Постанова № 53688648, 23.11.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/5229/15-п Провадження №33/773/298/15 Суддя в 1 інстанції: Лесик В.О. Категорія:ст.172-7 ч.2 КУпАП Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області :

в складі - головуючого - судді - Опейди В.О.,

з участю прокурора Сасюка Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2015 року, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька АДРЕСА_1 депутат Зеленської сільської ради Ковельського району, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2015 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Провадження у даній справі в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона будучи депутатом Зеленської сільської ради Ковельського району VI скликання, а отже, в силу п.п. б) п.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальним за корупційні правопорушення, приймаючи участь в роботі 45 сесії Зеленської сільської ради, котра відбулась 20 серпня 2015 року, проголосувала за прийняття рішення №45/32 «Про затвердження проекту землеустрою», згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та надання у власність в АДРЕСА_2 загальною площею 0,10 га громадянину ОСОБА_2, який є її рідним братом, а відтак згідно абз.3 п.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції» відноситься до категорії близьких осіб, тобто вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, що становить склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині притягнення її до відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП, вважає постанову незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що вона брала участь в голосуванні при прийнятті рішення, яке є похідним для набуття в наступному права власності, і тому умов для існування реального конфлікту інтересів уже не було. Вказує, що судом не наведено доводів щодо виникнення реального конфлікту інтересів. Крім того, не надано належної правової оцінки тому, що на законодавчому рівні не встановлений чіткий механізм врегулювання конфлікту інтересів, не визначено які дії має виконати особа у випадку розгляду питання щодо себе або членів родини. Зазначає, що висновок суду про те, що вона мала б утриматись під час голосування за прийняття рішення щодо неї та її брата не ґрунтується на нормах матеріального права. Стверджує, що в її діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, а тому притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним. Просить постанову Ковельського міськрайонного суду в частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП скасувати, а провадження закрити на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суд апеляційної інстанції не з'явилась, звернувшись до суду з заявою в якій просила розгляд справи за її апеляційною скаргою проводити у її відсутності, підтримавши подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши прокурора, який заперечив апеляційну скаргу і просив залишити її без задоволення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

У відповідності з вимогами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) повинна оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи, аналогічні тим, які були предметом дослідження судом першої інстанції. При цьому, аналізуючи їх, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП, який відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим і повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами.

Так, диспозиція ч.2 ст.172-7 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до примітки ст.172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у вказаній статті є особи, зазначені у п.п.1, 2 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», зокрема, дія вказаного закону поширюється на депутатів місцевих рад.

Під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є депутатом Зеленської сільської ради Ковельського району шостого скликання, а тому відповідно до примітки ст.172-7 КУпАП та п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_1, що свідчить про наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 під час голосування за затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки близькій їй особі.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Як вбачається з протоколу №45 сесії Зеленської сільської ради від 20 серпня 2015 року на початку сесії слово попросили депутати і кожен з присутніх депутатів заявив про те, що в ході ознайомлення з проектами рішень виявили питання, які стосуються їх особисто або їхніх близьких осіб, у зв'язку з чим у них виникає приватний інтерес щодо вирішення даних питань, що свідчить про ознаки потенційного конфлікту інтересів. Кожен з присутніх депутатів повідомив, що через це він не може брати участь у голосуванні по питаннях, які можуть спричинити конфлікт інтересів.

З огляду на вищевикладене слідує, що ОСОБА_1 визнала факт виникнення конфлікту інтересів, оскільки, на розгляд сесії винесено земельні питання, які стосуються її особисто та її рідного брата, зазначивши про неможливість брати участь в голосуванні по даних питаннях.

Разом з тим, незважаючи на вказані вимоги закону, усвідомлюючи, що в її службовій діяльності виник конфлікт інтересів, достовірно знаючи про існування суперечності між її особистим інтересом у вирішенні винесених на розгляд сесії ради земельних питань та повноваженнями як депутата, ОСОБА_1 проголосувала за прийняття рішення №45/32 «Про затвердження проекту землеустрою», згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 загальною площею 0,10 га громадянину ОСОБА_2, який є рідним братом депутата Зеленської сільської ради ОСОБА_1

Таким чином, твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що вона не приймала рішення в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки такий конфлікт був відсутній, а процедура голосування носила лише технічний характер є безпідставними і не заслуговують на увагу у зв'язку з вищевикладеним.

Крім того, неучасть депутата ОСОБА_1 не призвела б до втрати правомочності 45 сесії Зеленської сільської ради, тому її дії не підпадають під норму абз.3 ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції».

Не заслуговують на увагу й доводи ОСОБА_1 про те, що в її діях відсутні ознаки корупційного правопорушення, зокрема, спеціальна мета - одержання неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_1 поставлено у провину саме вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, а не отримання нею неправомірної вигоди. Крім того, склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП є формальним, і відповідальність за його вчинення настає незалежно від наслідків.

Твердження про те, що національним законодавством чітко не встановлено механізму врегулювання конфлікту інтересів, зокрема відсутність норми, як б чітко вказувала про те, що вона як депутат сільської ради мала б утриматись від голосування є надуманим, оскільки зі змісту ч.2 ст.12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» випливає, що посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України «Про запобігання корупції».

Статтею 28 ЗУ "Про запобігання корупції" передбачено заходи запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Зокрема, суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатись про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

За таких обставин, постанова Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2015 року є законною та обґрунтованою, її висновки відповідають фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують вищевикладені обставини.

Визначаючи розмір адміністративного стягнення за вчинене ОСОБА_1 правопорушення, суд першої інстанції належним чином врахував вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, зокрема, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність.

Постанова суду є законна та належним чином вмотивована і підстав для її скасування по обставинах, викладених в апеляції, немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.О. Опейда