Рішення № 53700446, 06.11.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2958/15-ц

провадження № 2/753/2803/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Заболотній Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія", ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної шкоди, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення страхового відшкодування, матеріальної шкоди, відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 вимоги позову збільшили, збільшені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, пояснивши, що ОСОБА_2 є власником автомобіля „Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1. 30.09.2014 року близько 10-08 годин водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем „Nissan Tiida, д.н.з. НОМЕР_2 на перехрестівул. Ілліча та вул. Сормовська в м. Києві, не надала переваги в русі автомобілю „Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїла зіткнення з вказаним автомобілем, порушивши вимоги п.16.11 ПДР України. 3.11.2014 року постановою судді Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М. ОСОБА_4 була визнана винною у вчиненні даного ДТП і притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. При оформленні даної ДТП водій ОСОБА_4 пред'явила працівникам ДАІ страховий поліс №АС/9709207 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений нею 17.02.2014 року з ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія". Водії ОСОБА_2 повідомив страхову компанію винної особи згідно чинного законодавства про подію, що сталась. За змістом висновку експертів №8020/15-54 судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 26.06.2015 року, складеного судовими експертами КНДІСЕ, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля „Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 становить з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 39 955 грн. 29 коп. Позивач звернувся до відповідача ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" щодо виплати вказаного страхового відшкодування, однак останній вказав, що страхове відшкодування буде виплачено в сумі 15 653 грн. 51 коп., що є значно заниженим розміром матеріальної шкоди. Узгоджувати розмір матеріальної шкоди відповідач не побажав. Згідно вказаного вище страхового полісу ліміт відповідальності за завдану шкоду майну складає 50 000 грн., а розмір франшизи - 1000 грн. За таких обставин просить стягнути з відповідача ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" на користь позивача 39 955 грн. 29 коп. невиплаченого страхового відшкодування, 10 000 грн. моральної шкоди, яка полягає в постійному нервовому напруженні, в якому знаходиться позивач, в зв'язку з невчасною сплатою страхового відшкодування, 3 072 грн. вартості проведення судової комісійної автотоварознавчої експертизи, 800 грн. витрат, пов'язаних з рецензуванням звіту про оцінку транспортного засобу, а з відповідачки ОСОБА_4 - 2000 грн. пов'язаних з втратою товарної вартості автомобіля.

Представник відповідача ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" в судове засідання не з'явився, але у направлених запереченняхдо суду позовні вимоги не визнав, пояснивши, що 2.10.2014 року від позивача надійшло повідомлення про ДТП і 14.10.2014 року відповідачем було направлено експерта Івасенка П.П., який провів огляд транспортного засобу позивача в присутності останнього. Він встановив сліди деформації по кузову та пошкодження ЛФП на даному транспортному засобі і визначив коефіцієнт фізичного зносу 0,37%, поскільки автомобіль експлуатувався в інтенсивному режимі. Тому з урахуванням вказаного коефіцієнта вартість відновлювального ремонту становить 19 056 грн. 24 коп., а розмір страхового відшкодування не може перевищувати вказану суму. За мінусом 1000 грн. франшизи та 2402 грн. 73 коп. розміру вартості податку на додану вартість розмір страхового відшкодування складає 15 653 грн. 51 коп., що було сплачено 4 платежами позивачу в січні - лютому 2015 року. Таким чином, відповідач виконав перед позивачем свої зобов'язання, тому в задоволенні позову в частині вимог майнового характеру необхідно відмовити. Також необхідно відмовити і в стягненні моральної шкоди, поскільки позивач не надав жодних доказів її завдання та обґрунтування розміру.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_7 в судове засідання також не з'явились, але у направлених поясненнях до суду просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, що стосується неї (а.с.99-101), пояснивши, що вона повністю визнає себе винною в даному ДТП, однак на момент даної пригоди її цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія". Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає 50 000 грн., що повинно покрити матеріальну шкоду позивачу, а 2000 грн. втрати товарної вартості автомобіля не підлягають задоволенню, поскільки частину пошкоджень вказаний транспортний засіб вже мав до ДТП.

Заслухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позову підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1, ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів сторонами по справі встановив наступні факти та правовідносини.

Позивач ОСОБА_2 є власником автомобіля „Hyundai Accent 1.4, д.н.з. НОМЕР_1, 2008 року випуску, сірого кольору, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого 16.02.2012 року ВРЕВ-9 при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.14) та інформаційним листом УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.84).

Відповідач ОСОБА_4 є власником автомобіля „Nissan Tiida, д.н.з. НОМЕР_2, 2008 року випуску, на який було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 11.09.2008 року ВРЕВ-11 при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, про що свідчить інформаційний лист УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с.84).

У відповідності до ч.1, ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як зазначає ч.1, ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

17.02.2014 року ОСОБА_4 та ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" уклали між собою договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/9709207, застрахувавши автомобіль „Nissan Tiida, д.н.з. НОМЕР_2 на період з 19.03.2014 року до 18.03.2015 року. Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну складає 50 000 грн., франшиза - 1000 грн. (а.с.116).

У відповідності до ч.4, ст.60 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

30.09.2014 року близько 10-08 годин водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем „Nissan Tiida, д.н.з. НОМЕР_2 на перехрестівул. Ілліча та вул. Сормовська в м. Києві, не надала переваги в русі автомобілю „Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїла зіткнення з вказаним автомобілем, порушивши вимоги п.16.11 ПДР України. 3.11.2014 року постановою судді Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М. ОСОБА_4 була визнана винною у вчиненні даного ДТП і притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.20). Вказана постанова не оскаржувалась і вступила в законну силу. Описані вище обставини не заперечувались учасниками процесу як в судовому засіданні, так і у письмовому варіанті.

За змістом п.3, ч.1, ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страховувиплату у строк, встановлений договором.

Як передбачає ч.1, ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов

договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника)або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта(аварійного сертифіката).

Згідно п.33.1.2, ст.33 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено у судовому засіданні, в триденний термін, як того вимагає вказана норма права, 2.10.2014 року водій ОСОБА_2 звернувся з заявою до відповідача ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" про настання страхового випадку, надавши згодом останньому повний пакет документів необхідний для розрахунку та виплати страхового відшкодування (а.с.117-118).

За правилами п.36.1, ст.36 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цьогоЗакону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У відповідності до ст.9 Закону України „Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Позивач 14.11.2014 року звернувся до відповідача ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" щодо виплати страхового відшкодування (а.с.145), а останній на підставі звіту №3207 з оцінки транспортного засобу від 5.11.2014 року, складеного ФО-П „ОСОБА_6" (а.с.119-123), з якого вбачається розмір матеріальної шкоди завданий автомобілю позивача 19 056 грн. 24 коп., нарахував в свою чергу 15 653 грн. 51 коп. страхового відшкодування, про що свідчить страховий акт №15573 від 24.11.2014 року (а.с.146-147). Визначена ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" сума страхового відшкодування буласплачена 4 платежами позивачу, що підтверджується платіжними дорученнями №35 від 6.01.2015 року, №399 від 29.01.2015 року, №886 від 20.02.2015 року та №940 від 24.02.2015 року (а.с.148-151). Позивач ОСОБА_2 не заперечував щодо отримання ним вказаних сум на свою банківську картку.

Але позивач не погодився зі звітом №3207 з оцінки транспортного засобу від 5.11.2014 року, складеного ФО-П „ОСОБА_6", і 19.01.2015 року звернувся з заявою до ФО-П ОСОБА_8, який здійснив рецензію №45/01/15 від 23.01.2015 року даного звіту, за висновком якої оціночні процедури здійснені на основі неповних та невірних даних, методичні підходи застосовані невірно, висновок щодо ринкової вартості об'єкта оцінки необ'єктивний, вартість складових в ремонтній калькуляції не відповідає дійсним цінам та не обґрунтовано використання даних наведених в додатку, висновок щодо вартості відновлювального ремонту необ'єктивний, звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний (а.с.22-28). За таких обставин, суд не може покласти в основу рішення визначення матеріальної шкоди транспортного засобу за звітом №3207 з оцінки транспортного засобу від 5.11.2014 року, складеного ФО-П „ОСОБА_6", поскільки описана вище рецензія не спростовується будь-якими іншими доказами по справі.

Як передбачає ст.29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу змісця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом висновку експертів №8020/15-54 судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 26.06.2015 року, складеного судовими експертами КНДІСЕ, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля „Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1 становить з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 39 955 грн. 29 коп. (а.с.160-165). Враховуючи повне та всебічне дослідження автомобіля позивача судовими експертами Береговим С.В. та Дмитрієвим О.М., суд приймає в основу рішення саме даний висновок і вважає, що матеріальна шкода, завдана автомобілю позивача, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, становить саме 39 955 грн. 29 коп.

Як зазначає п.12.1, ст.12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Поскільки розмір франшизи, який за даним страховим полісом дорівнює 1000 грн., не входить до суми страхового відшкодування, тому суд відраховує вказану суму франшизи з розміру страхового відшкодування. Також підлягає відрахуванню з розміру страхового відшкодування і 15 653 грн. 51 коп., які вже були сплачені ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" позивачу за вказаним призначенням. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" на його користь 39 955 грн. 29 коп. страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню, а саме: 39 955 грн. 29 коп. - 1000 грн. франшизи - 15 653 грн. 51 коп. вже сплачених коштів = 23 301 грн. 78 коп., в задоволенні стягнення решти суми необхідно відмовити.

За змістом висновку експертів №8020/15-54 судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 26.06.2015 року, складеного судовими експертами КНДІСЕ, втрата товарної вартості в даному випадку не нараховується, поскільки автомобіль позивача раніше перебував у ДТП, тобто ВТВ = 0,0 (а.с.165-165, зворот. бік). За таких обставин суд вважає необхідним відмовити позивачу в його вимогах до відповідача ОСОБА_4 про стягнення з неї на його користь 2 000 грн. матеріальної шкоди в частині втрати товарної вартості автомобіля „Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_1, яка не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні.

Поскільки позивач поніс витрати щодо оплати по наданню доказів, що підтверджують позов, тому при частковому задоволенні позовних вимог майнового характеру необхідно стягнути з ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_2 3 072 грн. вартості проведення судової комісійної автотоварознавчої експертизи №8020/15-54 від 26.06.2015 року та 800 грн. вартості проведення рецензії №45/01/15 від 23.01.2015 року, які доведені документально (а.с.159; 176; 180).

У відповідності до п.1, ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Поскільки позивачем не надано будь-яких доказів нанесення йому відповідачем ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" моральної шкоди, тому його вимога про відшкодування 10 000 грн. моральної шкоди не підлягає задоволенню.

За правилами ст.79; 88 ЦПК України поскільки суд частково задовольняє позовні вимоги, тому з відповідача ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, тобто в розмірі 233 грн. 02 коп., в задоволенні стягнення решти суми судового збору необхідно відмовити.

Керуючись ст.10; 11; 57-59; 60; 79; 88; 169; 209; 213-215; 226 ЦПК України, на підставі ст.626; 631; 979; 988; 990; 1167 ЦК України, ч.4, ст.60 ЦПК України,ст.9 Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди",суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" (код ЄДРПОУ 23734213) на користь ОСОБА_2 23 301 грн. 78 коп. в рахунок стягнення страхового відшкодування, 3 072 грн. вартості проведення судової автотоварознавчої експертизи, 800 грн. вартості проведення рецензії №45/01/15 від 23.01.2015 року, 233 грн. 02 коп. судового збору, а всього 27 406 грн. 80 коп.

В задоволенні частини позову ОСОБА_2 до ПрАТ „Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення 16 653 грн. 51 коп. страхового відшкодування, відшкодування 10 000 грн. моральної шкоди, 430 грн. 84 коп. судового збору відмовити.

В задоволенні частини позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення 2 000 грн. матеріальної шкоди в частині втрати товарної вартості автомобіля, 3 072 грн. вартості проведення судової автотоварознавчої експертизи, 800 грн. вартості проведення рецензії №45/01/15 від 23.01.2015 року, 663 грн. 86 коп. судового збору відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії відповідачами.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини заочного рішення через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя :