Рішення № 53705762, 10.11.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№ 263/10143/15-ц

№ 2/263/3165/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Григорьєвій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та заборгованості індексації заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, заборгованості індексації та компенсації за затримку розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову вказала, що вона працювала в ПрАТ «АзовЕлектроСталь» до 04.06.2015 року. 04.06.2015 року позивача було звільнено у зв'язку з переведенням до ПАТ «Азовзагальмаш» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України. Починаючи з жовтня 2014 року, відповідач припинив виплачувати позивачеві заробітну плату, у результаті чого станом на день її звільнення виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 12697,29 гривень. Після звільнення остаточний розрахунок із позивачем був проведений лише 29 вересня 2015 року.

Крім того, за період роботи позивача на підприємстві з жовтня 2014 року відповідачем не була проведена індексація її заробітної плати, яка за розрахунками відповідача складає 2692,59 гривень.

У зв'язку із непроведенням повного розрахунку в день звільнення на підставі ст. 117 КЗпП України просить стягнути середній заробіток за весь час затримки з 05.06.2015 року по 29.09.2015 року, а також індексацію в розмірі 8236,05 гривень.

Позивач надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що розмір середньоденної заробітної плати, розрахований позивачем у позовній заяві в сумі 71,67 гривень, відповідач визнає. Щодо індексації заробітної плати зазначив, що починаючи з травня 2014 року ОСОБА_1 знаходилась на повному або частковому простої, тому оплата за цей час не була об'єктом індексації. Окрім того, за період праці на підприємстві підвищення заробітної плати відбувалось випереджаючим шляхом, а тому заробітна плата позивача не підлягає індексації. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув з невідомих суду причин, тому за наявності письмової згоди позивача суд вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Згідно із статтею 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України суд ухвалює рішення без фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов'язки, в рівній мірі кореспондується обов'язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що позивач в період 04.06.2015 року працювала у відповідача, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

04.06.2015 року позивач була звільнена з підприємстваза переведенням до ПАТ «Азовзагальмаш» згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України.

За період роботи позивача їй нараховувалась заробітна плата, яка після звільнення позивача була виплачена їй лише 29 вересня 2015 року.

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обов'язок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася, а остаточний розрахунок при звільненні був проведений лише 29 вересня 2015 року, що підтверджується розрахунковим листом, наданим позивачем на підтвердження проведення розрахунку заборгованості по заробітній платі.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом було встановлено, що остаточний розрахунок по заробітній платі був проведений відповідачем лише 29 вересня 2015 року, тому розрахунок середнього заробітку має відбуватися по 29 вересня 2015 року.

При розрахунку сум середнього заробітку, суд виходить з наступного.

Порядок обчислення середньої заробітної плати закріплений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», за частиною 3 пункту 2 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з ч. 3 п. 3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивач була звільнена 04 червня 2015 року, тому для розрахунку беруться останні два повних календарні місяці роботи, тобто квітень та травень 2015 року. З представленої до суду відповідачем довідки від 08.09.2015 року № 2106 вбачається, що розмір нарахованої заробітної плати позивача за квітень 2015 року становив 1100,12 гривень та за травень 2015 року -1588,20 гривень. Відповідач погодився з розрахунком середньоденної заробітної плати позивача, яка склала 71,67 гривень, проте в заяві про уточнення позовних вимог позивач зазначила, що середньоденна заробітна плата складає 70,98 гривень.

Відповідач не надав до суду свого розрахунку та не спростовував розрахунку, проведеного позивачем, у зв'язку із чим враховуючи, положення ст.ст. 10, 11, 61 ЦПК України, якими закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а докази подаються сторонами, суд вважає обґрунтованим та доведеним розмір середньоденного заробітку позивача в розмірі 70,98 гривень.

За даними представленого відповідачем графіку роботи № 1 для працюючих в одну зміну з робочим днем тривалістю 8,2 години (8 год. 12 хв.) на 2015 рік середньостатистична кількість робочих днів за період з наступного дня після звільнення - з 05.06.2015 року по 29.09.2015року складає 81 день.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 05.06.2015 року по 29.09.2015року складає - 5749,38 гривень (81 день х 70,98гривень).

Законних підстав, передбачених статтею 117 КЗпП України, для зменшення сум середнього заробітку у суду не має, оскільки відсутній спір між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

За таких обставин та положень закону, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає задоволенню складає 5749,38 гривень.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про оплату праці» в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

У відповідності з положеннями ч. 5 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до ч. 1 ст.4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації, зазначений в частині першої цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений і п. 1-1 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, з наступними змінами та доповненнями.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення індексації заробітної плати позивача відповідно до вимог ст. 95 КЗпП України, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки не доведено наявність заборгованості з індексації заробітної плати у відповідача перед позивачем, яка згідно з запереченнями відповідача взагалі відсутня, оскільки підвищення заробітної плати позивача відбувалося випереджувальним шляхом, індексація заробітної плати позивачеві проводилася протягом усього часу її роботи на підприємстві відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п. 4, 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 та офіційно опублікованих індексів споживчих цін.

Відповідно до п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, при розрахунку суми індексації у разі підвищення доходів випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції, місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться. Враховуючи, що позивачеві за період її роботи на підприємстві неодноразово проводилося підвищення заробітної плати випереджаючим шляхом, розмір якої перевищував розрахункову суму індексації, заробітна плата за вказаний період індексації не підлягає.

Відповідно до вищевказаного «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» індексація заробітної плати нараховується тільки за оплату праці за виконану роботу. З травня 2014 року по дату звільнення позивач знаходилась на частковому або повному простої. Протягом простою роботи не виконуються, тому оплата періоду простою не є об'єктом індексації. Отже, заробітна плата індексації не підлягає, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 , 224 ЦПК України, ст.ст. 115, 117 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та заборгованості індексації заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1, код ЄДРПОУ 25605170) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 05.06.2015 року по 29.09.2015 року в сумі 5749 (п'ятьтисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 38 копійок з утриманням ПрАТ «АзовЕлектроСталь» з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АзовЕлектроСталь» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд. 1, код ЄДРПОУ 25605170) на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Томілін