Постанова № 53694762, 01.10.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2015 р. Справа № 814/2382/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув адміністративну справу в порядку письмового провадження

за позовом

Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області,

до

Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області,

про

визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними дій державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області щодо звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення до кримінальної відповідальності.

Представниками сторін надані клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

24.01.2011 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-927/09/2670, виданого 03.12.2010 р. Окружним адміністративним судом м. Києва про зобов’язання ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва відмінити анулювання реєстрації Миколаївської філії ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, як платника податку на додану вартість, скасувати акт № 21 про анулювання реєстрації латника податку на додану вартість від 14.01.2009 р. та видати Миколаївській філії ДП «Інформаційний центр»свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Цією постановою позивача було зобов’язано добровільно виконати рішення суду у 7-денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Позивач, в свою чергу, направив на адресу відповідача листи від 02.02.2011 р. та від 21.02.2011 р., в яких зазначив, що виконати постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011 р. неможливо, оскільки відповідно до наказу ДПА України № 978 від 22.12.2010 р. формування та ведення Реєстру платників податку на додану вартість здійснює центральний орган державної податкової служби – Державна податкова адміністрація України. Підставою для анулювання реєстрації є рішення, яке набрало законної сили, яке надсилається на виконання Державній податковій адміністрації. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 р. позивач не отримував.

28.02.2011 р. державний виконавець прийняв постанову про накладання на позивача штрафу у розмірі 340 грн. за невиконання рішення суду, оскільки позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 28.01.2011 р.

25.03.2011 р. державний виконавець прийняв постанову про накладання штрафу в сумі 680 грн. на підставі ст.ст.11,75,89 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки станом на 25.03.2011 р. рішення суду боржником не виконано, документальні підтвердження повного виконання рішення суду не надано.

25.03.2011 р. відповідач направив до прокуратури Центрального району м. Миколаєва подання про вирішення питання щодо притягнення посадових осіб боржника, винних у невиконанні рішення суду, до кримінальної відповідальності за ознаками злочину передбаченого ст. 382 Кримінального Кодексу України, за невиконання рішення суду.

Обгрунтовуючи неправомірність дій відповідача щодо звернення до правоохоронних органів позивач вказує на те, що відповідачем порушено ст. 89 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки звернення до правоохоронних органів з поданням про притягнення до кримінальної відповідальності можливо в разі невиконання рішення суду без поважних причин, а позивачем були здійсненні всі можливі заходи для виконання рішення суду та його вина відсутня з тих підстав, що всі зазначені у виконавчому листі дії повинні виконуватись Державною податковою адміністрацією України.

Стаття 11 Закону України “Про виконавче провадження ” передбачає, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачені цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом,що зобов’язує боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Як вже зазначалось вище, позивач вказує на те, що ним не виконувалось рішення суду з поважних причин, а відтак у відповідача не було підстав для звернення до правоохоронних органів для притягнення його до відповідальності.

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, як сторона у справі № 2а-927/09/2670, з 28.01.2011 р. - дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.01.2011 р. до прийняття постанови про накладання штрафу від 25.03.2011 р., користуючись своїми процесуальними правами, мала можливість вжити заходи по отриманню постанови апеляційного суду та направити її на виконання у Державну податкову адміністрацію України.

Посилання позивача на те, що він не є боржником у даному виконавчому провадження не приймається судом до уваги, оскільки відповідачем у справі № 2а-927/09/2670 є саме ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, тому позовні вимоги про зобов’язання виконати певні дії можуть бути адресовано тільки стороні у справі.

В листі ДПА України від 03.03.2011 р.№ 6097/7/29-2017 зазначено, що постанова суду від 04.11.2011 р. оскаржується в касаційному порядку позивачем, тому вважає, що внесення змін до Реєстру може бути здійснено після завершення розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Згідно зі ст.254 КАС України постанови або ухвали суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду була прийнята 04.11.2011 р. та складена в повному обсязі 08.11.2010р. Таким чином постанова Київського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили та підлягає обов’язковому виконанню.

Відповідно до ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. В даному випадку ця відповідальність передбачена ст.89 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на наведені вище обставини, суд приходить до того, що позивач не вжив всіх заходів по виконанню рішення суду, оскільки ці заходи не досягли мети, на яку вони були спрямовані, тому вважаються недостатніми та не вичерпними, а суб’єкт владних повноважень у такому разі був бездіяльним, причини невиконання рішення суд не вважає поважними .

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко