Вирок № 53697829, 23.11.2015, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_________________

Справа №: 528/618/15-к

В И Р О К

Іменем України

23.11.2015

2015 року листопада місяця 23 дня м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Федорак Л.М.,

секретаря судового засідання - Некрилова О.Г.,

за участю прокурора - Букала С.М..,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12015170150000290 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Бориспіль Київської області, українки, громадянки України, яка має професійно-технічну освіту, не одружена, не працює, на утриманні дітей не має, мешкає АДРЕСА_1, яка раніше судима:

вироком від 08.04.2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст. 185 КК України, яким призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.,

вироком від 14.09.2015 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, яким призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

Обвинувачена ОСОБА_1 13 червня 2015 року близько 05 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 після сварки із своїм співмешканцем ОСОБА_2, коли останній лежав на ліжку, умисно нанесла йому один удар ножем в область грудної клітки, внаслідок чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 189 від 25.06.2015 року спричинила йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітки зліва, які по ступені тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке полягало у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за вищевикладених обставин визнала повністю, в скоєному кається, суду дала показання, що дійсно після сварки із своїм співмешканцем ОСОБА_2, нанесла йому один удар ножем в область грудної клітки.

Таким чином, її показання є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, а тому суд вважає ці показання достовірними.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, за вищевикладених обставин, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз'яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вина обвинуваченої знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст.121 КК України, що виразилися у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке полягало у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, зокрема, її вік, те, що ОСОБА_1 не одружена, на утриманні дітей не має, не працює, в силу статті 89 КК України раніше судима.

Крім того, суд при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 враховує у якості обставини, що пом'якшує покарання - щире каяття; обставини, що обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення нею нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробовуванням.

Крім того, обвинуваченою ОСОБА_1 невідбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2015 року складає 2 роки позбавлення волі. Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, вона вчинила 13.06.2015 року, тобто, до постановлення вироку Бориспільським міськрайонним судом від 14.09.2015 року, обвинуваченій необхідно призначити покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зарахувавши невідбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2015 року.

Крім того, вирок від 08.04.2014 року Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.1 ст. 185 КК України, яким призначено покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., не виконаний, що підтвердила і сама обвинувачена у судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Водночас, як вбачається із вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2015 року вирок від 08.04.2014 року Бориспільського міськрайонного суду Київської області не врахований при призначенні покарання.

З огляду на вказане, суд вбачає підстави для призначення остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України у виді сукупності покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2014 року та покарання за даним вироком, які необхідно виконувати самостійно.

Прокурор в судовому засіданні заявив та підтримував цивільний позов в інтересах держави в особі Гребінківського районного фінансового управління при Гребінківській районній державній адміністрації, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача, Гребінківська центральна районна лікарня, до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2, в сумі 2255,27 грн.

ОСОБА_1 як цивільний відповідач в судовому засіданні позов визнала.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню, а згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи на те, що обставини обвинувачення доказують заподіяння шкоди обвинуваченою ОСОБА_1 Гребінківському районного фінансовому управлінню при Гребінківській районній державній адміністрації, суд вважає, що цивільний позов підлягає до задоволення і сума завданої шкоди підлягає до стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1

Речові докази: кухонний ніж, що зданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області, відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України знищити.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжні заходи не застосовувались.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст. 61, ч. 4 ст. 174 ЦПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зарахувавши невідбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2015 року, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді сукупності покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2014 року у виді штрафу у розмірі 850 грн. та покарання за даним вироком у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, які необхідно виконувати самостійно.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Гребінківського районного фінансового управління при Гребінківській районній державній адміністрації, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача, Гребінківська центральна районна лікарня, до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_2, в сумі 2255,27 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гребінківського районного фінансового управління при Гребінківській районній державній адміністрації (м. Гребінка, пров. Димитрова, 1, р/р 31411544700089, УДКСУ у м. Гребінка, 2406300, МФО 831019, код призначення 37714540) 2255 (дві тисячі двісті п'ятдесят п'ять) грн. 27 коп.

Речові докази: кухонний ніж, що зданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області, знищити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Л. М. Федорак