОВ "Сіті ОСОБА_2": датою розірвання договору вважати 15 листопада 201З р.

Зобов'язано ТОВ "Сіті ОСОБА_2" видати ОСОБА_3 належним чином оформлену трудову книжку із записом про розірвання 15 листопада 2013 р. безстрокового трудового договору на підставі ст.38ч.З КЗпГІ України.

Стягнуто з ТОВ "Сіті ОСОБА_2" на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 54.388 гри. 05 коп. (п'ятдесят чотири тисячі триста вісімдесят вісім гривень 05 киї.), яка складається з: - боргу по заробітній платі в сумі 21.108, 44 грн.; - середньої зарплати за час затримки трудової книжки в розмірі 16.498.42 грн.; - вихідної допомоги у розмірі 12.963,00 грн.; - компенсації за невикористану відпустку 1.964,00 грн.; - коштів витрачених на відрядження у розмірі 1.204,70 грн.; - моральної шкоди у розмірі 500,00грн.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і позовних вимог колегія суддів вважає необхідним скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

При розгляді справи судом встановлено, що згідно наказу про прийняття на роботу № СТГ00000049-0000000396 від 25 червня 2013 р. позивача було прийнято на посаду майстра відділу технічного контролю у відокремлений структурний підрозділ ТОВ "Сіті ОСОБА_2" в м. Дніпродзержинську, з окладом згідно штатного розкладу.

Згідно довідки АА № 784213 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) відокремлений структурний підрозділ Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті ОСОБА_2" в м. Дніпродзержинську зареєстровано з надання коду ЄДРПОУ 38447896 (35122889) та керівником якого призначений ОСОБА_4, місцезнаходження підрозділу зазначено м. Дніпродзержинськ вул. Стасова, буд.79.

Наказом № 28 від 01.07.2013 р. позивача переведено на посаду в.о.начальника відділу технічного контролю ВСП ТОВ "Сіті ОСОБА_2" м. Дніпродзержинська із липня 2013 р. з оплатою праці згідно штатного розкладу.

Наказом № 38 від 22.07.2013 р. позивача призначено на посаду майстром відділу технічного контролю ВСП ТОВ "Сіті ОСОБА_2" у м.Дніпродзержинську з липня 2013 р. з оплатою праці згідно штатного розкладу 4.321 грн.

Судом також встановлено, що за час роботи ОСОБА_3 у відповідача заробітна плата їй не виплачувалась, у зв'язку з чим 15 листопада 2013 р. вона подала у відділ кадрів за місцем знаходження товариства по вул.Стасова, 79 м.Дніпродзержинськ заяву про звільнення за власним бажанням з 15.11.13р. по ч.З ст.38 КЗпП України, у зв'язку з порушенням працедавцем законодавства про працю, невиплати заробітної плати починаючи з червня 2013 р. та несплатою Єдиного соціального внеску, через що позивач втратила страховий пенсійний стаж та утворився борг відповідача перед позивачем по заробітній платі на момент звільнення за період з 25 червня 2013 р. по 15 листопада 2013 р. у розмірі 24.201.69 грн. Заява про звільнення була позивачем відправлена поштою 20.11.2013 р. до Києва.

20 листопада 2013 року відповідачем оригінал трудової книжки позивача БТ-Н № 2134966 також було відправлено до юридичної особи ТОВ "Сіті ОСОБА_2", яку адресат отримав 26.11.13р., що підтверджується повідомленням.

Після цього позивач була звільнена за ч.3 ст.38 КЗпПУ і їй частково була сплачена заборгованість по заробітній платі 3.093,25 грн. На момент звільнення у відповідача існувала заборгованість - на 17.03.2014 р. 21.108,44 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд правильно виходив з вимог ст.ст.94, ч.5 ст.95 КЗпПУ.

На підставі ст.83 КЗпПУ, ст.24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. 3504/96/ВР, з урахування того, що ОСОБА_3 використала щорічну відпустку 10 календарних днів за період з 25.06.13 р. по 15.11.13 р. суд правильно стягнув 1.964 грн.

Стягуючи на користь позивача вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку

12.963,00 грн. суд обґрунтовано виходив з вимог ст.44 КЗпП України, в якій зазначається, що при звільненні за ч.З ст.38 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити звільненому працівникові вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, виходячи з місячної зарплатні 4.321 грн.

Згідно ст.116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні власник або уповноваженим ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Враховуючи, що в день звільнення з позивачкою не було проведено остаточного розрахунку, і це продовжувалось на протязі 84 дн. (з 16.11.2013 р. по 17.03.2014 р.), виходячи, що середньоденна зарплатня складає 196 грн. 41 коп., керуючись ст.ст.116, 117 КЗпПУ суд правильно стягнув з відповідача на користь позивачки середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку 16.498 грн. 42 коп.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку. Оскільки відповідач доказів того, що він видав трудову книжку позивачці не надав, суд обґрунтовано зобовязав його зробити це.

Враховуючи, що позивачка була направлена у відрядження 20.09.2013р. по 25.09.2013 р. у м. Львів, що підтверджується відповідною службовою запискою про існування наказу про відрядження, частину витрачених коштів позивачу було сплачено у розмірі 750 грн., а час фактично витрачених на відрядження у розмірі 1.204,70 грн. не було не було, суд обґрунтовано стягнув недоплачену суму з відповідача.

Що стосується позивних вимог в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 5.000 грн., то стягуючи з відповідача 500 грн. на користь позивача, суд обґрунтовано виходив із співмірності тих моральних страждань, які були спричинені позивачу грубим порушенням норм трудового законодавства відповідачем.

У відповідності ст.88 ЦПК України суд правильно стягнув з відповідача на користь позивача судові витрати (надсилання заяви, листи повідомлення, листи-вимоги) у розмірі 149 грн. 49 коп.

Також підлягає стягненню з відповідача сума судового збору на користь держави у розмірі 543,88 грн.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Ухвалене по справі рішення суду є законним і обґрунтованим, тому колегія суддів вважає, що підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст..ст.303, 307, 308 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ «Сіті ОСОБА_2» відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 березня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М.Лисична

Судді О.П.Бараннік

ОСОБА_5