Постанова № 53694589, 02.04.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2012 року 10:40 Справа № 0870/345/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 07.02.2012 №345);

відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 30.03.2012 №69)

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання дій противоправними та визнання незаконної перевірки

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просить :

визнати дії відповідача, щодо складання наказу №3976 від 22.12.2011 на проведення позапланової документальної виїзної перевірки, противоправними;

визнати позапланову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 на підставі наказу №3976 від 22.12.2011 незаконною.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Зокрема зазначив, що дії Мелітопольської ОДПІ правомірні, перевірка ФОП ОСОБА_3 за наказами №3976 від 22.12.2011, № 4019 від 28.12.2011 проведена згідно чинного законодавства та висновки акту №11/172/НОМЕР_1 від 10.01.2012 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питання достовірності визначення та нарахування податку на додану вартість за жовтень 2010р. грудень 2010, лютий 2011, березень 2011 та травень 2011, відповідають чинному законодавству. Позов вважає необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні обставини.

Мелітопольською ОДПІ на адресу позивача надсилались письмові запити про надання відповідних документів щодо господарських відносин із контрагентами (від 01.09.2011 №10878, від 15.11.2011 №13989/с/17-211, від 04.05.2011 №6552/с/с17-111, від 24.12.2010 №15887/с/17-111). В указаних запитах відповідач просив позивача надати первинні документи (договори, накладні, податкові накладні тощо), первинні бухгалтерські документи та відповідні пояснення. Крім того, у запитах від 04.05.2011 №6552/с/с17-111, від 24.12.2010 №15887/с/17-111 позивач повідомлявся, що ненадання витребуваних документів та пояснень є підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та підтверджено у судовому засіданні представником позивача, ОСОБА_3 на всі запити податкового органу надавала лише реєстри виданих та отриманих податкових накладних, інших документів , які просив надати відповідач, а також пояснень надано не було. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що реєстрів виданих та отриманих податкових накладних достатньо для податкового органу, оскільки такі реєстри містять всю необхідну інформацію.

22.12.2011 Мелітопольською ОДПІ прийнятий наказ №3976 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОМ ОСОБА_3 з питань достовірності визначення та нарахування податку на додану вартість». Підставами для проведення перевірки вказані пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі ПК України).

На підставі Наказу від 22.12.2011 №3976, направлень на перевірку від 22.12.2011 №1761 посадовими особами Мелітопольської ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання достовірності визначення та нарахування податку на додану вартість за жовтень 2010р., грудень 2010р., лютий 2011р., березень 2011 р., та травень 2011 р.

Перевірка проводилась у період з 22.12.2011 по 30.12.2011. Термін перевірки продовжувався з 29.12.2011 по 30.12.2011 згідно наказу начальника Мелітопольської ОДПІ від 28.12.2011 №4019. Позивач не допустила перевіряючи осіб до проведення перевірки 29.12.2011 та 30.12.2011, про що складені акти про відмову у допуску до перевірки.

За результатами перевірки складено акт №11/172/НОМЕР_1 від 10.01.2012, який вручено особисто під підпис ФОП ОСОБА_3 Акт підписаний позивачем із зауваженнями.

Вважаючи дії відповідача щодо складанню наказу та проведення перевірки протиправними позивач звернулась до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Із матеріалів справи вбачається, що податковий орган неодноразово надсилав на адресу позивача запити щодо надання пояснень щодо відносин із контрагентами та документального підтвердження у вигляді господарських договорів, фінансово-господарських документів та інших документів (зокрема запит від 24.12.2010 №15887/с/17-111). У такому запиті позивач проінформована, що ненадання пояснень та вказаних документів є підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки. Проте, ні витребуваних документів ні відповідних пояснень позивач не надала, що і стало підставою для прийняття керівником Мелітопольської ОДПІ наказу від 22.12.2011 №3976 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОМ ОСОБА_3 з питань достовірності визначення та нарахування податку на додану вартість»

Суд не погоджується із твердження представника позивача, що надані на запити податкового органу позивачем реєстри виданих та отриманих податкових накладних є достатніми підтверджувальними документами. Із запитів Мелітопольської ОДПІ вбачається, що окрім реєстрів, податковий орган просив надати первинні бухгалтерські документи та інші підтверджувальні документи. Так, відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Тобто, реєстри виданих та отриманих податкових накладних не є первинними документами, оскільки не містить вичерпних відомостей про господарську операцію, не фіксують факт її здійснення, не повністю відображають інформацію, необхідну для здійснення податкового контролю.

Згідно із п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що дії керівника Мелітопольської ОДПІ щодо складання наказу від 22.12.2011 №3976 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОМ ОСОБА_3 з питань достовірності визначення та нарахування податку на додану вартість» є правомірними, а підстави складання такого наказу повністю відповідають приписам пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України встановлено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПК України

Відповідно до приписів п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач допустила перевіряючи осіб до проведення перевірки та розписалася у розписці про отримання нею направлення на перевірку та копії наказу на перевірку. Указаний факт представником позивача не заперечувався.

Тобто, аналізуючи вищевикладені норми законодавства суд вважає, що дії відповідача щодо проведення перевірки позивача є правомірними та відповідають приписам ПК України. Крім того, суд вважає, що у даному випадку законні підстави не допуску позивачем перевіряючи осіб до перевірки, як це передбачено абз.6 п.81.1 ст.81 ПК України, відсутні, оскільки працівниками податкового органу дотриманні всі умови для проведення позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій щодо складання оскаржуваного наказу та проведення перевірки, у звязку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя(підпис)Ю.В.Калашник