Постанова № 53690848, 23.11.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4415/15-а

Номер провадження 2-а/623/102/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника Максименко Р.С.

розглянувши в судовому засіданні в м. Ізюмі адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії , -

в с т а н о в и в :

22 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління ПФУ в Ізюмському районі Харківської області про визнання неправомірними дій щодо відмови здійснити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона перебуває на обліку в Управліннні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області та отримує пенсію за віком з 10 вересня 2011р.

З січня 1985 року по червень 1992 року вона відпрацювала у районах Крайньої Півночі. Весь стаж роботи в Магаданській області підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття та звільнення з роботи.

Проте, відповідач при обчисленні її страхового стажу не врахував того що вона має право на пільгове обчислення стажу за час роботи в районах Крайньої Півночі та в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі і відмовив їй у зарахуванні стажу, як пільгового, а саме один з половиною рік за один рік роботи у районах Крайньої Півночі у зв'язку із відсутністю відомостей про укладання строкових трудових договорів по роботі у районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до них.

Вважає дії відповідача незаконними, оскільки нею були надані відповідні документи - трудову книжку, довідку, що уточнює особливий характер роботи чи умов праці, необхідні для призначення пільгової пенсії та на підтвердження постійної зайнятості на пільговій роботі, а тому вона виконала всі умови для призначення пільгової пенсії відповідно до діючого законодавства.

Позивач в судове засідання не з»явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, в своїх запереченнях вказала, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 року « Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільги передбачені ст. 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року щодо пільгового обчислення стажу, надавались за умови укладення строкових трудових договорів про роботу в цих районах,тому нема законних підстав вважати, що на позивача поширювалися норми Закону щодо пільгового обчислення стажу. Враховуючи це зарахувати стаж за вищевказаний період у кратному розмірі немає законних підстав.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 -ІV(далі Закон № 1058) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (далі Указ від 10 лютого 1960 року), постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року N 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року (v1908400-67) "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

За приписами наведеної норми (в редакції Закону N 32-V від 26.07.2006) пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 є пенсіонером по віку і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області з 10 вересня 2011 р.(а.с.19)

У період з 28.01.1985 р. по 05.04.1987 р. ОСОБА_2 працювала в рембудрайуправлінні Магаданського обласного відділу охорони здоров'я ( в подальшому підприємство змінило назву на Державне бюджетне підприємство охорони здоров'я «Магаданська обласна лікарня») муляром-штукатуром , а з 05.12.1988 року по 22.06.1992 року в Магаданському аптечному управлінні магазині «Оптика» ( в подальшому змінило назву на Муніципальне унітарне підприємство м. Магадана «Оптика» ) складальником, на території районів Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі (а.с. 17-18).

Відповідно до постанови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Президії ВЦСПС від 04 вересня 1964 № 380-П-18 до районів, де до заробітної плати працівників застосовується коефіцієнт 1,7 відноситься Магаданська область.

Проте, відповідач при обчисленні страхового стажу не врахував того, що позивач має право на пільгове обчислення стажу за час роботи в районах Крайньої Півночі та в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі і відмовив у зарахуванні стажу у вищевказаних підприємствах як пільговий, а саме один з половиною рік за один рік роботи у районах Крайньої Півночі та в районах прирівняних до районів Крайньої Півночі з застосуванням до заробітної плати коефіцієнту 1,7

Проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позивач має право на пільгове обчислення стажу в півтораразовому розмірі Півночі з застосуванням до заробітної плати коефіцієнту 1,7 за період її роботи в Магаданській області, оскільки з наданих нею документів вбачається та не викликає жодного сумніву той факт, що вона, працюючи в районі Крайньої Півночі та в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, користувалася пільгами, передбаченими Указом від 10 лютого 1960 року.

Висновок відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, суд вважає помилковим з огляду на приписи п. 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.

Враховуючи, що період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі підтверджується трудовою книжкою та довідками, виданими Державним бюджетним підприємством охорони здоров'я «Магаданська обласна лікарня» від 27 травня 2015 року за № 1474 та Муніципального унітарного підприємства м. Магадана «Оптика» від 26.10.2009 року за №4 про особливий характер роботи з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, в яких зазначено про розповсюдження пільг, передбачених постановою РМ СРСР від 10.11.1967 року № 1029 та постанови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Президії ВЦСПС від 04 вересня 1964 № 380-П-18 суд вважає, що відповідачем безпідставно було відмовлено позивачу у пільговому розрахунку стажу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які , якщо не встановлено інше, обчислюються з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції чинній на момент розгляду справи) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про, що постановляє ухвалу.

Враховуючи положення ст. 100, ч. 2 ст. 99 КАС України, а також те, що позивач, звернувшись до суду з позовом 22.09.2015р., пропустив строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів за період з 10 вересня 2011 р. по 21.03.2015р. включно і доказів поважності пропуску строку звернення до суду не надав, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що відповідача необхідно зобов'язати зарахувати в пільговому обчисленні відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року період роботи позивача в районах Крайньої Півночі та в місцевості прирівняній до районів Крайньої Півночі з 28.01.1985 р. по 05.04.1987 р. та з 05.12.1988 року по 22.06.1992 року зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців та зобов'язати зробити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового стажу та застосуванням до заробітної плати коефіцієнту 1,7 починаючи з 22 березня 2015 року.

На підставі ст.ст. 18, 124 Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та керуючись ст. ст. 100, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням пільгового обчислення стажу та застосуванням до заробітної плати коефіцієнту 1,7.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік шість місяців) періоди роботи ОСОБА_2 з 28.01.1985 р. по 05.04.1987 р. та з 05.12.1988 року по 22.06.1992 року як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з застосуванням до заробітної плати коефіцієнту 1,7.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області зробити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_2 з врахуванням пільгового обчислення стажу з 22 березня 2015 року.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії за період з 10 вересня 2011 р. по 21.03.2015р. залишити без розгляду.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області ( 64300, м. Ізюм, пр.-т Леніна, 2, код 22682514, р/р 25606312513 у ВАТ «Держощадбанк України» на користь держави судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Суддя