Постанова № 53712657, 19.11.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 174/768/15-а

2-а/174/30/2015

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Головешко Н.В.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жовтоног О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, про спонукання призначити пенсію на пільгових умовах,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, що надійшов до суду 21.08.2015 р., позивачка зазначила, що 30.06.1989 року вона була прийнята на роботу у Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат, лаборантом рентгено-спектрального аналізу. Потім за цією самою спеціальністю вона працювала до 15.06.2009 року у вищезазначеному підприємстві, яке змінювало свої назви, спочатку на ДП «ВГМК» потім на філію «ВГМК» ПрАТ «Кримський Титан».

Тобто, вона виконувала роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36, а саме роботи передбачені розділом XXII РОБОТИ З РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ І БЕРИЛІЄМ, код 22.5-16: працівники, безпосередньо зайняті на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах. Згідно пункту а) ч.1 ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від останнього місця роботи: працівники зайняті повний робочий день на інших роботах з особливо шкідливими умовами праці, за списком № 1, виробництв, робот, професій, посад та показників, затверджених Кабінетом Міністрів України і за результатом атестації робочих місць: після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно.

Їй 28.03.2014 року виповнилося 45 років (тобто вона народилася до 31 березня 1970 року), і вона має право на призначення їй пенсії на пільгових умовах з цього часу.

Згідно ч.1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Згідно ч.1 ст. 63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи.

Згідно ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Однак коли вона усно в березні 2014 року зверталася до працівників відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, вони їй повідомили, що їй пільгова пенсія може бути призначена не раніше, коли вона досягне віку 48 років.

06.08.2015 року вона звернулася до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області з письмовою заявою, щодо оформлення їй пільгової пенсії з 28.03.2014 року, яку відповідач отримав 07.08.2015 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

19.08.2015 року вона отримала від відповідача письмову відповідь від 19.08.2015 року №М/03107/15, відповідно до якої, їй було відмовлено у призначенні пільгової пенсії з причин того, що нею не надана уточнююча довідка про спеціальний стаж роботи, а її трудової книжки не достатньо для призначення пільгової пенсії. Вона вважає дії відповідача неправомірними в частині не призначення їй пільгової пенсії з 28 березня 2014 року, приймаючи до уваги наступне.

Відповідно до розділу 12200000 XXII «РОБОТИ З РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ, ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ, БЕРИЛІЄМ ТА РІДКОЗЕМЕЛЬНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ» Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10, правом на пільгову пенсію користуються - 12205000-17546 «Працівники, постійно і безпосередньо зайняти на рентгенівських установках в промисловості, а також їх регулюванням та наладкою». Відповідно до розділу XXII «РОБОТИ З РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ І БЕРИЛІЄМ» Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. N 36, правом на пільгову пенсію користуються - код 22.5-16: «Працівники, безпосередньо зайняті на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах».

Згідно пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В свою чергу в її трудовій книжці чітко зазначено, що вона працювала у спірний період на Вільногірському державному гірничо-металургійного комбінату (сторінки 2-5), у «ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» ДАК «Українські поліметали», ПрАТ «Кримський Титан», філія «ВГМК» (сторінки 5-7), з 30.06.1989 року до 15.06.2009 року (19 років 11 місяців 14 днів) - лаборантом рентгено-спектрального аналізу, тобто, за тими роботами, які відповідають Списку № 1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, та Списку № 1, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. N 36. Тобто, вона відпрацювала за Списком № 1, 19 років 11 місяців 14 днів, що дає їй право на пільгову пенсію з часу досягнення нею віку 45 років.

Відносно того, проводилася чи не проводилася атестація її робочого місця під час її праці до 01.08.2003 року, то у даному випадку слід виходити з наступного. Згідно пункту 10 оглядового листа Вищого адміністративного суду України від 14.08.2008 року, N91406/100/13-08 «Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення», Вищий адміністративний суд України зазначив наступне. Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Частиною другою пункту 4 зазначеного Порядку, встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Таким чином законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її непроведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Доказами по справі є: її трудова книжка, її заява від 06.08.2015 р., лист відповідача від 19.08.2015 р., довідка від 18.08.2015 року «уточнююча особливий характер роботи, умови труда необхідні для призначення пільгової пенсії».

Керуючись ст.ст. ст.ст. 6,9,17,18,19 КАС України, позивачка прохає:

1. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, призначити їй пільгову пенсію відповідно до п. а) ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 28 березня 2014 року.

2.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську Дніпропетровської області, нарахувати та виплатити їй пенсію на пільгових умовах відповідно до п. а) ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 28 березня 2014 року.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримала в повному обсязі. З її додаткових пояснень витікає, що вона весь час пропрацювала з повним робочим днем на одному і тому ж устаткуванні, яке працювало постійно і не відключалося, а працівники, в тому числі вона, працювали позмінно. Те, що вона працювала по списку № 1 з джерелами іонізуючого випромінювання, підтверджується також копіями наданих нею санітарних паспортів, показаннями свідків, працівників, з якими вона працювала. Характер роботи в неї не змінювався, незалежно від того, до якого структурного підрозділу зараховували лаборантів рентгено-спектрального аналізу та незалежно від проведення атестації робочого місця.

Представник відповідача, Жовтоног О.І., в судовому засіданні позов не визнала, та підтримала письмові заперечення (а.с.17-20), суть яких зводиться до відсутності у позивачки достатнього спеціального стажу для призначення пільгової пенсії за Списком № 1, оскільки цей стаж відраховується, згідно уточнюючої довідки від 18.08.2015р. № 01-23/253, з 01.08.2003 р., тобто з часу проведення атестації робочого місця позивачки, і цей стаж складає лише 5 років 10 місяців та 14 днів. Атестація робочого місця лаборанта рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектрального аналізу центральної заводської лабораторії Вільногірського гірничо-металургійного комбінату проведена вперше 2001 року, що підтверджується наказом про атестацію робочого місця від 21.09.2001р. № 161к/а і висновком № 33 про експертизу умов праці лаборантів рентгеноспектрального аналізу центральної заводської лабораторії ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат від 26.09.2001р. № 003/07/1/208. Атестація робочих місць посади рентген-лаборанта рентгеноспектрального аналізу підрозділів експрес лабораторії АСУТП та рентгеноспектральної лабораторії не проводилися. Наявність проведення атестації робочих місць зазначено статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В трудовій книжці ОСОБА_1 не зазначено право на пільги, не зазначено список, розділ підрозділ, зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими умовами праці. ОСОБА_1 з 30.06.1989р. працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу експрес лабораторії АСУТП, з 01.04.2002р. лаборантом рентгеноспектрального аналізу рентгеноспектральної лабораторії, з 01.08.2003р. переведено в центральну заводську лабораторію лаборантом рентгеноспектрального аналізу збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії. З 01.05.2009р. переведена лаборантом мінералогічного аналізу ЦЗЛ мінералогічної лабораторії, з 15.06.2009р. переведена в метрологічну службу управління комбінату техніком по метрології.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що не проведення атестації робочих місць не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист, але відповідно до постанов Верховного суду України від 25.11.2014 року справа № 21-519а 14 та від 10.09.2013 року, справа № 21-183а13 щодо практики однозначного застосування норм матеріального права стосовно атестації, зазначено наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівником у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обгрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими(особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень порядку № 442 відомості про результати робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведення атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких віднесено до переліку.

Аналіз норм Закону № 1788- XII та Порядку № 442 дає підстави дійти до висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788- XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами паці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Враховуючи вищевикладене, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на Пільгових умовах за списком № 1 у віці 45 років ти стаж роботи з 30.06.1989р. по 15.06.2009 року не має законних підстав. ОСОБА_1 можливо зарахувати стаж роботи за списком № 1 тільки відповідно до уточнюючої довідки за період з 01.08.2003 року по 14.06.2009року і призначити пенсію за стаж роботи в особливо шкідливих умовах 5 років 10 місяців відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213, у віці 53 років 4 місяців.

Зважаючи на викладене, на підставі статей 49,51 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач прохає, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі та покласти на позивачку судові витрати.

Згідно показань свідка ОСОБА_6, вона працювала разом з позивачкою в період з 1995 р. до 2009 року, до закриття лабораторії, та виконували одну і ту ж роботу лаборантів рентгеноспектрального аналізу. При цьому характер роботи не мінявся. В зв'язку з шкідливими умовами праці їм був установлений скорочений трудовий тиждень. Їхня робота весь час відносилась за шкідливими умовами до Списку № 1.

Згідно показань свідка ОСОБА_7, вона працювала інженером рентгеноспектральної лабораторії з 18.02.1985 р. по 01.06.2009 року. Сама лабораторія та дві рентгенустановки знаходилися весь час на одному і тому ж місці. Щороку санепідемстанція оформляла санітарні паспорти на устаткування, яке працювало постійно і не відключалося. За умовами роботи лаборантам рентгеноспектрального аналізу установлювалася скорочена трудова неділя 36 годин, а пізніше 30 годин, і робота відносилася до Списку № 1. Устаткування не мінялося і в 2009 році устаткування законсервували. Вона підтверджує, що позивачка весь час працювала лаборантом рентгеноспектрального аналізу з повним робочим днем з 1989 р. до 2009 року.

Згідно показань свідка ОСОБА_8, він був керівником рентгеноспектральної лабораторії, яка була створена з 01.10.1983 р., спочатку працював інженером-рентгенологом, потім інженером, потім начальником лабораторії. Працівників належним чином адміністрація не інформувала про те, що за умовами праці їх робота відноситься до Списку № 1. Проте умови і характер роботи не мінявся до 2009 року, дві установки спектрометри працювали весь час без зупинки, а працівники виконували роботу позмінно, була скорочена трудова неділя, спочатку 40 годин, потім 36 годин, пізніше 30 годин. Він підтверджує, що позивачка працювала в цих умовах повний робочий день з 1989 р. по 2009 рік лаборантом рентгеноспектрального аналізу. На устаткування та умови роботи щорічно санепідемстанцією складалися санітарні паспорти, на кожного працівника вівся облік накопичення рентгенвипромінювання.

Згідно показань свідка ОСОБА_9, вона працює заступником начальника служби юридичного та кадрового забезпечення з кадрових питань філії Вільногірським ГМК ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" і підтверджує видачу довідок про роботу позивачки на підприємстві. Пояснити те, чому не було проведено атестацію робочого місця позивачки раніше 2003 року не може, оскільки це залежало від керівництва комбінату.

Вислухавши сторони, дослідивши надані сторонами докази, в тому числі письмові, а саме:

- квитанцію про сплату позивачкою судового збору - 73.08 грн. (а.с.1);

- копію витягу із паспорта громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.4);

- копію трудової книжки на ім'я ОСОБА_1 (а.с.6-7);

- копію заяви ОСОБА_1 до УПФУ в м. Вільногірську від 06.08.2015 р. про призначення пільгової пенсії за Списком № 1, з копією поштового повідомлення про вручення заяви УПФ 07.08.2015 р. (а.с.8, 9);

- копію листа УПФУ в м. Вільногірську до ОСОБА_1 про надання роз'яснень позивачці стосовно надання додаткових документів (а.с.10);

- копію довідки від 18.08.2015 р. № 01-23/253 філії Вільногірський ГМК ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс", про уточнення особливого характеру роботи та умови праці, що необхідні для призначення пільгової пенсії, згідно якої ОСОБА_1 працювала з 01.08.2003 року по 14 06.2009 року лаборантом рентгеноспектрального аналіза збагачувального виробництва рентгеноспектральної лабораторії центральної заводської лабораторії, тобто по Списку № 1, розділ ХХІІ, підрозділ 1, поз. 22.1-16 постанови КМ України від 16.01.2003 р. № 36, наказ про атестацію робочих місць № 161а/а від 21.09.2001 р., 3 336 від 20.09.2007 р., узгоджено з Головним державним експертом з умов праці № 003/07-1-208 від 26.09.2001 р., № 003/07-1-282 від 22.11.2007 р.; виключених періодів немає; та зазначено зміни назви підприємства (а.с.11)

- довідку філії Вільногірський ГМК ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" від 07.09.2015 р. № 01-23/73, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працювала в філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН» с 30.06.1989 г. по 31.07.2003 р. лаборантом рентгеноспектрального аналіза збагачувального виробництва повний робочий день (а.с.24);

- копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу 30.06.1989 р. ОСОБА_1 лаборантом рентгеноспектрального аналіза (а.с.90);

- копію наказу від 15.09.2003 р. № 245к про переведення лаборантів рентгеноспектрального аналіза ОП рентгеноспектральної лабораторії по 5 розряду, в тому числі ОСОБА_1, в центральну заводську лабораторію (а.с.34);

- письмове пояснення свідка ОСОБА_6 від 27.10.2015 р. (а.с.35);

- копія наказу по ДП "Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат" ввід 23.01.2002 р. № 53, про затвердження списку "А", в тому числі стосовно ОСОБА_1 порядковий номер 15 (а.с.36);

- копію індивідуальної картки працюючого з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання на ім'я ОСОБА_1, зазначено в п.5 - обсяг зайнятості в роботі (тривалість робочого тижня в годинах, скільки годин на тиждень ведеться робота з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання) - 36 годин на тиждень, з 01.10.1992 р. - 30 годин, на зворотній стороні зазначені дані підсумкових доз опромінення з 1993 р. по 2004 рік (а.с.50);

- довідку філії Вільногірський ГМК ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" від 02.11.2015 р. № 01-23/2160, згідно якої ОСОБА_1 дійсно працювала в філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський ТИТАН» с 30.06.1989 г. по 31.07.2003 р. лаборантом рентгеноспектрального аналіза збагачувального виробництва повний робочий день (а.с.51);

- копію свідоцтва про одруження, згідно якого ОСОБА_11 та ОСОБА_1 уклали шлюб 24.09.1999 р., після одруження подружжю присвоєне спільне прізвище - ОСОБА_1 (а.с.52);

- копію санітарного паспорта № 1 на право зберігання і проведення в установі робіт з закритими джерелами випромінювання стосовно "Верхньодніпровського гірничо-металургійного комбіната" від 20.01.1981 р. (а.с.53);

- копію санітарного паспорта № 6/290 на право роботи з джерелами іонізуючого випромінювання стосовно "Вільногірського державного гірничо-металургійного комбіната", дійсного на період з 01.12.1996 р. по 01.08.1999 р. (а.с.54);

- копію санітарного паспорта № 37 на право роботи з джерелами іонізуючого випромінювання стосовно "Верхньодніпровського гірничо-металургійного комбіната", дійсного на період з 25.10.1999 р. по 25.10.2002 р. (а.с.55);

- копію санітарного паспорта № 37 та доповнення до нього на право проведення роботи з джерелами іонізуючого випромінювання стосовно "Верхньодніпровського гірничо-металургійного комбіната" дійсного на період з 30.04.1992 р. по 15.05.1995 р. (а.с.56-57);

- копію санітарного паспорта № 6/210 на проведення робіт з джерелами іонізуючих випромінювань стосовно "Закритого Акціонерного товариства "Кримський Титан", філія Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" дійсного на період з 29.03.2005 р. по 25.04.2007 р. (а.с.58-63);

- копію паспорта № 6/292 на проведення робіт з джерелами іонізуючих випромінювань в установах України стосовно " Відкритого Акціонерного товариства "Кримський Титан", філія Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" дійсного на період з 29.03.2007 р. по 25.04.2010 р. (а.с.62-67) - та оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникли внаслідок дій суб'єкта владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної фізичної особи, а саме, стосовно прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про відмову фізичній особі у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до показань свідків та досліджених документів: копії трудової книжки (а.с.6-7), довідок з місця роботи (а.с.11,24,51), копії наказу про прийняття на роботу (а.с.90), копії наказу про переведення в центральну заводську лабораторію (а.с.34), копії наказу про затвердження списку персоналу категорії "А" (а.с.36), копії індивідуальної картки працюючого з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінення (а.с.50), копій санітарних паспортів (а.с.53-67), суд вважає доведеним, що позивачка, ОСОБА_1, в період 30.06.1989 р. по 14.06.2009 року працювала лаборантом рентгеноспектрального аналіза та була зайнята повний робочий день на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання, тобто виконувала роботу з особливо шкідливими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому характер роботи, виробниче устаткування та умови роботи за весь період її роботи не змінювалися, за виключення зміни тривалості робочого тижня з 36 годин до 30 годин (а.с. 50).

Згідно Списку № 1, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, розділ: XXI, Загальні професії, правом на пільгову пенсію користуються працівники:

рентгенологи, техніки-рентгенологи, інженери-рентгенологи, лаборанти-рентгенологи, лікарі-рентгенологи та інші працівники, зайняті в рентгенівських кабінетах и лабораторіях

Згідно Списку № 1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР 26.01.1991 р. № 10, розділ 12200000 XXII, "Роботи з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючих випромінювань, берилієм та рідкоземельними елементами", код - 12205000-17546: правом на пільгову пенсію користуються працівники, які постійно і безпосередньо зайняті на рентгенівських установках в промисловості, а також їх регулюванням та наладкою".

Згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 16 січня 2003 р. N 36, розділ XXII - Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань і берилієм, код 22.5-16: правом на пільгову пенсію користуються працівники, безпосередньо зайняті на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах.

Згідно п.п. а), б) ч. І ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення": «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваних Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;».

Згідно ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону: Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно п/п 3 п.2 Розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

3. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку; 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до пункту 18 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві.

Відповідно до п.20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, дня підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер, виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд вважає, що надані позивачем копії документів в своїй сукупності та взаємозв'язку, в цілому відповідають зазначеним вимогам і підтверджують стаж роботи позивачки за Списком № 1, оскільки в цих документах зазначено професію, періоди роботи, умови роботи, номера наказів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України неодноразово (зокрема, рішення від 11.10.2005р.№ 8-рп/2005, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008р. № 26-рп/2008 ) розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Право на пенсійне забезпечення, передбачене статтями 1, 3, ч.2 ст.6, статтею 8, ч.2 ст.19, статтями 22, 23, ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства в Україні.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України», зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи невідповідність дій відповідача вимогам законів та Конституції України, з метою захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом визнання неправомірною відмову відповідача здійснити призначення, нарахування та виплату позивачці пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, та шляхом зобов'язання відповідача призначити позивачу зазначену пенсію з 01 серпня 2015 р.

Суд не погоджується з запереченнями представника відповідача стосовно того, що не слід зараховувати позивачці до стажу період її роботи на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 з 1989 р. по 2003 р., оскільки позивачка не надала документів про проведення атестації її робочого місця, яка передбачена п.2 Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", яким встановлено, що відповідно до Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР», застосування Списків № 1 і № 2 здійснюється з урахуванням атестації робочих місць, та Порядком проведення атестації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. Суд вважає, що відсутність даних про проведення атестації робочого місця позивачки не може бути підставою для невизнання того, що це місце роботи та умови його роботи підпадають під Список №1, тому, що обов'язок про проведення атестації робочих місць було покладено, саме, на керівників підприємств, за бездіяльність яких позивачка, як працівник, відповідальності нести не може. В той же час, позивачка довела в судовому засіданні, що в зазначений період часу вона також виконувала роботу з особливо шкідливими умовами праці і ці умови та устаткування не змінювалися протягом всього періоду її роботи на підприємстві, тобто з 30.06.1989 р. по 15.06.2009 р.

Суд дійшов висновку, що досліджені докази, в їх сукупності та взаємозв'язку, надають достатньо підстав для встановлення факту, що позивачка має відповідний страховий стаж, передбачений законом, для призначення їй пільгової пенсії за Списком № 1 після досягнення нею віку 45 років.

Згідно підрахунку страхового стажу позивачкою, з яким суд погоджується: у позивачки загальний трудовий стаж складає - 20 років 2 місяці 13 днів станом на 28.03.2014 року, в тому числі пільговий стаж по Списку № 1 - 19 років 11 місяців 14 днів, з чого витікає, що ці обставини співпадають з умовами, передбаченими ст.ст. 12, 13, 14, 20, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надають право на пільгову пенсію після досягнення позивачкою віку 45 років.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що заперечення відповідача проти позову не знайшли свого підтвердження, а вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що не суперечать закону, тому вони підлягають задоволенню. Разом з тим, суд бере до уваги, що, згідно ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дати звернення особи до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії, в даному випадку позивачка звернулася до відповідача з письмовою заявою про призначення пільгової пенсії лише 06.08.2015 р., тому суд вважає можливим зобов'язати відповідача призначити, нарахувати та сплачувати позивачці пільгову пенсію за Списком № 1 з 01 серпня 2015 р.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України та ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких судові витрати в виді судового збору - 487.20 грн., слід покласти на відповідача, Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, стягнувши з нього на користь позивачки, ОСОБА_1, - 73.08 грн., для відшкодування сплаченого нею судового збору, та в дохід держави України, додатково, судовий збір в сумі - 414,12 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 86, 87, 94, 158-163, 167, 183-2, 185, 186, 254, 255 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

1. Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, з відмови у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженці м. Вільногірська, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, зареєстрованій за місцем проживання АДРЕСА_1, з 01 серпня 2015 р. пільгової пенсії за Списком №1, у зв'язку з її роботою в особливо шкідливих умовах праці, - неправомірними.

2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком №1, у зв'язку з її роботою в особливо шкідливих умовах праці, відповідно до п. а) ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 01 серпня 2015 року.

Судові витрати у справі, в виді судового збору в сумі - 487.20 грн., покласти на відповідача, Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, стягнувши з нього на користь позивачки, ОСОБА_1, - 73.08 грн., для відшкодування сплаченого нею судового збору, та в дохід держави України, додатково, судовий збір в сумі - 414,12 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня, після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови, протягом двох днів, після виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.