Рішення № 53710228, 17.11.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/19584/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/789/686/15 Доповідач - Дикун С.І.Категорія - 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Парандюк Т. С., Ходоровський М. В.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника позивача - Кічули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, інтереси якого представляє ОСОБА_4, на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2015 року за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 811 125 грн. 01 коп. В обгрунтування вимог посилалось на те, що 21.05.2008р. між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL 4408 від 21.05.2008р. та додаткову угоду №ВL 4408/ВL4408-КL + до генерального договору про надання кредитних послуг №ВL 4408 від 21.05.2008р. Індивідуальною угодою обумовлено надання кредитних послуг в рамках ліміту за кредитною лінією в сумі 70000 доларів США під 14% річних, з кінцевим терміном повернення 01.05.2028 р. У встановлений строк відповідач не повернув суму кредиту, внаслідок чого станом на 16.10.2014 року утворилась заборгованість, яка становить 62 625,28 доларів США, що еквівалентно 811 125,01 грн., з яких: 54 616,65 доларів США, що еквівалентно 707 397,05 грн. - сума кредиту, що стягується достроково; 641,61 доларів США, що еквівалентно 8310.16 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 7 316,67 доларів США, що еквівалентно 94 765,79 грн. - - відсотки за користування кредитом; 50,34 доларів США, що еквівалентно 652,01 грн. - підвищені відсотки за користування кредитом.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2015 року позов публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (і.д.н. НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк" заборгованість по Генеральному договорі про надання кредитних послуг № BL 4408 від 21.05.2008р., Додатковій угоді BL4408/BL4408-KL+ від 21.05.2008р. (Індивідуальній угоді), Додаткових угодах № 1 від 02.09.2011р., № 2 від 07.06.2013р., №3 від 07.06.2013р. та № 4 від 28.11.2013р. в розмірі 62 625,28 доларів США, що еквівалентно 811 125,01 грн., а також судовий збір в розмірі 3 654грн.

ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на рішення суду, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача відхилити. Крім того, просить зупинити провадження у справі за даним позовом до вирішення Оболонським районним судом м.Києва справи за його позовом до ПАТ "Універсал Банк" про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними та призначити по справі судово-економічну експертизу посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування вимог апелянт зазначає, що суд неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для справи, а саме: не врахував здійснення за час дії кредитного договору платежів, розрахунки не підтверджені документами первинного та вторинного обліку, що є підставою для призначення по справі судово-економічної експертизи.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, викладені в ній.

Представник ПАТ "Універсал Банк" апеляційну скаргу заперечив, рішення суду вважає законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення , виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 21.05.2008р. між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL 4408 та додаткову угоду №BL 4408/ BL4408-KL + до генерального договору про надання кредитних послуг №BL 4408 від 21.05.2008р. Індивідуальною угодою обумовлено надання кредитних послуг в рамках ліміту за кредитною лінією в сумі 70 000 доларів США під 14% річних, з кінцевим терміном повернення 01.05.2028р.

П.1.1.1 генерального договору про надання кредитних послуг № BL 4408 передбачено: умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок сплати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору оформлюються додатковою угодою до цього договору у формі окремої індивідуальної угоди, що є невід'ємною частиною цього договору.

П.1 додаткової угоди №BL 4408/ BL4408-KL + до генерального договору про надання кредитних послуг №BL 4408 від 21.05.2008р. обумовлено надання кредитних послуг в рамках ліміту за кредитною лінією в сумі 70 000 доларів США.

Банк виконав свої зобов'язання за договорами, видав відповідачу кредит в розмірі 70 000 доларів США на споживчі потреби (п.6 додаткової угоди №BL 4408/ BL4408-KL + до генерального договору про надання кредитних послуг №BL 4408 від 21.05.2008р.)

П 5.1 додаткової угоди №BL 4408/ BL4408-KL + до генерального договору про надання кредитних послуг №BL 4408 від 21.05.2008р. передбачено, проценту ставку за користування кредитних коштів у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування в розмірі 14 % річних з кінцевим терміном повернення кредиту - 01.05.2028р. (п.2.3 індивідуальної угоди).

02.09.2011р. між ПАТ "Універсал Банк" (правонаступник ВАТ «Універсал Банк») та Позичальником укладено Додаткову угоду № 1 до Генерального договору № BL4408 від 21.05.2008р., відповідно до якої сторони підтвердили, що станом на 02.09.2011р. фактична заборгованість Позичальника в рамках кредитної лінії, становить 57 177,87 дол. США та з моменту підписання даної угоди фіксується як кредит, без права поновлення у випадку часткового погашення. Даною угодою закріплено процентну ставку за користування кредитом з 26.08.2008р. по 01.09.2011р. в розмірі 15,25%, з 02.09.2011р. по 31.08.2012р. в розмірі 8,5% та з 01,09.2012р. - 16,25% річних. За користування кредитними коштами понад строк, встановлюється підвищена процентна ставка з 02.09.2011р. по 31.08.2012р. в розмірі 17% та з 01.09.2012р. - 32,50% річних. Розмір такої підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника.

07.06.2013р. між ПАТ "Універсал Банк" та Позичальником укладено Додаткову угоду № 2 до Генерального договору № BL4408 від 21.05.2008р., відповідно до якої, сторони домовились, що станом на 07.06.2013р. фактична заборгованість Позичальника за індивідуальною угодою становить 59 477,58 доларів США, з яких: 426,24 доларів США не сплачена заборгованість минулих періодів по кредиту, 3 963,96 доларів США не сплачена заборгованість минулих періодів по процентах, 54 938,59 доларів США сума кредиту та 148,79 доларів США сума нарахованих процентів. В п. 1.3.2. даної Додаткової угоди № 2 сторони узгодили плату за кредит, зокрема: з 07.06.2013р. по 30.11.2013р. процентна ставка становить 3,70%; з 01.12.2013р. - 16,77%.

07.06.2013р. між ПАТ "Універсал Банк" та Позичальником укладено Додаткову угоду № 3 до Генерального договору № BL4408 від 21.05.2008р., відповідно до якої, сторони передбачили, що плата за користування кредитом не може перевищувати 16,77%, а за користування понад встановлений строк - 33,54%.

28.11.2013р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 4 до Генерального договору № BL4408 від 21.05.2008р., відповідно до якої встановлено з 01.12.2013р. по 31.05.2014р. базову процентну ставку за користування кредитом в розмірі 5% річних, а з 01.06.2014р. базова процентна ставка становить 17% річних. Підвищена процентна ставка з 01.07.2014р. встановлюється в розмірі 34% річних.

Відповідно до виписки по особовому рахунку Позичальника за період з 21.05.2008р. по 04.08.2014р., ОСОБА_1 отримав у публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" кредитні кошти в сумі 57 300 доларів США, що підтверджується заявами на видачу коштів та меморіальними ордерами: від 21.05.2008р. на суму 20 000 дол. США, від 26.05.2008р. на суму 5 000,00 дол. США, від 26.06.2008р. на суму 1 500 доларів США, від 28.07.2008р. на суму 800 доларів США, від 31.07.2008р. на суму 11 000 доларів США, від 01.08.2008р. на суму 17 000 доларів США та від 10.10.2008р. на суму 2 000 дол. США.

Згідно з п. 1.3.1. Додаткової угоди № 1 від 02.09.2011р. та Додаткової угоди № 2 від 07.06.2013р. сторони погодили, що термін погашення кожного щомісячного ануїтетного платежу за Графіком погашення кредиту вважається останній робочий день, що передує 01 числу кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого Позичальник зобов'язується сплатити ануїтетний платіж; першим днем прострочення сплати суми щомісячного ануїтетного платежу вважається 01 число кожного поточного календарного місяця строку кредитування згідно Графіку погашення кредиту в разі непогашення Позичальником повної суми відповідного ануїтетного платежу останнього робочого дня, що передує 01 числу кожного такого календарного місяця строку кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належним чином не виконував зобов'язання, у зв'язку із чим станом на 16.10.2014року заборгованість по Генеральному договорі про надання кредитних послуг № BL4408 від 21.05.2008р. становить 62 625,28 доларів США, що еквівалентно 811 125,01 грн., з яких: 54 616,66 доларів США, що еквівалентно 707 397,05 грн. - сума кредиту, що стягується достроково; 641,61 доларів США, що еквівалентно 8310,16 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 7 316,67 доларів США, що еквівалентно 94 765,79 грн. - відсотки за користування кредитом; 50,34 доларів США, що еквівалентно 652,01 грн. - підвищені відсотки за користування кредитом.

Відповідно до п. 6.1. Генерального договору про надання кредитних послуг № BL4408 від 21.05.2008р. Банк має право відмовити Позичальнику в наданні кредиту (частково або в повному обсязі) та/або вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, зокрема у разі порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань за цим договором.

В разі прострочення виконання зобов'язань Позичальника за будь-якою з кредитних послуг, наданих Банком за умовами договору та відповідної Індивідуальної угоди, Банк також має право вимагати від Позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту та сплати плати за кредит за всіма кредитними послугами, наданими Банком в межах дії цього договору, змінивши при цьому терміни повернення кредиту та плати за кредит в сторону зменшення.

10.08.2014р. ОСОБА_1 Банк надіслав вимогу від 05.08.2014р. про погашення простроченої заборгованості якою попереджено його про те, що у випадку невиконання цієї вимоги, термін повернення кредиту визнається банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту її отримання.

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вбачається, що вищезазначена вимога була отримана Позичальником 12.08.2014р.

Таким чином, має місце порушення умов Генерального договору. У зв'язку з чим, відповідно до п. 6.1. Генерального договору, при порушенні Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, які встановлені договором, позивач має право вимагати, а Позичальник зобов'язаний достроково погасити усю заборгованість.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

В силу вимог ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.

Задовольняючи позов, суд виходив з тих обставин, що в порушення умов кредитного договору відповідач своїх зобов'язань не виконує, тому з нього слід стягнути заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 62 625,28 доларів США, що еквівалентно 811125,01 грн.

Колегія суддів не може погодитись із визначеним судом розміром заборгованості, оскільки, як вбачається із висновку судово-економічної експертизи від 23 жовтня 2015 року, сума заборгованості ОСОБА_1 складає 62581,95 доларів США, у тому числі - 55258,23 доларів США - заборгованість по сумі кредиту, 7323,72 долари США - заборгованість по відсотках. При цьому експертом встановлено, що порядок зарахування платежів відповідача в рахунок повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом частково не відповідає положенням спірного кредитного договору, в частині щодо дати сплати відсотків і тіла кредиту, вказаних у розрахунку заборгованості за кредитним Договором BL4408 від 21.05.2008р.

Відповідно до вимог ч.2 ст.146 ЦПК України у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто з цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ухилився від подання експерту документів бухгалтерського обліку, які відображають отримання та сплату кредиту по спірному кредитному договору; нарахування та сплату відсотків по вказаному договору; нарахування та сплату пені та штрафних санкцій по вказаному договору. У зв'язку з цим по другому питанні експертизи чи відповідає розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Універсал Банк" по спірному кредитному договору на дату подання позову бухгалтерським проводкам ПАТ "Універсал Банк", експерт відповіді не дав, оскільки не надані документи, які б відображали заборгованість ОСОБА_1 в бухгалтерському обліку банку. Про що також підтвердила допитана у судовому засіданні апеляційного суду експерт Смоляк С.К.

Виходячи із норми ч.1 ст.146 ЦПК України, доказів по справі, банківських виписок по особовому рахунку відповідача, а також з урахуванням обставин, що стороною відповідача не заперечується факт припинення останнім виконання обов'язку по сплаті кредиту з липня 2014 року, колегія суддів визнає факт простроченої заборгованості відповідача перед банком по спірному кредитному договору, відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 23 жовтня 2015 року по першому питанні експертизи у сумі 62 581,95 доларів США, у тому числі - 55258,23 доларів США - заборгованість по сумі кредиту, 7323,72 долари США - заборгованість по відсотках.

Твердження апелянта, що оскаржуване рішення суду ухвалене не під час судового засідання 19 березня 2015 року, а після 30 березня 2015 року, спростовується матеріалами справи, поясненнями представника позивача. Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, що при ознайомленні зі справою матеріали справи у суді першої інстанції, зокрема, оскаржуване рішення суду, не були підшиті у справі, не може свідчити, що оскаржуване рішення 19 березня 2015 року судом не ухвалювалось. Крім того, на підтвердження ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_2 подана ксерокопія клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, однак вхідний штамп суду із датою отримання та підпис відповідального працівника канцелярії суду на даному клопотанні відсутній, чим порушено вимоги Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викликає сумнів у наявності даного клопотання.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги, що суд безпідставно розглянув справу у відсутності відповідача. Відповідно до п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України, на норму якої посилається апелянт, суду надано право відкласти розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 2 ст.157 ЦПК України, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнані поважними.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 був належно повідомлений про судове засідання 19 березня 2015 року, про що свідчить його особиста розписка від 06 березня 2015 року (а.с.130). Однак, про причини неявки чи відкладення розгляду справи відповідач суду не заявив. А тому суд підставно, з урахуванням строків розгляду справи, передбачених ст.157 ЦПК України (позовна заява поступила до суду 24.11.2014 року, провадження у справі відкрито 22.12.2014 року) розглянув справу 19.03.2015 року за відсутності відповідача.

Разом з тим, колегія суддів урівноважила права відповідача, відсутнього із своєї доброї волі у суді першої інстанції, надавши можливість подати докази, котрі не були предметом розгляду у суді та вирішення клопотань, зокрема, судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони відповідача було призначено судово-економічну експертизу.

Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про порушення судом прав відповідача на справедливий судовий розгляд, передбачених ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки порушення положень Конвенції у даному випадку не встановлено.

Посилання апелянта, що суд першої інстанції безпідставно не зупинив розгляд даної справи до вирішення Оболонським районним судом м. Києва справи за його позовом до ПАТ "Універсал Банк" про захист прав споживачів та визнання правочинів недійсними, не заслуговують на увагу колегії суддів. За вимогами п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. На підставі зазначеної норми суд зупиняє провадження у справі, коли її неможливо розглянути у зв'язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, вирішується в іншій справі. Однак, розгляд даної справи, суд повважав можливим без розгляду справи за позовом ОСОБА_1 в Оболонському районному суді м.Києва. Колегія суддів зважає і на ті обставини, що позов до Оболонського районного суду м.Києва було подано ОСОБА_1 17.02.2015 року, після того, коли йому стало достеменно відомо про розгляд справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, після оскарження ним в апеляційному порядку ухвали від 22.12.2014 року про відкриття провадження у даній справі. При цьому відповідач не скористався правом на подання зустрічного позову.

Твердження апелянта, що суд безпідставно не розглянув справу у порядку заочного розгляду справи є необгрунтованими, оскільки умови проведення заочного розгляду справи, передбачені ст.224 ЦПК України, по даній справі відсутні.

Доводи апелянта, що суд безпідставно посилався у своєму рішенні на генеральний договір про надання кредитних послуг № BL 4408 від 21.05.2008 року та додаткові угоди до цього договору, оскільки вони оспорені відповідачем по іншій справі, яка розглядається іншим судом, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки судових рішень про визнання даних угод недійсними стороною відповідача не представлено.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги, що наявні у справі заяви на видачу траншу та меморіальні ордери не свідчать про видачу кредитних коштів позивачу, оскільки ОСОБА_1 не заперечував факту отримання кредиту, крім того, він, протягом тривалого періоду з 2008 року вносив кошти на погашення кредиту, що ним не заперечується та стверджується банківськими виписками з особового рахунку відповідача.

Твердження апелянта про недоведеність обставин простроченої заборгованості відповідача та її суми, яка не відповідає сумі заборгованості, зазначеної у вимозі банку про її погашення, направленій ОСОБА_1 05.08.2014 року, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у вимозі банку від 05.08.2014 року сума заборгованості зазначена на дату вимоги, а в позовних вимогах - на дату пред'явлення позову - 24.11.2014 року. Крім того, заборгованість відповідача визначена висновком судово-економічної експертизи від 23 жовтня 2015 року у сумі 62581,95 доларів США, у тому числі - 55258,23 доларів США - заборгованість по сумі кредиту, 7323,72 долари США - заборгованість по відсотках.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» із 62625,28 доларів США, що еквівалентно 811125,01 грн. до 62581,95 доларів США, що еквівалентно 810564,41 грн.

Керуючись ст.ст.307, 309, 316, 319, 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 19 березня 2015 року змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» із 62625,28 доларів США, що еквівалентно 811125,01 грн. до 62581,95 доларів США, що еквівалентно 810564,41 грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий С.І. Дикун

Судді : Т.С.Парандюк

М.В.Ходоровський