Постанова № 53686830, 18.11.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа № 917/822/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка (вх.№5005 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2015р. у справі № 917/822/15

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Полтава

до Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка, с. Миколаївка, Полтавський р-н, Полтавська обл.

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 227 400, 00грн. за договором №3/2 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 25.02.2013р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2015р. у справі №917/822/15 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено; стягнуто з Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 227 400, 00грн. та 4 548, 00грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити, судові витрати просить покласти на позивача.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що печатка Фермерського благодійного господарства "Васюта" в період укладення договору, а також часткового повернення отриманої поворотної допомоги (позики) знаходилась у позивача - ФОП ОСОБА_2, який на підставі довіреності здійснював управління ФБГ "Васюта"; на договорі голова ФБГ "Васюта" Васюта В.М. не розписувався; як вказує апелянт, позивач самостійно здійснював всі дії - як отримання поворотної допомоги (позики), так і її повернення на рахунок відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.10.2015р. у справі №917/822/15 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 18.11.2015р.

12.11.2015р. на адресу Харківського апеляційного господарського суду від позивача ФОП ОСОБА_2 надійшла заява про відмову позивача від позову (вх.№15352), просить прийняти відмову позивача - ФОП ОСОБА_2 від позову до Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка про стягнення грошових коштів в розмірі 227 400, 00грн.; винести ухвалу про прийняття відмови позивача від позову та припинити провадження у даній справі.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 18.11.2015р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги згідно адреси, зазначеної у позовній заяві та апеляційній скарзі (а.с.163-166).

Розглянувши заяву позивача про його відмову від позову до Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка про стягнення грошових коштів в розмірі 227 400, 00грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що до прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення від 29.09.2015р. позивач із заявою про відмову від позову до суду не звертався.

Як зазначено у пункті 8 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XIІ Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011р. №7, норми Господарського процесуального кодексу України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції. Апеляційна інстанція не застосовує положення ГПК щодо затвердження господарським судом мирової угоди та відмови позивача від позову.

За наведених обставин, колегія суддів відмовляє позивачу у задоволенні заяви про його відмову від позову до Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка про стягнення грошових коштів в розмірі 227 400, 00грн., однак зазначає, що сторони мають право укласти у відповідності до статті 121 Господарського процесуального кодексу України мирову угоду.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, сторони у справі належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та що явка сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, передбачені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.02.2013р. між Фермерським благодійним господарством "Васюта" (далі - отримувач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - надавач) був укладений договір №3/2 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) (далі - Договір) (а.с.9).

Відповідно до пунктів 1.1., 2.1. Договору, надавач надав, а отримувач прийняв поворотну фінансову допомогу (позику) в національній валюті України в сумі 420 000, 00 грн.; отримувач зобов'язався повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно пункту 1.3. Договору, поворотна фінансова допомога має бути повернена отримувачем надавачу в повному обсязі.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається шляхом внесення грошових коштів до каси отримувача або перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача з рахунку надавача.

Згідно з пунктами 2.4., 3.1. Договору поворотна фінансова допомога надається на термін 12 календарних місяців; поворотна фінансова допомога підлягає поверненню не пізніше, ніж через 12 календарних місяців з дня отримання.

Відповідно до пункту 8.1. Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до моменту повернення поворотної фінансової (позики).

Договір підписано сторонами та скріплено печаткою Фермерського благодійного господарства "Васюта".

Згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень (а.с.10-14), позивач перерахував Фермерському благодійному господарству "Васюта" поворотну фінансову допомогу (позику) у розмірі 417 150, 00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №11 від 25.02.2013р. на суму 90 000, 00грн., №13 від 25.02.2013р. на суму 100 000, 00грн., №14 від 11.03.2013р. на суму 100 000, 00 грн., №15 від 11.03.2013р. на суму 100 000, 00грн., №16 від 12.03.2013р. на суму 27 150, 00грн.

Платіжні доручення містять підпис відповідальної особи банку та скріплені печаткою банку.

Згідно наданої Центральним відділенням ПАТ "Марфін Банк" у м. Полтаві довідки №25 від 27.01.2015р. (а.с.31), у ФОП ОСОБА_2 по поточному рахунку в національній валюті були прийняті банком до виконання вказані вище платіжні доручення, кошти списані з рахунку.

Як вбачається із банківських виписок по рахунку ФОП ОСОБА_2 від 30.08.2013р., від 13.09.2013р., від 04.10.2013р., від 09.10.2013р., від 16.10.2013р., від 28.10.2013р., від 14.11.2013р., від 15.11.2013р., від 18.11.2013р., від 19.11.2013р., від 05.12.2013р., від 23.12.2013р., від 28.03.2014р., від 01.04.2014р., від 08.05.2014р., від 16.06.2014р. (а.с.15-30), відповідач частково повернув надану йому поворотну фінансову допомогу (позику) у розмірі 189 750, 00грн.

З огляду на те, що відповідно до пунктів 2.4., 3.1. Договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню відповідачем не пізніше, ніж через 12 календарних місяців з дня отримання, а дата останнього платежу, яким позивачем надавалась поворотна фінансова допомога (позика), є 12 березня 2013р., то датою повернення поворотної фінансової допомоги є 12 березня 2014р.

01.12.2014р. позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення поворотної фінансової допомоги (позики) шляхом перерахування на рахунок ФОП ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 227 400, 00грн. протягом 7-ми робочих днів з моменту отримання даної вимоги (а.с.32-33).

Даний лист отримано відповідачем 05.12.2014р., про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.34).

Як зазначає позивач, відповідач не виконав умови Договору та не повернув позивачу решту грошових коштів в розмірі 227 400, 00грн., які надавались йому в якості поворотної фінансової допомоги, чим порушив вимоги пунктів 1.3., 3.1. Договору.

Вищенаведене стало підствою для звернення позивача з позовом про стягнення з Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка грошових коштів в розмірі 227 400, 00грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статей 193 Господарського кодексу України, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських правовідносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами статей 629, 525 Цивільного України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу Фермерському благодійному господарству "Васюта" поворотну фінансову допомогу (позику) у розмірі 417 150, 00грн., проте, відповідач грошові кошти повернув частково в розмірі 189 750, 00грн.

Доказів поверення поворотної фінансової допомоги (позики) відповідачем у повному обсязі матеріали справи не містять та відповідачем таких доказів не надано.

Разом з тим, згідно наданого відповідачем звіту про дебіторські та кредиторські операції по рахунку Фермерського благодійного господарства "Васюта" (а.с.101-105), вбачається часткове погашення отриманої відповідачем поворотної фінансової допомоги (позики) у зазначеному розмірі.

Як зазначає апелянт, печатка Фермерського благодійного господарства "Васюта" в період укладення договору, а також часткового повернення отриманої поворотної допомоги (позики) знаходилась у позивача - ФОП ОСОБА_2, який на підставі довіреності здійснював управління ФБГ "Васюта"; на договорі голова ФБГ "Васюта" Васюта В.М. не розписувався.

Колегія суддів вважає, що такі доводи апелянта не є підствою для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно наданої відповідачем до суду першої інстанції копії довіреності №12/03 від 12.03.2012р. (а.с.60), Фермерське благодійне господарство "Васюта" в особі голови Васюти В.М. уповноважив громадянина ОСОБА_2 представляти інтереси довірителя з наданням йому визначених у вказаній довіреності прав; довіреність видана терміном на три роки без права передоручення.

Проте, матеріали справи не містять доказів уповноваження відповідачем на управління Фермерським благодійним господарством "Васюта" позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Відповідачем також в обгрунтування своїх доводів не надано належних та допустимих доказів в силу приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо знаходження у позивача на час підписання договору печатки Фермерського благодійного господарства "Васюта".

Зокрема, апелянтом не надано акту приймання-передачі печатки позивачу, іншого документального підтвердження.

Разом з тим, згідно пунктів 65-68, 73 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998р., особи, що персонально відповідають за облік і зберігання печаток, штампів і бланків, призначаються наказами керівників організацій. Облік печаток і штампів ведеться у журналі за формою 11. Печатки і штампи повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах. У разі втрати печаток і штампів керівники організацій зобов'язані негайно повідомити про це органи міністерства внутрішніх справ та вжити заходи до їх розшуку.

Пунктом 3 зазначеної вище постанови Кабінету міністрів України № 1893 від 27.11.1998р. забезпечення контролю за виконанням вимог Інструкції, затверджених цією постановою, покладено на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності.

Проте, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем правоохоронних органів щодо втрати печатки, вжиття інших заходів щодо її розшуку.

Колегія суддів також не приймає доводи відповідача, що на договорі голова Фермерського благодійного господарства "Васюта" "Васюта" Васюта В.М. не розписувався, оскільки підпис голови Фермерського благодійного господарства "Васюта" скріплено печаткою відповідача, автентичність якої відповідачем не заперечується.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.06.2015р. за результатами розгляду судом клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експретиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса, витрати по проведенню експретизи покладено на відповідача.

Згідно листа Харківського науково-дослідного інституту судових експретиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса від 28.08.2015р. №6573 (а.с.134), 08.07.2015р. на адресу відповідача направлено рахунок за проведення експертизи; станом на 26.08.2015р. кошти на рахунок інституту не надійшли, у зв'язку з чим, експертизу залишено без виконання та знято з провадження.

Судова колегія зауважує, що обов'язок доказування і подання доказів чинне господарське процесуальне законодавство покладає на сторони у справі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідачем до суду першої інстанції надано до матеріалів справи оригінал договору №3/2 про надання поворотної фінансової допомоги (позики) від 25.02.2013р. (а.с.100), що відповідає наданій позивачем копії договору.

Отже, відповідач знав про укладення даного договору, не був позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним, проте, матеріали справи не містять доказів визнання судом договору недійсним.

В силу статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів щодо вчинення позивачем шахрайської діяльності відносно Фермерського благодійного господарства "Васюта" відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2015р. у справі № 917/822/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського благодійного господарства "Васюта" Міжнародного благодійного фонду милосердя імені пана Хлистюка залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2015р. у справі №917/822/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.11.2015 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.