Рішення № 53687519, 20.11.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2796/15-ц

Провадження № 2/161/1555/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 листопада 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Олексюка А.В.

при секретарі Турук І.Р.

з участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ №2073 від 12.05.1999 року він являється власником земельної ділянки площею 0,10 га., що знаходиться по вул. Млинівській, 18 (колишня - Молодогвардійців, 33) у м.Луцьку Волинської області.

Вказує, що з того часу, коли він став власником земельної ділянки, відповідач ОСОБА_3 зайняв частину належної йому земельної ділянки площею 73,0 м.кв. Ця площа була встановлена у дослідницькій частині висновку судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2009 року, проведеній за ухвалою суду у цивільній справі за позовом прокурора м.Луцька в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Весною 2012 року відповідач ОСОБА_3 частину земельної ділянки звільнив. Проте, у цей же час без дозволу позивача побудував бетонну огорожу, так і не звільнивши частину самовільно займаної земельної ділянки.

Відповідач відмовляється зносити бетонну огорожу та звільняти частину займаної земельної ділянки, чим порушує права позивача як власника земельної ділянки.

У звязку з чим позивач просить суд зобовязати ОСОБА_3 повернути йому частину самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею, встановленій у висновку земельно-технічної експертизи, що по вул. Млинівській, 18 у м.Луцьку Волинської області та за власний рахунок знести бетонну огорожу, побудовану на його земельній ділянці, усунувши таким чином перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Крім того, просить суд стягнути з відповідача в його користь понесені судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, проте належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Зі згоди позивача, представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Позивач та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві. Просили суд позов задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ №2073 від 12.05.1999 року він являється власником земельної ділянки площею 0,10 га., що знаходиться по вул. Млинівській, 18 (колишня - Молодогвардійців, 33) у м.Луцьку Волинської області (а.с. 4).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зайняв частину належної йому земельної ділянки площею 73,0 м.кв., яка була встановлена у дослідницькій частині висновку № 0124 судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2009 року, проведеній за ухвалою суду у цивільній справі за позовом прокурора м.Луцька в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки (а.с. 6-8).

Ст. 126 ЗК України передбачено, що право власності або постійного користування землею засвідчується державними актами.

Також, в судовому засіданні з пояснень позивача встановлено, що весною 2012 року відповідач ОСОБА_3 частину земельної ділянки звільнив. Проте, без дозволу позивача побудував бетонну огорожу, так і не звільнивши частину самовільно займаної земельної ділянки.

Добровільно відповідач не зніс бетонну огорожу та самовільно зайняту ділянку не звільнив.

Згідно ст. 212 ЗК України - самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до висновку № 0124 судової будівельно-технічної експертизи від 22.04.2009 року фактичні межі земельної ділянки, яка розташована по вул. Млинівській, 33 (колишня - Молодогвардійська) у м. Луцьку Волинської області.

Як вбачається з висновку № 7 судової земельно-технічної експертизи від 05.10.2015 року на земельній ділянці ОСОБА_1 по вул. Млинівській, 18 у м.Луцьку Волинської області в складі з будинковолодінням відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ВЛ № 2073 від 12.05.1999 року розташована частина бетонної огорожі загальною довжиною 12,86 м., яка розділяє будинковолодіння ОСОБА_1 та будинковолодіння ОСОБА_3 Роташування даної частини огорожі зображено на схемі, що додається до висновку.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку що позов слід задовольнити, зобовязати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 частину самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею, встановленій у висновку земельно-технічної експертизи, що по вул. Млинівській, 18 у м.Луцьку Волинської області та за власний рахунок знести бетонну огорожу, побудовану на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_1, усунувши таким чином перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до ст. ст. 86, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача суму в розмірі 243,60 грн. понесених витрат по сплаті судового збору та суму в розмірі - 2209,00 грн. понесених витрат на експертне дослідження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 88, 208, 209, 210, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 321, 373, 377, 378, 393 ЦК України, 86, 89 Земельного кодексу України суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_1 частину самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею, встановленій у висновку № 7 судової земельно-технічної експертизи від 05.10.2015 року, що по вул. Млинівській, 18 у м.Луцьку Волинської області та за власний рахунок знести бетонну огорожу, побудовану на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_1, усунувши таким чином перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. понесених витрат по сплаті судового збору та суму в розмірі 2209 (дві тисячі двісті девять) грн. 00 грн. понесених витрат на експертне дослідження.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк