Вирок № 53700798, 23.11.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11713/15-к

В И Р О К

іменем України

"23" листопада 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Гончаренко М.Р.,

за участю прокурорів: Боярського П.В., Мовчанюка О.С., Пономаренка Я.В.,

захисника: ОСОБА_1,

за участю потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12015100040004286 від 25 березня 2015 року за обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, без постійного місця проживання, раніше судимого:

09.12.2002 року вироком Деснянського районного суду м.Києва за ст.ст.185ч.2, 185ч.3 КК України із застосуванням ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі;

15.06.2005 року вироком Деснянського районного суду м.Києва за ст.185ч.2 КК України, із застосуванням ст.71 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

14.08.2008 року вироком Деснянського районного суду м.Києва за ст.309ч.1 КК України на 6 місяців арешту;

02.04.2009 року вироком Київського районного суду м.Києва за ст.309ч.2 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі;

21.05.2015 року вироком Деснянського районого суду м.Києва за ст.185ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Пржевальськ Киргизстану, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, розлученого, який має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

21.08.1998 року вироком Харківського районного суду м.Києва за ст.142ч.3 КК України на 7 років позбвлення волі з конфіскацією майна;

20.02.2012 року вироком Деснянського районного суду м.Києва за ст.ст.15ч.2, 185ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

03.10.2012 року вироком Деснянського районого суду м.Києва за ст.185ч.2 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 26 червня 2014 року з місць позбавлення волі відповідно до ухвали Березанського міського суду Київської області від 18.06.2014 року на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2015 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_3. знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_1 в гостях у знайомої ОСОБА_2, де з дозволу останньої мав залишитись на ніч, при цьому у ОСОБА_3. виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належало ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3. скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаходячись в приміщенні вищезазначеної квартири, таємно, повторно викрав чуже майно, що належало потерпілій ОСОБА_2, а саме: монітор, системний блок, клавіатуру та музичні колонки, загальною вартістю 1000 ривень, електричну м'ясорубку, вартістю 710 гривень, блендер, вартістю 700 гривень, грошові кошти у розмірі 5000 гривень, мікрофон, вартістю 300 гривень та інструменти, загальною вартістю 5000 гривень, а всього, викрав належне потерпілій ОСОБА_2 майно на загальну суму 21710 гривень, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник та розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_3. завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 21710 гривень.

Крім того, ОСОБА_3. та ОСОБА_4 20 квітня 2015 року, приблизно о 01 годині 15 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_4 у м.Києві, вступили між собою в попередню змову з метою повторного таємного викрадення чужого майна з кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_9».

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3., використовуючи викрутку, яку мав при собі, розбив скло у вищезазначеному кіоску, після чого проник в приміщення кіоску, при цьому ОСОБА_4, в свою чергу знаходився поруч біля приміщення кіоску та спостерігав за оточуючою обстановкою з метою попередження ОСОБА_3. про появу можливої небезпеки. В цей час, ОСОБА_3. з метою вчинення крадіжки, знаходячись в приміщенні кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_9», став передавати ОСОБА_4 чуже майно, що нележало потерпілому ОСОБА_6, а саме: 3 комплекти по 2шт. автомобільних тканевих килимків, вартістю по 300 гривень 00 копійок кожен; 1 комплект з 4-х автомобільних гумових килимків, вартістю 450 гривень 00 копійок кожен та автомобільний блок управління газової системи, вартістю 1500 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 2850 гривень 00 копійок, при цьому ОСОБА_4, в свою чергу, поклав вказане майно до багажного відділення автомобіля таксі, на якому ОСОБА_3. та ОСОБА_4 приїхали на вищезазначене місце події з метою вчинення крадіжки.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3. в цей час, залишаючись в приміщенні кіоску, від'єднав та перемістив до розбитого вікна кіоску, приготувавши для виносу, наступне майно, що належало потерпілому ОСОБА_6, а саме: телевізор «Хонда», вартістю 3000 гривень 00 копійок; 6 комплектів автомобільних чохлів для сидінь, вартістю по 350 гривень 00 копійок кожен, а всього на загальну суму 5100 гривень 00 копійок, однак, виконавши всі дії, які ОСОБА_3. та ОСОБА_4 вважали необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками міліції, в той час, як ОСОБА_3. знаходився в прищенні кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_9», а ОСОБА_4 неподалік кіоску біля автомобіля, на якому вони приїхали на вищезазначене місце події з метою вчинення крадіжки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3. свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно, 24 березня 2015 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, він знаходився в приміщенні квартири АДРЕСА_1 в гостях у своєї знайомої ОСОБА_2, де з дозволу останньої збирався залишитись на ніч. Знаходячись в приміщенні зазначеної квартири, він вирішив вчинити крадіжку майна ОСОБА_2 З цією метою, скориставшись відсутністю останньої та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно викрав монітор, системний блок, клавіатуру, музичні колонки, електричну м'ясорубку, блендер, грошові кошти у розмірі 5000 гривень, мікрофон та інструменти, після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник та розпорядився викраденим на власний розсуд. Крім того, він разом зі знайомим ОСОБА_4 20 квітня 2015 року, приблизно о 01 годині 15 хвилин, знаходячись по АДРЕСА_4 у м.Києві вирішили вчинити крадіжку з кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_9», що розташований за вказаною адресою. З цією метою, він, використовуючи викрутку, яку мав при собі, розбив скло у вищезазначеному кіоску, після чого проник в приміщення кіоску, при цьому ОСОБА_4, в свою чергу знаходився поруч біля приміщення кіоску та спостерігав за оточуючою обстановкою. Далі, він з метою вчинення крадіжки, знаходячись в приміщенні кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_9», став передавати ОСОБА_4 через розбите вікно чуже майно, що нележало, як з'ясувалось в подальшому потерпілому ОСОБА_6, а саме: 3 комплекти автомобільних тканевих килимків, 1 комплект автомобільних гумових килимків та автомобільний блок управління газової системи, при цьому ОСОБА_4, в свою чергу, взяв вказане майно та поклав до багажного відділення автомобіля таксі, на якому вони приїхали на місце події. Продовжуючи свої він, ОСОБА_3., в цей час, залишаючись в приміщенні кіоску, від'єднав та перемістив до розбитого вікна кіоску, приготувавши для виносу телевізор та 6 комплектів автомобільних чохлів для сидінь, однак, закінчити крадіжку не вдалось, оскільки вони були затримані працівниками міліції, в той час, як він, ОСОБА_3., знаходився в прищенні кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_9», а ОСОБА_4 неподалік кіоску біля автомобіля.

Обвинувачений ОСОБА_4, будучи допитаним в судовому засіданні, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні також визнав, вищезазначені обставини підтвердив та дав аналогічні за змістом обвинуваченому ОСОБА_3. показання про те, за яких обставин разом з останнім, діючи за попередньою змовою повторно, намагались викрасти 20 квітня 2015 року, приблизно о 01 годині 15 хвилин, з кіоску «ІНФОРМАЦІЯ_9» по АДРЕСА_4 у м.Києві майно, що належало, як виявилось в подальшому потерпілому ОСОБА_6 переліком, кількістю та вартістю, що зазначена в обвинувальному акті.

Свою винність ОСОБА_3. та ОСОБА_4 визнали повністю, у вчиненому щиро розкаялися, послались на те, що вчинили злочин у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. При цьому пояснили, що зробили для себе відповідні висновки, а також зазначили, що з доказами зібраними у кримінальному провадженні згодні повністю фактичні обставини справи не оспорювали. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3. повністю визнав заявлений потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 20000 гривень та на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 гривень.

Дані обвинуваченими ОСОБА_3. та ОСОБА_4 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.

Винність обвинувачених ОСОБА_3. та ОСОБА_4 повністю підтверджується їх показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, а також показаннями обвинуваченого ОСОБА_3. про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України по епізоду повторного таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_2

Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особи обвинувачених ОСОБА_3. та ОСОБА_4, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, цивільного позову, а також протоколів огляду місць події, висновків судово-дактилоскопічних експертиз, документів на викрадене майно, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Винність ОСОБА_3. та ОСОБА_4, які не оспорювали фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованих їм злочиних дій знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_3. за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, що належало потерпілій ОСОБА_2, вчинене повторно.

Крім того, суд кваліфікує дії ОСОБА_3. та ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, оскільки вони своїми злочинними діями вчинили закінчений замах на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, при цьому виконавши всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3. та ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочиних дій, дані про особу кожного з обвинувачених, зокрема: ОСОБА_3. - не працює, не одружений, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше неодноразово судимий; ОСОБА_4 - не працює, за місцем колишнього відбування покарання характеризується позитивно, має неповнолітню дитину, вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше неодноразово судимий, має незадовільний стан здоров'я через захворювання на ВІЛ-інфекцію 3-ї клінічної стадії.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3. та ОСОБА_4, суд визнає щире каяття обвинувачених.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3. та ОСОБА_4, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості кримінальних правопорушень, вчинених кожним з обвинувачених, вищезазначених даних про особу кожного з них, які не працюють, раніше неодноразово судимі вчинили нові корисливі злочини, маючи не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, схильні до вчинення злочинів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3. та ОСОБА_4 висновків для себе не зробили, на шлях виправлення не стали, продовжили злочинну діяльність, а тому вважає, що виправлення ОСОБА_3. та ОСОБА_4 неможливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити їм покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_3. вчинив злочини, за які засуджується по даній справі до постановлення вироку Деснянського районного суду м.Києва від 21.05.2015 року, остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Речові докази по справі: вилучені у ОСОБА_3. клітчасту сумку, блендер з насадками, дві пластикові коробки, клавіатуру, мікрофон, міксер та мясорубку, які передані на зберігання власнику потерпілій ОСОБА_2 слід залишити у власності та розпорядженні останньої; три квитанції з ломбарду слід зберігати при матеріалах справи як джерело доказів; блок управління газобалонною системою, три пари автомобільних килимків з тканини, один комплект автомобільних килимків з резини у кількості 4-х штук, які належать потерпілому ОСОБА_6 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві слід повернути потерпілому ОСОБА_6; викрутку, шкіряні перчатки та кепку, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві слід знищити; телевізор «Хонда», шість картонних коробок з комплектами автомобільних чохлів на сидіння, які передані на зберігання під розписку володільцю - потерпілому ОСОБА_6 слід залишити у володінні та розпорядженні останнього.

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_3. та ОСОБА_4 процесуальні витрати у розмірі 982 гривні 08 копійок на користь держави за проведення судово-дактилоскопічних експертиз в дольовому порядку по 491 гривні 04 копійки з кожного (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 20000 гривень та на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 гривень підлягає задоволенню як такий, що визнаний обвинуваченим ОСОБА_3. та знайшов підтвердження в судовому засіданні.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за ці злочини:

-за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України призначити покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст.185 КК України призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого призначити ОСОБА_3. покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним цим вироком у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, менш суворого покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м.Києва від 21 травня 2015 року у виді 2 (двох) років позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_3. покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

Запобіжний захід обраний щодо ОСОБА_3. та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Управління Державної Пенітенціарної служби України в м.Києві та Київській області залишити без зміни до набрання вироком законної сили та вважати продовженим до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_3. та ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання з 20.04.2015 року.

Речові докази по справі: вилучені у ОСОБА_3. клітчасту сумку, блендер з насадками, дві пластикові коробки, клавіатуру, мікрофон, міксер та мясорубку, які передані на зберігання власнику потерпілій ОСОБА_2 слід залишити у власності та розпорядженні останньої; три квитанції з ломбарду слід зберігати при матеріалах справи як джерело доказів; блок управління газобалонною системою, три пари автомобільних килимків з тканини, один комплект автомобільних килимків з резини у кількості 4-х штук, які належать потерпілому ОСОБА_6 та знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві слід повернути потерпілому ОСОБА_6; викрутку, шкіряні перчатки та кепку, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Дніпровського РУ ГУМВС України в м.Києві слід знищити; телевізор «Хонда», шість картонних коробок з комплектами автомобільних чохлів на сидіння, які передані на зберігання під розписку володільцю - потерпілому ОСОБА_6 слід залишити у володінні та розпорядженні останнього.

Стягнути з ОСОБА_3. та ОСОБА_4 процесуальні витрати у розмірі 982 гривні 08 копійок на користь держави за проведення судово-дактилоскопічних експертиз в дольовому порядку по 491 гривні 04 копійки з кожного (отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м.Києва 24060300, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України в м.Києві, код банку отримувача: 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ):38012871, рахунок отримувача: 31114115700005).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди у розмірі 20000 гривень та на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 гривень задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3. на користь потерпілої ОСОБА_2 на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 20000 гривень та на відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м.Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя: