Постанова № 53694788, 17.06.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

17 червня 2015 року Справа № 814/1050/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № НОМЕР_1, ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (яка є правонаступником ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що висновки акту перевірки не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких вказано, що позивачем безоплатно отримані корпоративні права ТОВ "Океан Парк" на суму 5160000,00 грн., з вартості яких має бути сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

09.08.2012 р. відповідач направив позивачу запит про надання документів по передачі частки в статутному фонді ТОВ "Океан Парк", а також стан розрахунків з ОСОБА_2 (а. с. 35). Запит отримано позивачем 17.08.2012 р. (а. с. 36).

З дотриманням десятиденного терміну 28.08.2012 р. позивач направив відповідачу запитувану інформацією з витребуваними документами (а. с. 55-56). Відповідь отримано відповідачем лише 10.09.2012 р.

Відповідач, вважаючи, що позивач не надав у десятиденний термін відповіді на письмовий запит, наказом від 07.09.2012 р. № 938 призначив документальну позапланову виїзну перевірку позивача (а. с. 34). Наказ і повідомлення про проведення перевірки направлені позивачу лише 10.09.2012 р. і отримані 14.09.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 38).

Документальна позапланова виїзна перевірка позивача розпочата 10.09.2012 р., тобто в день направлення наказу та повідомлення про її початок. 28.09.2012 р. посадовою особою відповідача складено акт № 2640/17-200-2737410551 (а. с. 39-44).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині неподання декларації про доходи за 2011 р.;

- п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 174.1, 174.2, 174.6 ст. 174 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 р. у розмірі 258000,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2012 р. № НОМЕР_1 на суму 322670,00 грн.

Висновок про порушення позивачем податкового законодавства зроблений відповідачем на підставі наступного:

Загальними зборами учасників ТОВ "Кодрук" 29.06.2011 р. розглядалося питання про виділення нової юридичної особи - ТОВ "Океан Парк", було прийнято рішення про затвердження розподільчого балансу ТОВ "Кодрук", зменшення статутного капіталу і внесення відповідних змін до статуту (а. с. 48-49).

Загальними зборами засновників ТОВ "Океан Парк" створено ТОВ "Океан Парк" внаслідок реорганізації шляхом його виділення з ТОВ "Кодрук", затверджено статутний капітал у розмірі 5160000,00 грн. внаслідок передання ТОВ "Кодрук" частини своїх активів (нерухомого майна санаторію-профілакторію "Океан" по вул. Металургів, 4, м. Миколаєва). Єдиним засновником товариства з часткою в статутному капіталі 100% зазначено ОСОБА_2 Директором ТОВ "Океан Парк" обрано ОСОБА_3 (а. с. 50-51). 29.06.2011 р. керівники ТОВ "Кодрук" і ТОВ "Океан Парк" підписали акт прийому-передачі внеску до статутного капіталу у вигляді нерухомого майна санаторію-профілакторію "Океан" (а. с. 52).

25.08.2011 р. загальними зборами засновників ТОВ "Океан Парк" введено до складу засновників товариства та обрано директором ОСОБА_1, виведено зі складу засновників ОСОБА_2 з передачею належної йому 100% частки в статутному капіталі в розмірі 5160000,00 грн. ОСОБА_1 (а. с. 53-54).

На підставі викладеного, відповідач встановив, що позивач безоплатно отримав корпоративні права ТОВ "Океан Парк" у розмірі 5160000,00 грн., а відтак повинен був подати податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за 2011 р. і сплатити відповідний податок.

Суд не погоджується з висновками ДПІ з огляду на наступне:

Щодо дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, суд враховує п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), згідно якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач своєчасно надав відповідь на письмовий запит відповідача, оскільки надіслав її в десятиденний строк з моменту отримання (термін 10 робочих днів з дня отримання запиту сплив 04.09.2012 р., а відповідь направлена 28.08.2012 р.). Натомість відповідач, прийнявши наказ про проведення перевірки, не вручив його позивачу до початку проведення перевірки.

Зазначені обставини свідчать про порушення відповідачем порядку проведення документальної перевірки позивача.

Щодо суті виявленого відповідачем правопорушення, суд зазначає, що п. 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку встановлено п. 170.2 ПК України.

Зокрема, відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв'язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Згідно п.п. 170.2.3 п. 170.2 ст. 170 ПК України, якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

При цьому, на підставі абзацу а) п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 ПК України, для цілей цього пункту термін "інвестиційний актив" означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

З огляду на викладені положення, суд дійшов висновку, що позивач безоплатно отримав інвестиційний актив, яким є частка в статутному капіталі ТОВ "Океан Парк". На підставі п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України для отримання інвестиційного прибутку необхідною умовою є продаж інвестиційного активу, сума якого має перевищувати вартість самого активу. У 2011 р. позивач не продавав свої корпоративні права. Таким чином, оскільки позивач не отримав доходу від продажу інвестиційного активу, інвестиційний прибуток має від'ємне значення, а відтак є інвестиційним збитком, що виключає сплату податку на доходи фізичних осіб. Відповідач не надав жодних доказів того, що позивач отримав інвестиційний прибуток за правилами, передбаченими п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 ПК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів перед судом законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та належать задоволенню.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 2146,00 грн., що й підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 16.10.2012 р. № НОМЕР_1.

3. Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) судовий збір у сумі 2146,00 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська