Постанова № 53686859, 19.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р.Справа № 915/1531/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення № 033852 від 15.06.2015)

від МОУ: не зявився

від ВЧ: ОСОБА_2 (довіреність № 350/153/48/пс від 06.01.2015)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № б/н від 09.09.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)

на рішення господарського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2015 року, повний текст якого складено та підписано 13 жовтня 2015 року

по справі № 915/1531/15

за позовом Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України)

до Державного Південного виробничо-технічного підприємства

про стягнення 96 204,24 грн.

В С Т А Н О В И В :

25.09.2015 року Військовий прокурор Вінницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в інтересах держави в особі Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача Державного Південного виробничо-технічного підприємства з позовними вимогами про стягнення пені та штрафу за Договором про закупівлю послуг за державні кошти № 124/14 від 01.08.2014 року у загальній сумі 96 204,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов Договору про закупівлю послуг за державні кошти від 01.08.2014 року, укладеного між Військовою частиною А0215 та Державним Південним виробничо-технічним підприємством в частині невиконання умов договору у визначений строк послуг (поточний ремонт типових елементів), чим порушені інтересі держави у відповідності до вимог ст.121 КУ та ст.36-1 ЗУ «Про прокуратуру».

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07 жовтня 2015 року по справі № 915/1531/15 (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволений частково. Стягнуто з Державного Південного виробничо-технічного підприємства на користь Військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) 20000,00 грн. пені та 20000,00 грн. штрафу. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного Південного виробничо-технічного підприємства до Спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 1827 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що з урахуванням встановлених судом обставин справи, відповідач не міг виконати зобовязання за договором у звязку ознаками надзвичайності та невідворотності та враховуючи те, що Державне Південне виробничо-технічне підприємство є за своєю формою державним підприємством сфери військово-промислового комплексу та те, що договір викинений у повному обсязі, враховуючи також майновий стан, у відповідності до ч.3 ст.83 ГПК України, місцевим господарським судом зменшено розмір пені до 20 000,00 грн. та штрафу до 20 000,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Військова частина А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, якім заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з відповідача на користь ВЧ А0215, 96 204,24 грн. штрафу та пені.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в звязку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідач свої зобовязання за Договором від 01.08.2014 року № 124/14 не виконав, що підтверджується актами приймання наданих послуг, що і було доведено судом.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було враховано п.п. 5.1, 7.2 Договору.

Представник Міністерства оборони України, в судове засідання 19.11.2015 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не звязана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 01.08.2014 року між Військовою частиною А0215 (замовник) та Державним Південним виробничо-технічним підприємством (виконавець) укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 124/14, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язався надати у 2014 році послуги, зазначені у Специфікації послуг (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити послуги (а.с.17-27).

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування послуг: ремонтування та технічне обслуговування машин і устаткування спеціального призначення 33.12.2 - згідно з державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, а саме: лот.№2 поточний ремонт типових елементів зміни бойового пункту управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 (послуги).

Виконавець здійснює надання послуг за цим Договором після отримання від замовника (командира військової частини А0215) письмового повідомлення про готовність до виконання умов Договору (за поданням командира військової частини А0257-Т, письмово погодженого з командиром військової частини А1049), яким замовник визначає обсяги послуг, у відповідності до Специфікації послуг (додаток 1) У разі, якщо послуги плануються до оплати за спеціальним фондом, то дане письмове повідомлення надається виконавцю замовником виключно після надходження коштів на рахунки замовника на вищевказані цілі. (п.1.4).

Відповідно до п. 3.1 Договору сума цього договору становить 843 538,56 грн. (з ПДВ).

За змістом п. 3.2 Договору, ціна послуг визначена за результатами проведення процедури торгів у Протоколі погодження ціни послуг (Додаток 2 до Договору).

Відповідно до п. 4.2., розрахунки за надані послуги здійснюються за фактом їх надання згідно з чинним законодавством України протягом 2014 бюджетного року, після надання представнику замовника (командиру військової частини А 2504) Виконавцем документів.

Пунктом 5.1 Договору визначено що термін надання послуг: не пізніше 01.11.2014 року після отримання Замовником нарядів на ремонт та отримання від Замовника повідомлення про готовність до виконання умов Договору передбаченого п.1.4 Договору, яким Замовник визначає обсяг надання Послуг.

Специфікацією до Договору та Додаткової угоди № 1сторонами погоджений поточний ремонт типових елементів заміни бойового пункту управління 5К56 командного пункту управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 КПКВ 2101710 КЕКВ 2260 стаття 3602, та погоджена ціна у розмірі 843 538,56 грн. (а.с.28-29).

Додатком № 2 до Договору сторони погодили протокол погодження ціни послуг (а.с.30-31).

Відповідно до п. 5.2 Договору місце надання послуг: на виробничих площах виконавця.

Відповідно до п. 5.9, зобовязання виконавця, щодо надання послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання і затвердження Актів приймання послуг та Актів прийому-передачі за виданими нарядами на ремонт.

Відповідно до пункту 7.2 договору, за порушення строку виконання зобов'язань, зазначеного у пункті 5.1 цього договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Розділом 10 визначено строк дії договору. Так, Відповідно до п.10.1, він набирає чинності з моменту підписання двома сторонами. Договір діє до 25 грудня 2014 року, за винятком дії гарантійних зобовязань (п.10.2).

На виконання вимог п. 4.2 Договору, позивач звернувся із листом №350/129/138/1572/пс від 05.08.14 року яким повідомив відповідача про готовність до виконання умов договору в повному обсязі на загальну суму 843538,56 грн. (а.с.37).

З наявних в матеріалах справи Актів приймання наданих Послуг, відповідачем на виконання умов договору виконано послуги, що підтверджується складеними актами приймання послуг, а саме:

- акт приймання наданих послуг №257 від 24.12.2014 року, виконавець надав послуги з поточного ремонту типових елементів заміни пункту бойового управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 у кількості 28 одиниць, на загальну суму 116773,68 грн. (оплачено платіжним дорученням №1382 від 26.12.2014 року);

- акт приймання наданих послуг № 256 від 24.12.2014 року, виконавець надав послуги з поточного ремонту типових елементів заміни пункту бойового управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 у кількості 5 одиниць, на загальну суму 43800,00 грн. (оплачено платіжним дорученням № 1381 від 26.12.2014 року);

- акт приймання наданих послуг №261 від 24.12.2014 року, виконавець надав послуги з поточного ремонту типових елементів заміни пункту бойового управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 у кількості 15 одиниць, на загальну суму 131400,00 грн. (оплачено платіжним дорученням №1384 від 26.12.2014 року);

- акт приймання наданих послуг №258 від 24.12.2014 року, виконавець надав послуги з поточного ремонту типових елементів заміни пункту бойового управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 у кількості 18 одиниць, на загальну суму 84163,20 грн. (оплачено платіжним дорученням №1383 від 26.12.2014 року);

- акт приймання наданих послуг №206 від 16.12.2014 року, виконавець надав послуги з поточного ремонту типових елементів заміни пункту бойового управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 у кількості 15 одиниць, на загальну суму 149753,04 грн. (оплачено платіжним дорученням №1305 від 19.12.2014 року);

- акт приймання наданих послуг № 295 нп/14 від 04.12.2014 року, виконавець надав послуги з поточного ремонту типових елементів заміни пункту бойового управління 5К56 командного пункту системи 5Н83 у кількості 43 одиниці, на загальну суму 317648,64 грн. (оплачено платіжним дорученням №1171 від 08.12.2014 року).

Таким чином, як вірно було встановлено місцевим господарським судом, виконавець порушив строки надання послуг за актами приймання наданих послуг №257, 256, 261, 258 від 24.12.2014 року на 53 доби, за актом приймання надання послуг №206 від 16.12.2014 року на 45 діб, за актом приймання наданих послуг №295 нп/14 від 04.12.2014 року на 33 доби

23.01.2015 року Військова частина А 0215 звернулося до відповідача з претензією, згідно з якою просило сплатити пеню та штраф за порушення терміну надання послуг з простроченням, відповідно до умов Договору від 01.08.2014 № 124/14 (а.с.52-53).

Враховуючи вищевикладене, невиконання Державним Південного виробничо-технічним підприємством у визначений строк своїх зобовязань за Договором, і стало підставою для звернення Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) до суду з відповідним позовом для стягнення нарахованих штрафних санкції.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) та вважає, що апеляційна скарга Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) підлягає залишенню без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Положення ст.ст.173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, 01.08.20145 між сторонами ВЧ А0215, як замовником та Державним Південним виробничо-технічним підприємством, як виконавцем, склалися правовідносини, відповідно до яких виконавець зобовязується надати у 2014 році послуги зазначені у специфікації послуг, а замовних прийняти і оплатити такі послуги.

Договір від 01.08.2014 № 124/14 у відповідності з абзацом 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 є договором про надання послуг.

Так, зазначений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобовязань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509, 530 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Задовольняючи частково позовні вимоги Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), суд першої інстанції застосував положення п.3 ст.83 ГПК України та зменшив до 20 000,00 пеню та до 20 000,00 штраф з чим і погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Так, предметом апеляційного оскарження у даній справі є питання про необґрунтованість на думку скаржника зменшення розміру пені та штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі внаслідок прострочення виконання останнім строків умов Договору з поточного ремонту типових елементів

У відповідності до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Так, стаття 83 ГПК України передбачає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, яким приймається рішення.

Відповідно до підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка доказам, якими заявник обґрунтовує клопотання про зменшення неустойки та штрафу.

Керуючись ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшити розмір штрафу та пеню. При цьому, з матеріалів справи вбачається наявність наступних підстав для зменшення розміру штрафних санкцій: факт повного виконання основного зобов'язання станом на час розгляду даної справи; майновий стан відповідача; відповідач є державним підприємством, яке виконує роботи на замовлення Міністерства оборони України.

Доводи Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) викладені в апеляційній скарзі відносно скасування рішення в частині зменшення пені та штрафу до уваги не приймаються, оскільки потрібно прийняти до уваги ступень виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, та майновий стан обох сторін, оскільки як позивач, так і відповідач є за формою державним підприємством у скрутному фінансовому стані.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про винятковість даного випадку, що зумовлено особливістю здійснення господарської діяльності у сфері військово-промислового комплексу.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог Військового прокурора Вінницького гарнізону Центрального регіону України в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України).

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 07.10.2015 року по справі № 915/1531/15відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Військової частини А 0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України) залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „07 жовтня 2015 року по справі № 915/1531/15 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „19 листопада 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров