Ухвала суду № 53687222, 17.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/ 14082 /2015 Головуючий у І інстанції Грегуль О.В.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Барановської Л.В., Волошиної В.М.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Зазначала, що 22 грудня 2012 року між сторонами зареєстровано шлюб. У шлюбі народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю. З відповідачем вона не веде спільного господарства , проживають окремо, матеріальної допомоги на утримання дитини та її утримання відповідач не надає, участі у вихованні дитини не приймає, вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

У зв'язку з перебуванням позивача у відпустці по догляду за дитиною, для забезпечення матеріального існування та духовного розвитку, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 1/3 частини від його доходу щомісячно починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття, а на її утримання 1/6 частину від усіх видів заробітку (доходу ) відповідача.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця м. Києва на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 15.06.2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця м. Києва на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на її утримання, аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 15.06.2015 року і до 06.04.2017 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця м. Києва на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліментів у межах суми платежу за один місяць у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця м. Києва на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на її утримання, аліментів у межах суми платежу за один місяць у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу).

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційнийномер: НОМЕР_1 у дохід держави 487 грн. 20 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати , оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідач та його представник ОСОБА_2 належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду , проте у судове засідання не з'явилися і причини неявки суду не повідомили , а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача та його представника ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те , що відповідач не надав доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

В силу ст. 184 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності.

Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено , що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в грудні 2012року сторони уклали шлюб.

Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5 ( а.с. 5).

При визначені розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання сина і позивача, суд обґрунтовано виходив з вимог ст. 182 СК України, а також врахував ту обставину, що відповідач є працездатною людиною і як батько зобов'язаний матеріально утримувати свого сина, забезпечити його мінімально необхідними благами, які потрібні для його життя та виховання та утримувати позивача до досягнення сином трирічного віку і при визначенні розміру аліментів врахував матеріальне положення платника аліментів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував ту обставину, що відповідач зобов'язаний утримувати своїх батьків та бабусю, не заслуговують на увагу, оскільки докази в підтвердження зазначеного ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції надані не були.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом вимоги матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки колегія суддів не вбачає таких порушень вимог матеріального та процесуального права, які б слугували підставою до скасування рішення суду та свідчили про неправильне вирішення спору.

За таких обставин , колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. 303,304,307,308,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: