Постанова № 53695038, 18.11.2015, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 р. Справа №818/3538/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Тимофеєва А.О., представника відповідача Савченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" (далі - ТОВ "Фавор"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач, Сумська митниця), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 05.10.2015 року № 805000010/2015/000027/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 05.10.2015 року № 805130000/2015/00044.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.09.2015 року для митного оформлення товару позивачем було подано до Сумської митниці митну декларацію № 805130000/2015/012313. Згідно вказаної декларації митну вартість товару визначено ТОВ "Фавор" за шостим методом, відповідно до ст. 64 Митного кодексу України згідно митної декларації № 805130000/2015/011253. При цьому, для митного оформлення були надані всі документи, а саме зовнішньоекономічний контракт, специфікацію, рахунок-фактуру, міжнародну автомобільну накладну та митну декларацію країни відправлення. Сумською митницею були витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, однак не зазначено які саме, та в подальшому прийнято спірне рішення та видано картку відмови. Підставою для прийняття такого рішення став висновок митного органу про заниження контрагентом позивача при продажі товару ТОВ "Фавор" від ціни купівлі-продажу такого товару на території Російської Федерації між її резидентами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях, та зазначив, що позивачем було подано до Сумської митниці електронну митну декларацію № 805130000/2015/012313. В ході митного контролю із застосуванням системи управління ризиками автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор - 2006" за вказаною декларацією сформовано митні формальності "Контроль правильності визначення митної вартості товарів" та "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". ТОВ "Фавор" направлено письмову вимогу про необхідність надання додаткових документів, які підтверджують митну вартість. В ході опрацювання наданих позивачем додаткових документів встановлено, що відомості використані декларантом не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, тому основний метод визначення вартості товару не був застосований, а другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосовувався тому, що інформація по операціях із ідентичними товарами, які продаються в Україну приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що і оцінюваний товар - відсутня.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 06.08.2015 року між ТОВ "Фавор" (покупець) та ТОВ "Фарос" (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 344-ВЭД (а.с.15-16).

Відповідно до умов договору, продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти й сплатити за жерсть білу в пачках на умовах поставки FCA. Загальна вартість контракту - 30000000 рублів. Ціна товару зазначається в специфікаціях до контракту.

Для митного оформлення придбаної партії товару - прокату плоского з вуглецевої сталі завширшки більше 600 мм: жерсть біла ЕЖК у листах, завтовшки менш як 0,5 мм: 0,180ммх712ммх858мм - 11694 кг, 0,220ммх712ммх972мм - 2827 кг, 28.09.2015 року позивачем було подано до Сумської митниці електронну митну декларацію № 805130000/2015/012313 (а.с.48).

Загальна вартість товару, згідно поданої декларації, складає 826082,51 рублів (299760,94 грн.). Згідно п. 43 вартість товару визначена за 6 методом з посиланням на митну декларацію від 08.09.2015 року № 805130000/2015/011253 за рівнем митної вартості 0,955 доларів США за 1 кг (а.с.24).

До вказаної декларації позивачем додано міжнародну автомобільну накладну від 25.09.2015 року № 7, рахунок-фактуру (інвойс) від 25.09.2015 року № 7, зовнішньоекономічний контракт від 06.08.2015 року № 344-ВЭД, специфікацію до контракту від 25.09.2015 року № 7, інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 25.09.2015 року № 2730, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 25.09.2015 року № 2730.

В ході перевірки митної вартості товару посадовою особою митного поста "Суми-центральний" витребувано у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

Позивачем було надано договір від 04.12.2014 року № 130 (а.с.22-23), специфікацію від 22.09.2015 року № 6 (а.с.76), специфікацію від 15.09.2015 року № 5 (а.с.73), прайс-лист від 30.09.2015 року (а.с.19), товарну накладну від 18.09.2015 року № 890 (а.с.21), товарну накладну від 11.09.2015 року № 875 (а.с.20).

В ході аналізу наданих документів, а саме товарних накладних від 18.09.2015 року № 890 та від 11.09.2015 року № 875, Сумською митницею встановлено, що ТОВ "Фарос" сплатив за жерсть білу ЕЖК 0,18х712х858 та жерсть білу ЕЖК 0,22х712х972 62950 та 57900 рублів за 1 тону відповідно. Позивачу вказаний товар поставлено за ціною 57286,02 та 55245,77 рублів за 1 тону відповідно, тобто за вартістю нижчою від вартості придбання.

В зв'язку з цим Сумською митницею прийнято рішення від 05.10.2015 року № 805000010/2015/000027/2 (а.с.11) про коригування митної вартості товарів, яким вартість товару визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів по ціні 0,99 доларів США. Також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 05.10.2015 року № 805130000/2015/00044 (а.с.12).

Підставою для визначення митної вартості товару спірним рішенням стала невідповідність ціни придбання жерсті білої постачальником ТОВ "Фарос" ціні її продажу позивачу, та в зв'язку з цим неможливістю визначення вартості товару за основним методом.

Суд не погоджується із таким висновком Сумської митниці, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (ч. 1 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Судом встановлено, що митне оформлення товару здійснювалось ТОВ "Фавор" за другорядним методом (резервним) відповідно до ціни, заявленої в декларації від 08.09.2015 року № 805130000/2015/011253 (а.с.97), згідно якої здійснювалась поставка аналогічного товару між тими самими сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 вказаної статті передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В ході судового розгляду встановлено, що такі документи, а саме договір від 04.12.2014 року № 130, специфікація від 22.09.2015 року № 6, специфікація від 15.09.2015 року № 5, прайс-лист від 30.09.2015 року, товарні накладні від 18.09.2015 року № 890 та від 11.09.2015 року № 875 були надані Сумській митниці, що також не заперечується представником відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналіз положень ч.ч. 2, 3 ст. 53, ст. 57 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.

Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В даному випадку, митному органу були надані документи, що передбачені ст. 53 МК України, в тому числі ті, які були запитані відповідачем як додаткові.

Слід також зазначити, що при винесенні спірного рішення митним органом було обрано другорядний метод визначення митної вартості товарів за ціною щодо подібних товарів.

В судовому засіданні представник позивача зазначала, що обираючи 6й метод визначенням митної вартості, підприємство виходило із того, що протягом вересня 2015 року було після усної консультації із митним органом визначено митну вартість товару, в зв'язку із чим в подальшому визначалася митна вартість товару по даним попередньої декларації. Так, операції імпорту аналогічного товару - жерсті білої проведені позивачем протягом серпня-вересня 2015 року від постачальника ТОВ "Фарос" за другорядним методом (резервним) згідно митних декларацій № 805130000/2015/010680, № 805130000/2015/010815, № 805130000/2015/011072, № 805130000/2015/011072, № 805130000/2015/011754, № 805130000/2015/012022 (а.с.91-101) і були пропущені на митну територію України.

Слід зазначити, що при розгляді справи відповідачем не доведено неможливість визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); чи за ціною договору щодо ідентичних товарів, враховуючи той факт, що у митного органу були в наявності всі первинні документи позивача щодо поставленого товару, інформація містилася в базі митного органу.

Таким чином, Сумською митницею не надано суду належних доказів того, що застосування основного методу або другорядного методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, що передує обраному в даному випадку відповідачем, є правомірним, не надано належних доказів та необґрунтовано неможливість застосування другорядного методу визначення митної вартості щодо ідентичних товарів, не надано доказів того, що в базі даних відсутня інформація щодо ідентичних товарів, в тому числі і таких, що розмитнювалися позивачем в 2015 році.

Обрання відповідачем методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; було здійснено ним необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, всупереч нормам ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товару відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Фавор" щодо скасування рішення Сумської митниці ДФС від 05.10.2015 року № 805000010/2015/000027/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 05.10.2015 року № 805130000/2015/00044 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Даний висновок суду узгоджується із практикою Верховного суду України, викладеному в постанові від 30 червня 2015 року по справі № 814/283/14, від 22 червня 2015 року по справі № 2а/0570/1777/2012.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці, понесені позивачем судові витрати у виді судового збору в розмірі 2436,00 грн., сплачені платіжними дорученнями від 15.10.2015 року № 2954 та від 08.10.2015 року № 2861, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.3, 4).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 12.10.2015 р. №805000010/2015/000027/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Сумської митниці ДФС у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №805130000/2015/00044 від 12.10.2015 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" (м. Суми, вул. Курська, 18, і.к. 30759962) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (і.к. 39420037) суму судового збору в розмірі 2436 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 23.11.2015 року.

Суддя С.М. Гелета