АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/10873/15-ц Номер провадження 22-ц/786/3457/15Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
Суддів: Карнауха П.М., Пікуля В.П.,
При секретарі: Зеленській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 жовтня 2015 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради про зміну умов договору найму житлового приміщення, -
В С Т А Н О В И Л А :
В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила змінити договір найму жилого приміщення в квартирі АДРЕСА_1, а саме: виділити їй в користування в цій квартирі ізольовану жилу кімнату (3) , площею 17,50 кв.м з балконом, а також комору (10), площею 0,80 кв.м; виділити відповідачу ОСОБА_3 в користування в цій квартирі дві суміжні жилі кімнати: кімнату (6), площею 12,50 кв.м і кімнату (8), площею 7,60 кв.м, а також комори: (4), площею 0,40 кв.м, (5), площею 0,40 кв.м, (7), площею 0,40 кв.м. Підсобні приміщення в квартирі: коридор (1), площею 4,60 кв.м; кухню (2), площею 8,40 кв.м; коридор (9), площею 3,90 кв.м; ванну (11), площею 2,50 кв.м; санвузол (12), площею 1,30 кв.м залишити у спільному користуванні позивача та відповідача. Просила зобов'язати КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» укласти з нею та відповідачем два окремі договори найму, виділених кожному у користування житлових і підсобних приміщень у квартирі АДРЕСА_1.
В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 посилалася на те, що вона та її син - ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у трьохкімнатній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1. Позивач згідно договору від 22.01.2014 року з КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради є наймачем зазначеної квартири. Оскільки, з 1993 року між нею та відповідачем ОСОБА_3 виникають протиріччя, у них виник спір щодо оплати житлово-комунальних послуг, то вважає за доцільне змінити договір найму житлового приміщення з відкриттям окремого особового рахунку на її ім'я на окрему кімнату, з метою отримання можливості сплачувати комунальні послуги лише за ту кімнату, якою вона бажає користуватися.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 жовтня 2015 року в задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
З даним рішенням не погодилася ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апелянт вказує на помилковість висновку суду про те, що зміна договору найму житлового приміщення призведе до штучного погіршення житлових умову всіх співмешканців і спричинить незручності у користуванні квартирою сторін по справі, оскільки задоволення позовних вимог лише унеможливить користування балконом для відповідача, що в свою чергу, у відповідності до положень ст.. 63 ЖК України, не є порушенням житлових прав відповідача і перешкодою для укладення окремого договору житлового найму двох ізольованих житлових кімнат площею 12,5 кв.м та 7,6 кв.м в спірній квартирі.
Також, наголошує, що при запропонованій нею зміні умов договору житлового найму на відповідача та кожного з двох його малолітніх дітей у квартирі (якщо відповідач має дійсний намір в майбутньому забрати до себе дітей) припадатиме по 8,37 кв.м на кожного, що більше, ніж норма середньої забезпеченості житловою площею по м. Полтаві, яка становить 7,8 кв.м на одну особу.
До того ж, звертає увагу, що крім користування спірною квартирою, яка належить до державного житлового фонду і перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Полтави в особі Полтавської міської ради, у користуванні відповідача є два інших житлових приміщення, які належать йому та його дітям на праві спільної часткової власності.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив із того, що площі кімнат, які позивач просила виділити у користування відповідача є меншими встановленого законодавством мінімуму, а відтак вважав, що зміна договору найму жилого приміщення на умовах , які пропонує позивач приведе до штучного погіршення житлових умов всіх співмешканців, і спричинить незручності у користуванні квартирою сторін по справ та унеможливить користування балконом відповідачем.
Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції , що відповідно до довідки з місця проживання №1605 в державній квартирі АДРЕСА_1, жилою площею 37,6 кв.м зареєстровані позивач та її син (а.с.8).
Відповідно до п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України» № 2 від 12 квітня 1985 року у силу ст. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі. При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов позивача і викличе необхідність постановки його на облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов.
Відповідно до ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
Отже, при вирішення питання про можливість укладення окремого договору найму на підставі ст. 104 ЖК України враховується розмір житлової площі квартири.
Відповідно до положень ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не може бути самостійним предметом договору найму жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (ч. 1 ст. 48 ЖК України), частина кімнати або кімната, пов'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Згідно ч.1 ст. 48 ЖК України жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
З матеріалів справи вбачається, що спірна квартира АДРЕСА_1 розташована на п'ятому поверсі, має загальну площу 60,30 кв.м, жилу площу 37, 60 кв.м, обладнана балконом і складається з таких приміщень за планом:
1 - коридор площею 4,60 кв.м.;
2 - кухня площею 8,40 кв.м;
3 - кімната жила площею 17,5 кв.м, яка обладнана балконом;
4 - комора площею 0,40 кв.м;
5 - комора площею 0,40 кв.м;
6 - кімната жила площею 12,50 кв.м;
7 - комора площею 0,40 кв.м;
8 - кімната жила площею 7,60 кв.м;
9 - коридор площею 3,90 кв.м;
10 - комора площею 0,80 кв.м;
11 - ванна площею 2,50 кв.м;
12 - санвузол площею 1,30 кв.м.
Кімната жила, площею 17,5 кв.м, яка обладнана балконом, а також дві інші кімнати в квартирі: кімната (6) площею 12,5 кв.м і кімната (8) площею7,60 кв.м - є ізольованими.
Комори (4) площею 0,40 і (5) площею 0,40 кв.м, розташовані в кімнаті (6) площею 12,5 кв.м, а комори (7) площею 0,40 кв.м і (10) площею 0,80 кв.м., розташовані в коридорі (9) площею 3,90 кв.м.
Вказане підтверджується копією схеми квартири АДРЕСА_1 та копією додатку до неї - відомостями внутрішніх обмірів і підрахунку площ приміщень квартири, виданими балансоутворювачем квартири КП «ЖЕО №42» Полтавської міської ради (а.с.13, 14).
Згідно п. 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті визначається і періодично переглядається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів спільно з радами профспілок виходячи з даних статистичної звітності.
Такий же самий граничний розмір жилої площі закріплений ст. 47 ЖК України.
Пунктом 6 Постанови виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів та президії Обласної ради професійних спілок від 25 грудня 1984 року встановлено, що мінімальний розмір житлової площі в області складає 6 кв. м на кожного члена сім'ї.
Оскільки жила площа спірної квартири становить 37,60 кв.м., то ? її частка, яка припаде на позивача та ОСОБА_3, тобто на кожного з двох осіб, які постійно проживають і зареєстровані в квартирі становить 18,80 кв.м.
Однак, враховуючи наявність у відповідача двох малолітніх дітей та те, що між сторонами склались неприязні стосунки через користування житловим приміщенням, колегія суддів приходить до висновку, що способом вирішення даного спору є встановлення порядку користування спірною квартирою і зміна умов договору житлового найму між сторонамишляхом виділення в користування ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1окремої кімнати, площею 12,5 кв. м, та комори: (4) пл.0,4 кв.м, (5) пл. 0,4 кв.м., (7) пл. 0,40 кв.м., а відповідачу - дві ізольовані жилі кімнати: кімнату (3) площею 17,50 кв.м, обладнану балконом і кімнату (8) площею 7,60 кв.м, а також комору (10) площею 0, 80 кв.м., що, в свою чергу, не порушує вимоги ст.ст. 63, 104 ЖК України.
Більше того, як пояснили сторони суду апеляційної інстанції, саме такий порядок користування спірною квартирою склався між ними.
Також укладення договорів житлового найму згідно вказаного порядку не призведе до необхідності постановки жодної із сторін по справі на облік, як такої, що потребує поліпшення житлових умов, а також до штучного погіршення житлових умов кожного із осіб, зареєстрованих у квартирі чи малолітніх дітей відповідача.
Проте, суд першої інстанції, не надавши належної оцінки доказам у справі, дійшов помилкових висновків про неможливість зміни умов договору найму житлового будинку і неправильно вирішив спір, постановивши незаконне і необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п. п. 1, 4 ч.1 ст. 309, 314 ЦПК України, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 жовтня 2015 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Змінити умови договору найму житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1.
Виділити ОСОБА_2 в користування в цій квартирі ізольовану жилу кімнату (6) площею12,5 кв.м та комори: (4) пл.0,4 кв.м, (5) пл. 0,4 кв.м., (7) пл. 0,40 кв.м.
Виділити ОСОБА_3 в користування в цій квартирі дві ізольовані жилі кімнати: кімнату (3) площею 17,50 кв.м, обладнану балконом і кімнату (8) площею 7,60 кв.м , а також комору (10) площею 0, 80 кв.м.
Підсобні приміщення в квартирі: коридор (1) площею 4,60 кв.м; кухню (2) площею 8,40 кв.м; коридор (9) площею 3,90 кв.м; ванну (11) площею 2,50 кв.м; санвузол (12) площею 1,30 кв.м залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Зобов'язати Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради укласти з ОСОБА_2, і ОСОБА_3 два окремі договори найму виділених у користування кожного з них житлових і підсобних приміщень у квартирі АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ Панченко О.О.
Судді: /підпис/ Карнаух П.М. /підпис/ Пікуль В.П.
КОПІЯ
ВІРНО: суддя Апеляційного суду
Полтавської області _____ Панченко О.О.
Судове рішення № 53698673, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 23.11.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/10873/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: