Постанова № 53686736, 18.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2015 р. Справа№ 910/13024/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі:Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Киреєва Л.Г.представник за довіреністю;

від відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінік Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року

по справі № 910/13024/15 (суддя - Якименко М.М. )

за позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінік Україна"

про стягнення 71 697,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року по справі № 910/13024/15 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінік Україна" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року по справі № 910/13024/15 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року прийнято з порушенням норм матеріального та процессуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінік Україна" прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 р. змінено склад колегії суддів у зв'язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г. у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінік Україна" прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 року у зв'язку з виходом суддів Кропивної Л.В. та Смірнової Л.Г. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/13024/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В.

Від приватного акціонерного товариства "Компанія Інтерлогос" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача проти апеляціної скарги заперечує, просить суд рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінік Україна" своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин справа розглядається за відсутності представника відповідача, який повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

31.10.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Компанія Інтерлогос" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінік Україна" укладено Договір №108/10 поставки нафтопродуктів./а.с.20/.

Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів (в подальшому - "Товар").

Пунктами 2.1. та 2.2. Договору передбачено, що Асортимент, ціна, кількість та загальна вартість Товару при поставці кожної партії визначається в рахунках-фактурах Постачальника (в подальшому - "Рахунки"). Рахунки, згідно яких зроблено оплату за цим Договором, вважаються невід'ємними частинами цього Договору. Асортимент, ціна, кількість та загальна вартість Товару при поставці кожної партії, вважаються узгодженою Сторонами в Рахунку.

Відповідно до п. 3.2. Договору, поставка Товару відбувається на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування 100% вартості замовленого Товару згідно Рахунку. Покупець перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання Рахунку.

Право власності на Товар виникає у Покупця в момент передачі йому Товару згідно товарно-транспортних або видаткових Накладних (п. 5.1. Договору). На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку Товару на загальну суму 245 755,70 грн., який було прийнято відповідачем, що підтверджується видатковими накладними: №12119 від 11.11.2013 року на суму 58 635,00 грн., №12120 від 11.11.2013 року на суму 51 862,50 грн., №12243 від 12.11.2013 року на суму 15 328,20 грн., №11702 від 31.10.2013 року на суму 119 930,00 грн./а.с.21-31/.

Відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар в розмірі 199 758,20 грн.

Внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманого товару, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 45 997,50 грн.

Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Враховуючи заяву про уточнення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 45 997,50 грн. - основного боргу, 5 913,79 грн. - пені, 2 729,88 грн. - 3% річних, 31 277,89 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором, позивачем нараховано пеню у розмірі 5 913,79 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору винна Сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з цим, позивачем нараховано 2 729,88 грн. - 3% річних, 31 277,89 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується із розрахунком останнього, з огляду на його відповідність вимогам чинного законодавства.

Доводи наведені в апеляційній скарзі стосовно частковї оплата вартості товару а саме, 1000,00 грн. від 20.05.2015 року, 1099,15 грн. від 23.06.2015 року, 39,98 грн. від 06.07.2015 року та 29 грн. від 20.07.2015 року не приймаються до уваги Київським апеляційним господарським судом з огляду на те, що вони є необґрунтованими, крім того жодних належних та допустимих доказів матеріали спраи не містять.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року у справі № 910/13024/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року у справі № 910/13024/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/13024/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова