Ухвала суду № 53687214, 12.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14847/2015 Головуючий у суді першої інстанції: Величко Т.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року колегія суддів судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі

головуючого: судді Білич І.М

суддів Болотов Є.В., Шахова О.В.

при секретарі Горбачовій І.В.

за участю: позивача ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення коштів за договорами позики..

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення коштів за договорами позики було задоволено.

Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_7, заборонено продавати, дарувати, міняти, передавати в заставу, іншим чином обтяжувати, передавати в управління, вносити до статутного фонду господарських товариств, кооперативів, передавати в оренду, а також вчиняти будь-які дії, направлені на передачу та відчуження на нерухоме майно, що належить відповідачу на праві власності де б воно не знаходилось та з чого не складалось, та у користування іншій фізичній, або юридичній особі та вчиняти будь-які інші дії щодо майна, яке належить відповідачу на праві власності шляхом накладення арешту на вищезазначене рухоме та нерухоме майно відповідача, в межах ціни позову 695 796,98 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 15 335 087,10 гривень.

Ухвалою того ж суду, від 11 серпня 2015 року було внесено виправлення в резолютивну частину ухвали Святошинського районного суду м. Києва суду від 10 серпня 2015 року про вжиття заходів забезпечення позову, зазначено місце проживання позивача: ОСОБА_3 за адресою: 03179 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відповідача ОСОБА_6 за адресою: 49050 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Не погоджуючись з ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу де ставив питання щодо її скасування та прийняття нової, за якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказуючи на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

А також те, що зі змісту заяви (клопотання) ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову про стягнення коштів за договорами позики та ухвали суду від 10.08.2015 року, не вбачається належне та допустиме обґрунтування необхідності застосування таких заходів забезпечення позову як накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, не зазначено та не досліджено належних та допустимих доказів у підтвердження наявності припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Між тим, накладаючи арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача -ОСОБА_6, судом не прийнято до уваги вимоги законодавства, роз'яснення ВСУ, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо необхідності при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

А відтак, апелянт вважав, що судом не було досліджено питання порушення прав та законних інтересів дружини відповідача, яка в силу ст.ст. 66, 67 СК України є співвласником рухомого та нерухомого майна ОСОБА_6

Позивач не визнав подану апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення.

Представники відповідача (апелянта) підтримали подану апеляційну скаргу, просили суд її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги, вважав їх доведеними та такими, що узгоджуються з правовими позиціями положень ст. 151, 153 ЦПК України. Та вказував, що предметом позовних вимог є стягнення коштів за договором позики у розмірі 695796,98 доларів США., що у гривневому еквіваленті становить 15 335 087,10 гривень. А відтак, неприйняття заходів про забезпечення позову у випадку його задоволення, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна, виходячи з наступного.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не перевірив при розгляді даного клопотання, чи відповідає воно вимогам ст. 151 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 3 цієї статті у заяві про забезпечення повинно бути зазначено інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зазначене вище свідчить, що саме на особу яка звертається до суду покладено обов'язок щодо надання інформації про перелік майна та місце його знаходження.

Враховуючи те, що подана заява про забезпечення позову не відповідала нормам процесуального закону, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про забезпечення позову у спосіб обраний заявником. Оскільки, суд позбавлений можливості перевірити співмірність заявлених вимог виду забезпечення позову, про який зазначено заявником.

А, тому ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з постановленням нової за правилами ст. 312 ЦПК України про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з зазначених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів.

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року скасувати та постановити нову, за якою

ОСОБА_3 відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про стягнення коштів за договорами позики.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: