Окрема думка судді № 53691785, 18.11.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

"18" листопада 2015 р.

Окрема думка

судді Яремка В.В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу Державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції в Івано-Франківській області про визначення розміру заборгованості за аліментами, звільнення від сплати заборгованості за аліментами за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 6 жовтня 2015 року

За наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі ухвалою апеляційного суду від 18 листопада 2015 року апеляційну скаргу відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вважаю, що рішення як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції належним чином не мотивовані. Суди неповно з'ясували обставини, що мають значення для справи, порушили норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Предметом спору у цій справі є спір про визначення розміру заборгованості позивача як платника аліментів.

Згідно з ч. 4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Отже, зважаючи на предмет спору, суд першої інстанції за наслідками розгляду справи мав визначити розмір заборгованості позивача зі сплати аліментів за відповідний період.

Проте замість вирішення такого спору по суті суд першої інстанції без наведення відповідних даних та розрахунків заборгованості вдався до перевірки правомірності дій державного виконавця з обчислення заборгованості, що не є предметом спору.

Вказану помилку не виправив суд апеляційної інстанції, не навів відповідного розрахунку заборгованості за вказаний позивачем період.

Зазначаючи, що розрахунок заборгованості зроблений позивачем є безпідставним та не ґрунтується на нормах закону, апеляційний суд не визначив розміру заборгованості відповідно до норми ч. 4 ст. 195 СК України, тобто фактично не вирішив спору по суті.

Як наслідок рішення апеляційного суду не може вважатися законним і обґрунтованим, а відповідно - справедливим.

Суддя Яремко В.В.