Постанова № 53702880, 10.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-а-506/15

760/12477/15-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Калініченко О.Б.

при секретарі - Іоновій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка 02.07.2015 року звернулася з позовною заявою, в якій, вважаючи протиправними дії відповідача Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків, просила скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №15-42-10-47 від 17.06.2015 року про накладення на неї штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 165-1 КУпАП, у розмірі 1700,00 грн.

В обґрунтування вимог позивачка посилалася на те, що вона працює у ПАТ «Укртелеком» на посаді директора департаменту бухгалтерського та податкового обліку - головного бухгалтера. Під час проведення планової документальної перевірки ПАТ «Укртелеком» відповідачем було виявлено порушення щодо сплати єдиного внеску (авансових платежів) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про що складено Акт №632/25-10-42-10/21560766 від 12.06.2015 року та протокол про адміністративне правопорушення №12-42-10-47 відносно неї як головного бухгалтера ПАТ «Укртелеком», за результатами розгляду якого 17.06.2015 року відповідачем в особі заступника начальники МГУДФС-ЦООВПП Карабінської О.Л. винесено постанову №15-42-10-47 про накладення адміністративного стягнення за вчинення позивачкою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 165-1 КУпАП.

Позивачка зазначала, що зазначена постанова суперечить вимогам законодавства України, оскільки відповідач за наслідками проведеної у ПАТ «Укртелеком» планової документальної перевірки не виносив податкове повідомлення - рішення, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України податкове зобов'язання ПАТ «Укртелеком» щодо належної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не вважається узгодженим і, відповідно, не підлягає сплаті до моменту його узгодження у порядку, передбаченому Податковим кодексом України, а тому порушення ч.8 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не є встановленим до моменту узгодження податкового зобов'язання ПАТ «Укртелеком».

Крім того, як вказувала позивачка, оскаржувана постанова також не відповідає ч.1 ст. 38 КУпАП, оскільки порушення, за вчинення якого її було піддано адміністративному стягненню, відбулося у 2011-2012 роках, а постанову про накладення адміністративного стягнення винесено 17.06.2015 року, тобто після закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Одночасно позивачка просила суд поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на подання адміністративного позову, посилаючись в обґрунтування на те, що оскаржувану постанову вона отримала лише 25.06.2015 року і, зважаючи на велику зайнятість, не встигла підготувати своєчасно адміністративний позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та із наведених в адміністративному позові підстав просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, пояснюючи це тим, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та винесеною з повним дотриманням вимог чинного законодавства та повним дослідженням всіх обставин справи уповноваженою на те посадовою собою МГУДФС-ЦООВПП, а тому підстави для її скасування відсутні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями ст. 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі (ч.1 ст. 102 КАС України).

За вказаних позивачкою обставин суд визнає право позивачки на подання адміністративного позову після закінчення процесуального строку, враховуючи, що його було пропущено з причин, визнаних судом поважними, оскільки вони підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 86.1 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації відповідно до ст. 58.1 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ПАТ «Укртелеком» з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року було складено Акт №632/28-10-42-10/21560766 від 12.06.2015 року, згідно з даними якого виявлено порушення ПАТ «Укртелеком» щодо сплати єдиного внеску (авансових платежів) на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відносно позивачки, яка працює в ПАТ «Укртелеком» на посаді директора департаменту бухгалтерського та податкового обліку - головного бухгалтера, 12.06.2015 року було складено протокол про адміністративне правопорушення №12-42-10-47 за порушення позивачкою, як головним бухгалтером ПАТ «Укртелеком», ч.8 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що проявляється у несвоєчасній сплаті єдиного внеску (авансових платежів) під час кожної виплати заробітної плати за період січень 2011 року - липень 2012 року на загальну суму 23870,00 грн.

Так, позивачка в обґрунтування позовних вимог зазначала, що, оскільки відповідач за наслідками проведеної у ПАТ «Укртелеком» планової документальної перевірки не виносив податкове повідомлення - рішення, тому відповідно до вимог Податкового кодексу України податкове зобов'язання ПАТ «Укртелеком» щодо належної сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не вважається узгодженим і, відповідно, не підлягає сплаті до моменту його узгодження у порядку передбаченому Податковим кодексом України, а порушення ч.8 ст.9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не є встановленим до моменту узгодження податкового зобов'язання ПАТ «Укртелеком».

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 КАС України).

Разом з тим, в ході розгляду справи зі змісту оскаржуваної постанови випливає, що порушення полягає саме у несвоєчасній сплаті єдиного внеску, тому не було направлено платнику податків ПАТ «Укртелеком» податкового повідомлення-рішення із розрахунку податкового зобов'язання.

Між тим, так і не було надано жодних доказів, які б спростовували доводи позивачки щодо строку накладення стягнення.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративне стягнення згідно ст. 38 КУпАП може бути накладено не пізніш, як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Підставою для відмежування триваючого правопорушення від разового є не сам по собі факт, що воно було виявлено лише в процесі документальної перевірки суб'єкта правопорушення, а те, що воно має відповідні ознаки об'єктивної сторони такого правопорушення. У зв'язку з цим, передбачений двомісячний строк обчислюється не від часу складання акту перевірки чи складання протоколу про адміністративне правопорушення, а з часу вчинення самого правопорушення.

Відповідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу

Враховуючи те, що вказане правопорушення не відноситься до категорії триваючих, а тому посадова особа - заступник начальника МГУДФС-ЦООВПП Карабінська О.Л. при отриманні протоколу про адміністративне правопорушення відносно правопорушення, вчиненого за період січень 2011 року - липень 2012 року, повинна була діяти у відповідності до п. 7 ст. 247 КУпАП та закрити провадження по справі, оскільки на час розгляду адміністративної справи, що мало місце 17.06.2015 року, закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що постанова №15-42-10-47, винесена 17.06.2015 року, про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 165-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Керуючись ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 38 КУпАП, ст.ст. 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків про скасування постанови задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання адміністративного позову.

Скасувати постанову №15-42-10-47 в справі про адміністративне правопорушення від 17.06.2015 року, винесену заступником начальника Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Карабінською О.Л., про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 165-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та закрити провадження у справі за п.7 ст. 247 КпАП України у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: