Ухвала суду № 53700580, 23.11.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20227/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва БАРТАЩУК Л.П., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2015 року представником позивача була подана заява про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 та заборонити відповідачу відчужувати будь-яким шляхом належне йому на праві власності рухоме та нерухоме майно, в межах ціни позову.

Заява мотивована тим, що даний вид забезпечення позову є абсолютно співрозмірним та адекватним позовним вимогам, а тому унеможливить відповідача відчужити майно та грошові кошти до розгляду справи по суті.

Вивчивши заяву, судом встановлено наступне.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19.11.2015 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяє забезпечувати шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. При цьому, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справ по суті.

Такі роз'яснення містяться і в п. п. 4,7,10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяви про забезпечення позову".

Обов'язок зазначити такі докази, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 151 ЦПК України, покладено на особу, яка подає заяву про забезпечення позову.

Представником позивача на виконання зазначених вимог надана копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 46768864 від 02.11.2015 рок, у на 1/3 частину квартири по АДРЕСА_2 в місті Києві, належну відповідачу, вже накладений арешт постановою СК ГУ МВС України в м. Києві від 26.08.2009 року у кримінальній справі № 20-3748, і інформація про зняття вказаного обтяження відсутня.

Відповідно, доводи позивача про те, що у відповідача наявна можливість відчужити вказане майно не є обґрунтованими, суд оцінює їх критично.

Будь-яких даних про наявність у відповідача іншого майна суду не надано.

З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду) N 12-рп/2010 від 28.04.2010р., суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання ними ухвали.

СУДДЯ: