Постанова № 53686722, 10.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2015 р. Справа№ 910/20829/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Шалашова В.І.

від відповідача: Прокопенко Т.Ю.

від третьої особи 1 на стороні позивача: Беседін В.І.

Ряба В.В.

від третьої особи 2 на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи 3 на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи на стороні відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Актив-банк», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015р.

у справі №910/20829/14 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Актив-банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Шевченка Олександра Володимировича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синонім» (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірасол»)

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», 2. Національний банк України, 3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф.

про визнання правочину нікчемним

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Шевченка Олександра Володимировича звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Синонім» (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірасол»), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України», Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. про визнання Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синонім», від 07.05.2014р., нікчемним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, третя особа 3 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, подав апеляційну скаргу, за якою просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015р. у справі №910/20829/14 та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення від 15.07.2015р. прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених в ньому, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що згідно Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2014р. фактично передбачено безоплатне відчуження майна позивача на користь відповідача, що суперечить вимогам закону. При цьому таке незаконне відчуження зменшує ліквідаційну масу, за рахунок якої здійснюватиметься задоволення вимог держави в особі апелянта та громадян, які є вкладниками позивача.

Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015р. подано також Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України». За цією скаргою третя особа 1 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 15.07.2015р. та прийняти рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «КБ «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Шевченка Олександра Володимировича.

Апеляційна скарга третьої особи 1 мотивована порушенням Господарським судом міста Києва норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин у справі.

При цьому третя особа 1 зазначає, що спірний Попередній договір купівлі-продажу відповідно до чинного законодавства містить всі елементи договору купівлі-продажу, а тому шляхом його укладення сторони вчинили дії, направлені на відчуження майна, яке є предметом іпотеки. Оскільки, як вказує апелянт, він, як іпотекодержатель, не надавав згоди на укладення Попереднього договору, то при його вчиненні сторонами було порушено норми ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України та ст. 12 Закону України «Про іпотеку», а також умови Іпотечних договорів.

Також апеляційну скаргу було подано Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Шевченка Олександра Володимировича. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2105р. у справі №910/20829/14 та прийняти нове, яким визнати Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2014р. нікчемним.

Позивач зазначає, що відповідно до постанови правління Національного банку України від 23.12.2014р. №838 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014р. №158 «Про початок процедури ліквідації «Пат «КБ «Актив-Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Актив-Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Шевченка О.В. строком на 1 рік з 24.12.2014р. по 23.12.2015р. включно. Здійснюючи перевірку договорів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку, Уповноваженою особою було виявлено, що Попередній договір від 07.04.2014р. містить ознаки такого правочину, з огляду на що 26.09.2014р. на адресу відповідача було направлено повідомлення про нікчемність Попереднього договору на підставі ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». За таких обставин, як вказує скаржник, при винесенні рішення від 15.07.2015р. господарським судом не було надано оцінку належним чином направленому повідомленню про нікчемність Попереднього договору та не застосовано спеціальні норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та є підставою для скасування рішення.

Відповідачем подані письмові заперечення на апеляційні скарги, за якими він просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2105р. у справі №910/20829/14, а апеляційні скарги без задоволення.

Відповідач вважає рішення суду від 15.07.2015р. таким, що повністю відповідає закону та фактичним обставинам справи, а доводи апеляційних скарг не обґрунтованими. Відповідач зазначає, що спірний попередній договір передбачає зобов'язання з укладення основного договору, встановлює правові відносини його учасників з укладення основного договору в майбутньому та визначає істотні умови основного договору. Попередній договір не передбачає безоплатного відчуження майна, а тому посилання позивача на те, що згідно Попереднього договору фактично передбачено безоплатне відчуження майна банку на користь відповідача, є таким, що не відповідає закону та правовому характеру попереднього договору. Щодо ринкової ціни майна, стосовно якого укладений Попередній договір, то, як вказує відповідач, його рівень підтверджений Висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 29.05.2105р. №17060/14-42/9114-9116/15-42 та іншими матеріалами справи. Також, на думку відповідача, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та інші законодавчі та нормативно-правові акти не надають уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повноваження визнавати правочини нікчемними, а надають лише право проводити перевірку та виявляти нікчемні правочини та повідомляти сторони цих правочинів про їх нікчемність. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що чинне законодавство не вимагає згоди іпотекодержателя на укладення Попереднього договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Пономаренко Є.Ю. прийняла до свого провадження апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Актив-Банк», Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та призначила їх до розгляду на 07.09.2015р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 04.09.2105р., з огляду на перебування судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, вирішено здійснити розгляд справи №910/20829/14 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., суддя Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2015р. колегія суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. прийняла до свого провадження справу №910/20829/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2015р. розгляд справи було відкладено, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників третіх осіб 1, 2.

30.09.2015р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заявлено письмове клопотання про витребування доказів, за яким третя особа 3 у справі просила апеляційний суд витребувати від ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ТОВ «Мірасол» інформацію про учасників юридичних осіб станом на 07.05.2104р., яке було задоволено апеляційним господарським судом.

30.09.2015р. відділом діловодства апеляційного господарського суду зареєстровані додаткові пояснення до апеляційної скарги третьої особи 1, в яких вона звертає увагу на те, що листом від 21.07.2014р. №193-01/4630 щодо отримання згоди на продаж нерухомого майна, що є предметом іпотеки за зобов'язаннями ПрАТ «Укрпідшипник» перед АТ «Укрексімбанк», вона довела до відома позивача про можливість надання згоди на відчуження предмету іпотеки за певних умов, а саме: попереднього погодження з Національним банком України (згідно з умовами Договору застави); надання необхідних додаткових документів та інформації, а також здійснення продажу за ринковою ціною, але не нижче заставною вартості (згідно з умовами Іпотечних договорів заставна вартість предмету іпотеки становить 132 млн. грн.). Також вказує, що вчинення будь-яких правочинів щодо відчуження нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, та є предметом іпотеки, потребує обов'язкового попереднього погодження з НБУ, оскільки зумовлено тим, що майнові права за Кредитним договором та Іпотечними договорами передані згідно Договору застави в заставу НБУ. При цьому, як зазначає третя особа 1, попередня згода на укладення Попереднього договору станом на 07.05.2014р. Національним банком України не надавалась, так само як і не надавалась згода на його укладення АТ «Укрексімбанк». Крім того, третя особа 1 зазначає, що судом першої інстанції не було з'ясовано питання оплати завдатку в повному обсязі грошовими коштами в рахунок договірної ціни за основними договорами.

30.09.2015р. в судовому засіданні позивачем було заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. нотаріальної справи з посвідчення Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2104р.

Листом від 01.10.2015р. за №09-11/14453/15 Київський апеляційний господарський суд витребував у нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. оригінал Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2104р., який зареєстрований в реєстрі за №593, та копію реєстру реєстрації нотаріальних дій стосовно посвідчення вищезазначеного Попереднього договору.

12.10.2015р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Шевченка Е.О. у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2015р. розгляд справи №910/20829/14 призначено на 02.11.2015р.

04.11.2015р. представником третьої особи 1 заявлено клопотання про призначення у справі №910/20829/14 судової оціночно-будівельної експертизи. В обгрунтування цього клопотання заявник вказує про те, що висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 29.05.2105р. №17060/14-42/9114-9116/15-42 не може бути взятий судом до уваги, оскільки є неналежним, так як оформлений з порушенням вимог, які до нього ставляться, а саме відсутній доказ скріплення даного Висновку підписом керівника Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідач надав письмові заперечення проти клопотання третьої особи 1 про призначення експертизи, в яких зазначає, що висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 29.05.2105р. складений експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, є належним, підписаний експертом та засвідчений печаткою експертної установи, як то і передбачено п. 4. 17. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Також відповідач вважає цей Висновок обґрунтованим та вказує про те, що він відповідає порядку проведення експертизи та не суперечить іншим матеріалам справи.

Розглянувши клопотання третьої особи 1 про призначення судової оціночно-будівельної експертизи, заслухавши думку сторін у справі з приводу цього клопотання, судова колегія відмовила в його задоволенні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2014р. з метою визначення вартості майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, було призначено у справі №910/20829/14 судову економічну експертизу.

Судовим експертом Ліньовою Я.Л. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на виконання ухвали суду від 28.11.2014р. був наданий Висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 29.05.2015р. №17060/14-42/9114-9116/15-42, за яким було визначено ринкову вартість нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, та є предметом за Попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2014р. станом на 07.05.2014р. в розмірі 59 146 533,00 грн.

Як вказано в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться: Господарський процесуальний кодекс України, Закон України «Про судову експертизу», Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, інші законодавчі акти, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частинами 3 та 4 ст. 42 ГПК України передбачено, що у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експертиза господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Згідно з п. 1.2.11 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Таким чином, враховуючи те, що у даній справі вже проводилась судова експертиза, а також з огляду на п. 1.2.11. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, третьою особою 1 фактично заявлено клопотання про призначення повторної судової оціночно-будівельної експертизи.

В п. 15.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необгрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Заявляючи клопотання про призначення повторної експертизи та вказуючи про неналежність висновку первинної експертизи, третя особа 2 посилається на те, що даний висновок оформлений з порушенням вимог, які встановлені п. 60 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», а також на те, що висновок не підписаний керівником суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, з чим не може погодитись судова колегія апеляційного господарського суду, оскільки даний Національний стандарт №1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна і згідно з п. 1.5. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень поширюється на методичне регулювання оцінки майна. На процедуру оформлення висновків судової експертизи він не поширюється.

Разом з тим, відповідно до п. 4.17. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень висновок експерта оформлюється на бланку експертної установи і підписується експертом, який проводив дослідження. Підпис у заключній частині засвідчується відбитком печатки експертної установи.

Апеляційним судом встановлено, що Висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 29.05.2015р. №17060/14-42/9114-9116/15-42 відповідає п. 4.17. Інструкції.

Інших обставин, наявність яких мало наслідком для призначення повторної експертизи у даній справи третьої особою 1 та іншими сторонами у справі не наведено.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 21.09.2015р., 30.09.2015р., 02.11.2015р., 04.11.2015р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

07.05.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синонім» (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мірасол»), як покупцем, був укладений Попередній договір купівлі - продажу нерухомого майна, за умовами якого сторони домовились укласти основні договори купівлі-продажу нерухомого майна, за якими позивач зобов'язався передати у власність відповідачеві нерухоме майно, а саме:

- Основний договір № 1 - Договір купівлі-продажу: нежитлових приміщень з № 64 по № 68 (групи приміщень № 3), № 3, 4, 5 (групи приміщень № 4), з № І по № ХVI підвалу, з № 1 по № 48 (групи приміщень № 3), № 1 (групи приміщень № 4), з № І по № ХХ першого поверху, з № 1 по № 32 (групи приміщень № 5), з № І по № ІV другого поверху, з № 1 по № 26 (групи приміщень № 6), з № І по № ІV третього поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 7), з № І по № VІ четвертого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 8), з №№ І, ІІ, ІІІ п'ятого поверху, з № 1 по № 11 (групи приміщень № 9), з №№ І, ІІ, ІІІ шостого поверху - офіси загальною площею 3904,90 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська № 3 (Літера А), а також інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості (далі - Об'єкт № 1);

- Основний договір № 2 - Договір купівлі-продажу підземного паркінгу загальною площею 409,60 кв.м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, а також інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості (далі - Об'єкт № 2);

- Основний договір № 3 - Договір купівлі-продажу квартири № 1, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 110,70 кв.м. загальною площею 194,20 кв.м, а також інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості (далі - Об'єкт № 3);

- Основний договір № 4 - Договір купівлі-продажу квартири № 2, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська буд. 3, що складається з 2 кімнат, житловою площею 84,80 кв.м. загальною площею 186,50 кв.м, а також інженерні мережі, комунікації та усе інше майно, що не може бути відділене без пошкодження від нерухомості (далі - Об'єкт № 4).

Цей Попередній договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 593.

У відповідності до п. 6.1. - 6.4. Попереднього договору сторонами узгоджено, що на момент підписання Попереднього договору Обґєкти нерухомості №1, №2, №3, №4 перебувають в іпотеці ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" згідно Іпотечних договорів № 15111Z24 і № 15111Z25, та щодо них встановлена заборона відчуження наведених обґєктів.

Пунктом 6.6. Попереднього договору встановлено, що Основні договори №1, №2, №3, №4 укладаються між сторонами та нотаріально посвідчуються після отримання та на підставі письмової згоди ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України" на продаж покупцю (ТОВ "Синонім") Обґєктів №1, №2, №3, №4. Продавець зобовґязаний повідомити покупця про отримання вищезазначеної згоди ПАТ "Державний експортно - імпортний банк України".

Згідно пункту 6.8. Попереднього договору покупець сплачує продавцю за Обґєкти №1, №2, №3, №4 договірну ціну в національній валюті України, яка за усі вищезазначені Обґєкти складає разом 60 000000,00 грн.

Згідно пункту 6.8.2. Попереднього договору в рахунок оплати продавцю покупцем договірної ціни покупець зобовґязаний в строк до 19.08.2014р. сплатити продавцю завдаток в сумі 44 500 000 грн. шляхом перерахування його на рахунок продавця. Зобовґязання покупця по сплаті завдатку забезпечуються заставою та порукою, наданими третіми особами. Сторони домовились, що у разі невиконання покупцем зобовґязання перед продавцем по сплаті завдатку у встановлений строк та в день виникнення у продавця права на звернення стягнення на предмет застави, наданий майновим поручителем, відповідно до умов договорів застави та/або права на договірне списання коштів з рахунків поручителів відповідно до умов договорів поруки, зобовґязання покупця по сплаті завдатку вважаються виконаними та припиненими за домовленістю сторін відповідно до статті 604 Цивільного кодексу України в частині, що дорівнює вартості предмету застави та/або сумі коштів, право на договірне списання яких виникло.

При укладенні Попереднього договору сторони погодили умови Основних договорів шляхом викладення тексту Основних договорів в Додатках №1-№4 до Попереднього договору.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. на вимогу Київського апеляційного господарського суду було надано для огляду наявний у нього примірник Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2014р., який зареєстрований в реєстрі за № 593. Цей примірник оглянутий судом апеляційної інстанції в судовому засіданні і встановлено відповідність наявного в матеріалах справи копії дублікату Попереднього договору оригінальному примірнику. Крім того, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. надана довідка від 09.10.2015р. №302/01-16 про вчинену нотаріальну дію, в якій нотаріус зазначає про те, що договір підписаний в його присутності особисто Солнцевим Ігорем Михайловичем, як головою правління ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк», та Крук Наталією Василівною, як директором ТОВ «Синонім», правоздатність та дієздатність сторін договору перевірені, особи представників встановлені та їх дієздатність перевірена, повноваження представників перевірені, Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій 07 травня 2014 року за № 593.

Стосовно питання, яке постало в ході судового розгляду, про бланки нотаріальних документів, які були використані при посвідченні Попереднього договору, приватний нотаріус Данич О.Ф. в листі від 13.11.2014р. за №262/02-17 повідомила, що при посвідченні Попереднього договору були використані бланки серії ВТТ №804094, ВТТ №804095, ВТТ №804096, ВТТ №804097, які отримані від Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України по видатковій накладній №7724 від 17.03.2014р. Відомості про витрачання бланків серії ВТТ №804096 та ВТТ №804097 не були внесені 07.05.2104р. внаслідок технічної помилки. Внесення до Єдиного реєстру відомостей про витрачання бланків серії ВТТ №804096 та ВТТ №804097 було здійснено 10.07.2104р. із помилковим зазначенням дати витрачання 10.07.2014р. замість 07.05.2014р. Також нотаріус повідомила, що на даний час технічна помилка виправлена і відповідно до відомостей Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів дата витрачання бланків ВТТ №804094, ВТТ №804095, ВТТ №804096, ВТТ №804097 - 07 травня 2014р.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про визнання Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2014р. нікчемним. В обгрунтування позову позивач вказує на те, що Попереднім договором купівлі-продажу фактично передбачено безоплатне відчуження майна позивача на користь відповідача, та посилається на ч. 2 та ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Судовою колегією встановлено, що 02.09.2014р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №79 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Актив-Банк", згідно якого з 03.09.2014р. в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Актив-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо здійснення дій під час тимчасової адміністрації - Шевченка Олександра Володимировича. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на 3 місяці: з 03.09.2014р. по 03.12.2014р.

Листом №6001/11 від 25.09.2014р. ПАТ "КБ "Актив-Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка О.В., посилаючись на ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст. 216 Цивільного кодексу України, повідомив відповідача про нікчемність Попереднього договору.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Попередній договір є предметом регулювання ст. 635 Цивільного кодексу України та ст. 182 Господарського кодексу України.

В частині 1 ст. 635 Цивільного кодексу України зазначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку, в який може бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо формі основного договору не встановлена, - у письмовій формі

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

За цілями та наслідками, які наступають в результаті укладення договорів, договори є попередні та основні. Сутність попереднього договору полягає в тому, що його сторони зобов'язуються в майбутньому укласти основний договір. При цьому попередній договір визначає умови, на яких сторони зобов'язуються в певний строк укласти основний договір.

Таким чином, за попереднім договором виникає двостороннє зобов'язання сторін укласти основний договір у майбутньому.

Аналогічну позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові від 02.11.2011р. (справа №45/74), де вказав, що на підставі попереднього договору у його сторін виникають права і обов'язки щодо укладення основного договору. Такий договір не може бути джерелом відповідних речових прав.

З огляду на такий висновок та позицію Вищого господарського суду України, слід відмітити що спірний Попередній договір не направлений на відчуження майна, ним лише узгоджено сторонами, що таке майно буде відчужене в майбутньому шляхом укладення договору купівлі-продажу.

Також умовами п. 6.8. Попереднього договору купівлі-продажу сторонами узгоджено договірну ціну, за якою покупець (відповідач у справі) придбає майно, а саме 60 000 000,00 грн., тобто узгоджено умову оплатності відчуження майна при безпосередньому укладенні договору купівлі-продажу.

Крім того слід відмітити, що висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судової оціночно - будівельної експертизи №17060/14-42/9114-9116/15-42 від 29.05.2015р. встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, та є предметом за Попереднім договором купівлі - продажу нерухомого майна від 07.05.2014р., станом на 07.05.2014р. складає 59 146 533,00 грн.

В своїх апеляційних скаргах апелянти також посилаються на те, що позивач уклав правочин з пов'язаною особою позивача, у зв'язку з чим такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеними доводами апелянтів.

Так, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначаються Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до ст. 52 Закону для цілей цього Закону пов'язаними особами банку є: 1) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів правління банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку; 3) керівники юридичних осіб, які мають істотну участь у банку; 4) керівники та контролери споріднених осіб банку; 5) керівники та контролери афілійованих осіб банку; 6) афілійовані особи банку; 7) споріднені особи банку; 8) асоційовані особи будь-якої фізичної особи, зазначеної в пунктах 1 - 5 цієї частини; 9) юридичні особи, у яких асоційовані особи, визначені в пункті 8 цієї частини, є керівниками або контролерами.

У справі відсутні будь-які докази на підтвердження наявності ознак пов'язаності між сторонами Попереднього договору, відповідач та пов'язані з ним особи не були керівниками або іншими посадовими особами банку, не мали істотну участь у банку та не були пов'язані з особами, які мають істотну участь; не були керівниками та контролерами споріднених або афілійованих осіб банку; не були афілійованими або спорідненими особами банку; та не були асоційованими особами з будь-якою фізичною або юридичною особою, що пов'язана з банком.

Судовою колегією встановлено, що станом на 07.05.2014р. власником істотної участі в банку було ТОВ «АКТИВ ФІНАНС ГРУП», а відповідач та пов'язані з ним особи, не мають ознак пов'язаності з ТОВ «АКТИВ ФІНАНС ГРУП».

З огляду на наведене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання нікчемним Попереднього договору з тих підстав, що банк уклав правочин з пов'язаною особою банку.

Стосовно доводів третьої особи про те, що вчиняючи Попередній договір, сторонами було порушено ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України, оскільки не було отримано згоди в іпотекодержателя на відчуження майна слід відмітити таке.

У відповідності до ч. 2 ст. 586 Цивільного кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Згідно з п. 6.6. Попереднього договору Основний договір №1, Основний договір №2, Основний договір №3, Основний договір №4 укладаються між сторонами та нотаріально посвідчуються після отримання та на підставі письмової згоди Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк» на продаж покупцю Об'єкта №1, Об'єкта №2, Об'єкта №3, Об'єкта №4. Продавець зобов'язаний повідомити покупця про отримання вищезазначеної згоди Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України». Протягом 3-х календарних місяців після отримання згоди іпотекодержателя на продаж покупець направляє продавцю письмове повідомлення про готовність укласти основні договори.

Таким чином, як норми закону, так і умови Попереднього договору передбачають неможливість саме відчуження предмету застави (іпотеки) без згоди заставодавця (іпотекодержателя).

В матеріалах справи міститься лист Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» від 21.07.2014р. №193-01/4630, адресований голові правління ПАТ «КБ «Актив-Банк», в якому вказано про те, що АТ «Укрексімбанк» прийнято рішення про надання ПАТ «КБ «Актив-Банк» згоди на відчуження на користь ТОВ «Синонім» нерухомого майна (нежилі приміщення (літ. А), площею 3 904,90 кв.м. та підземний паркінг (літ. А) площею 409,60 кв.м., 2-кімнатна квартира №1 загальною площею 194,20 кв.м., житловою площею 110,70 кв.м., та 2-кімнанта квартира №2 загальною площею 186,5 кв.м. житловою площею 84,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 3, за ринковою вартість, але не нижче заставної вартості зазначеного майна, без припинення обтяження даного майна іпотекою, що виникає з іпотечних договорів від 27.01.2010р. №151110Z24 та від 27.01.2010р. №151110Z25, укладених з метою забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ «Укрпідшипник» перед АТ «Укрексімбанк» за кредитним договором від 22.11.2006р. №151108К134. При цьому в листі вказано, що вчинення вищезазначених правочинів потребує попереднього погодження з Національним банком України та зумовлюється тим, що майнові права за Кредитним договором оформлені в заставу Національного банку України.

Оскільки спірний Попередній договір не є таким, на підставі якого здійснюється відчуження майна, то згоди на його укладення від іпотекодержателя на вимагається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

За таких обставин, наведеним вище та матеріалами справи спростовуються доводи позивача про наявність підстав для визнання Попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.05.2014р., з огляду на що в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В клопотанні Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про призначення повторної судової оціночно-будівельної експертизи відмовити.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Актив-банк» залишити без задоволення.

3. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення.

4. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.

5. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2015р. у справі №910/20829/14 залишити без змін.

6. Справу №910/20829/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

О.Ф. Синиця