Рішення № 53702815, 24.09.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6928/15-ц

Провадження №2/761/4070/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 вересня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Панасенко Ж.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Адвокатського бюро «Василика В.В.» про повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 11 березня 2015 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Адвокатського бюро «Василика В.В.» (далі - Відповідач) про повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів за порушення грошового зобов`язання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 листопада 2013 року між ним та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора «Василик і Євстігнєєв», правонаступником якого є Адвокатське бюро «Василика В.В.», було укладено договір строком дії до 31 грудня 2014 року, за умовами якого Відповідач зобов'язувався укласти від власного імені за рахунок Позивача з третіми особами договори про відступлення права вимоги до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке», після чого відступити такі права вимоги Позивачеві. Зазначив, що 21 листопада 2013 року, на виконання умов Договору, він сплатив на рахунок Відповідача 43 571 грн. 49 коп. в якості компенсації витрат повіреного за Договором. Однак, Відповідач, у свою чергу, взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав. Зауважує, що неодноразово направляв на адресу Відповідача заяви про відмову від Договору та вимоги повернути йому сплачені ним за Договором кошти у сумі 43 571 грн. 49 коп. Оскільки вказані вимоги залишилися без реагування з боку Відповідача, . який прострочив виконання грошового зобов'язання, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, вважає за доцільне стягнути із Відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Таким чином, просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь 43 571 грн. 49 коп. основного боргу та 71 грн. 62 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

В ході судового розгляду справи, Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь додатково до заявлених позовних вимог 14 381 грн. 44 коп. інфляційного збільшення та 333 грн. 05 коп. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У судовому засіданні представник Позивача позов, з урахуванням уточнень, підтримав, просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні позов не визнав. У задоволенні позовних вимог просив суд відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 20 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора «Василик і Євстігнєєв», правонаступником якого є Адвокатське бюро «Василика В.В.», було укладено Договір № 0008/13 (далі - Договір), за умовами якого Адвокатське об`єднання «Адвокатська контора «Василик і Євстігнєєв» (далі - Повірений), діючи за рахунок ОСОБА_1 (далі - Довіритель) зобов'язувалося укласти від власного імені договори про відступлення права вимоги (заміну кредитора у зобов`язанні) до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» з третіми особами з метою придбання таких вимог Довірителем, з подальшим відступленням таких прав вимоги Довірителю. Договором встановлено строк його дії до 31 грудня 2014 року (а.с., а.с. 3-4).

Судом встановлено, що 21 листопада 2014 року на виконання умов Договору, Позивач сплатив на рахунок Відповідача 43 571 грн. 49 коп., що підтверджується квитанцією № 202110014 від 21 листопада 2013 року (а.с. 5).

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1-3 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання за Договором Відповідачем не виконано.

Відповідно до частини першої, пункту 3) частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Беручи до уваги той факт, що строк дії Договору закінчився 31 грудня 2014 року, проте, Відповідач свої зобов'язання за ним не виконав, суд приходить до висновку, що підстава на якій Позивачем було передано Відповідачу кошти у сумі 43 571 грн. 49 коп. - відпала.

Відповідно до пункту 4.2. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором винна сторона несе відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За підрахунками Позивача, перевірених судом, заборгованість Відповідача перед Позивачем за невиконання умов Договору становить 58 357 грн. 60 коп., з яких 43 571 грн. 49 коп. - повернення сплачених Позивачем коштів згідно з умовами Договору, 404 грн. 67 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 14 381 грн. 44 коп. - інфляційна складова боргу.

До того ж, виходячи із вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 583 грн. 59 коп.

А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 58 941 грн. 19 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1212 Цивільного кодексу України, керуючись статями 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212- 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Адвокатського бюро «Василика В.В.» про повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.

Стягнути із Адвокатського бюро «Василика В.В.» (Код ЄДРПОУ 35379954) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти у розмірі 58 941 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот сорок одна) гривню 19 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :