КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" листопада 2012 р. Справа№ 5011-74/9497-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скрипка І.М.
суддів: Остапенка О.М.
ОСОБА_1
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 дов. № 246-04/1 від 04.10.2012р.
від відповідача: ОСОБА_3 дов. № 10/00-287 від 29.05.2012р.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства
Банк Форум
на рішення Господарського суду м. Києва
від 12.09.2012р.
у справі № 5011-74/9497-2012 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю
Страхова компанія Провіта (позивач)
до Публічного акціонерного товариства
Банк Форум(відповідач)
про стягнення заборгованості
В судовому засіданні 01.11.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Заступника ОСОБА_4 Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. для розгляду справи № 5011-74/9497-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді Остапенко О.М., Коршун Н.М.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.09.2012р. у справі № 5011-74/9497-2012 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Банк Форум на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Провіта 115 895, 41 грн., з яких: 103 391, 02 грн. сума основного боргу, 7 851, 79 грн. пеня, 3 101, 73 грн. 3% річних, 1 550, 87 грн. інфляційних нарахувань та 2 464, 88 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду м. Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2012р. скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального та матеріального права, оскільки, на думку відповідача відмовляючи у задоволенні заяви про застосування позовної давності, суд керувався обставинами, які не мають жодного відношення до порядку обчислення строку позовної давності.
Крім цього, апелянт посилається на те, що генеральною Угодою, укладеною між сторонами не передбачено стягнення пені в даному випадку, а інфляційні нарахування не підлягають задоволенню, оскільки в спірному періоді мала місце дефляція.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 01.11.2012р.
Розпорядженням Заступника ОСОБА_4 Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. у звязку з перебуванням судді Коршун Н.М. на лікарняному, доручено здійснити розгляд справи №5011-74/9497-2012 колегії суддів у складі: головуючий - суддя Скрипка І.М., судді Остапенко О.М., Руденко М.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий - судді Скрипка І.М., судді Остапенко О.М., Руденко М.А.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.11.2012р. представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.11.2012р. представник позивача проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Провіта (надалі - страховик, позивач) та Акціонерним комерційним банком Форум (надалі - страхувальник, відповідач) було укладено Генеральну угоду №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит (надалі - Угода), відповідно до умов якої обєктом страхування виступають майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, повязані з нанесенням страхувальнику його позичальниками збитків внаслідок неповернення (у повному обсязі або частково) ними кредитних коштів та/або несплати процентів за користування кредитними коштами в строки, встановлені кредитними договорами (кредитна заборгованість), включеними до реєстрів кредитного портфелю, які є невідємною частиною цієї генеральної угоди та надаються страховику разом з договором до цієї генеральної угоди.
Відповідно до п. 6.1. Угоди, страхова сума грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов цієї генеральної угоди проводить виплату при настанні страхового випадку.
Згідно з п. 6.2. Угоди, страхова сума за кожним окремим договором до цієї генеральної угоди дорівнює загальній сумі кредитів та загальній сумі процентів за користування кредитними коштами, нарахованими за весь строк користування кредитом, за всіма кредитними договорами, включеними до відповідного реєстру кредитного портфелю.
Пунктом 9.1. Угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє до взаємної згоди сторін припинити її дію.
У п. 9.2. Угоди зазначено, що кожний договір до генеральної угоди набирає чинності з моменту внесення страхового платежу, обумовленого у відповідному договорі до цієї генеральної угоди, у повному обсязі на поточний рахунок страховика, зазначений в реквізитах цієї генеральної угоди та діє до повного виконання зобов'язань за кредитними договорами, включеними до всіх реєстрів кредитного портфелю.
Страхувальник має право при настанні страхового випадку отримати суму страхового відшкодування, згідно умов цієї генеральної угоди (п. 11.1.1. Угоди).
Відповідно до п. 11.2. Угоди, страхувальник зобовязаний:
11.2.3. сплачувати страховий платіж на умовах, у розмірах і в строки, передбачені умовами цієї генеральної угоди.
11.2.4. не пізніше 5 числа поточного місяця надавати страховику оформлені належним чином договір до генеральної угоди та реєстр кредитного портфелю за попередній звітний місяць. У разі, якщо кінцева дата подання документів припадає на вихідний або святковий день, подання вищезазначених документів здійснюється у наступний робочий день.
11.2.8. якщо після отримання страхового відшкодування за певним страховим випадком страхувальник отримує від позичальника або третіх осіб кошти в погашення кредитної заборгованості, він зобовязаний повернути суму страхового відшкодування в розмірі поверненої кредитної заборгованості страховику протягом 3-х робочих днів з дня отримання таких коштів.
11.2.9. в разі виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості та закінчення терміну дії кредитного договору, що застрахований відповідно до умов цієї генеральної угоди страхувальник зобовязаний: передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України; протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги; сприяти страховику в реалізації права регресу.
Згідно з п. 11.4.3. Угоди, страховик зобовязаний виплатити страхувальнику страхове відшкодування в порядку, у випадках, в строки та на умовах, встановлених цією генеральною угодою та чинним законодавством України.
Пунктом 11.5.1. Угоди передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов цієї генеральної угоди сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, та сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, що підлягає сплаті, а саме від суми страхового платежу або від суми страхового відшкодування.
У п. 13.3. Угоди зазначено, що страховик виплачує страхувальнику страхове відшкодування протягом 5-ти робочих днів (за винятком вихідних та святкових) з моменту отримання всіх документів, передбачених умовами цієї генеральної угоди. Страховик має право затримати виплату страхового відшкодування в разі особливо складних обставин страхового випадку, з обовязковим письмовим повідомленням страхувальника, щодо причин такої затримки.
Відповідно до п. 13.5. Угоди, страхувальник зобовязується повернути страховику суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту настання наступних подій: у разі погашення кредитної заборгованості після отримання страхового відшкодування; невиконання страхувальником своїх обовязків з надання документів, що є в наявності страхувальника, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб; викриття факту повідомлення страховику недостовірної або неповної інформації з боку страхувальника при наданні документів необхідних для визначення причин та розміру збитків.
01.09.2006 року між сторонами Генеральної угоди №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит було укладено Договір №1 до генеральної угоди, відповідно до умов якого обєктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 10 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №1 до Генеральної угоди; розмір страхової суми 273 480, 68 грн.; страховим ризиком за цим договором до Генеральної угоди є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.
До згаданих вище позичальників, з якими було укладено кредитний договір і які не виконали взяті на себе зобов'язання, відносяться:
ОСОБА_5, кредитна заборгованість 17 106, 60 грн.
ОСОБА_4, кредитна заборгованість - 1 350, 52 грн.
04.10.2006 року між сторонами Генеральної угоди №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит було укладено Договір №2 до генеральної угоди, відповідно до умов якого обєктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 29 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №2 до Генеральної угоди; розмір страхової суми 508 589, 20 грн.; страховим ризиком за цим договором до Генеральної угоди є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.
До згаданого вище позичальника, з яким було укладено кредитний договір і який не виконали взяті на себе зобов'язання, відносяться:
ОСОБА_6, кредитна заборгованість - 12 295, 89 грн.
31.10.2006 року між сторонами Генеральної угоди №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит було укладено Договір №3 до генеральної угоди, відповідно до умов якого обєктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 74 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №3 до Генеральної угоди; розмір страхової суми 1 230 163, 77 грн.; страховим ризиком за цим договором до Генеральної угоди є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.
До згаданих вище позичальників, з якими було укладено кредитний договір і які не виконали взяті на себе зобов'язання, відносяться:
ОСОБА_7, кредитна заборгованість 5 631, 25 грн.
ОСОБА_8, кредитна заборгованість - 398, 68 грн.
30.03.2007 року між сторонами Генеральної угоди №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит було укладено Договір №4 до генеральної угоди, відповідно до умов якого обєктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 32 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №4 до Генеральної угоди; розмір страхової суми 578 239, 82 грн.; страховим ризиком за цим договором до Генеральної угоди є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.
До згаданих вище позичальників, з якими було укладено кредитний договір і які не виконали взяті на себе зобов'язання, відносяться:
ОСОБА_9, кредитна заборгованість 4 055, 39 грн.
ОСОБА_10. Кредитна заборгованість - 5 926, 95 грн.
10.05.2007 року між сторонами Генеральної угоди №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит було укладено Договір №5 до генеральної угоди, відповідно до умов якого обєктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 38 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №5 до Генеральної угоди; розмір страхової суми 812 853, 76 грн.; страховим ризиком за цим договором до Генеральної угоди є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.
До згаданих вище позичальників, з якими було укладено кредитний договір і які не виконали взяті на себе зобов'язання, відносяться:
ОСОБА_11, кредитна заборгованість 3 236, 17 грн.
ОСОБА_12, кредитна заборгованість 1 356, 60 грн.
ОСОБА_13, кредитна заборгованість 700, 00 грн.
ОСОБА_14, кредитна заборгованість 1 200, 00 грн.
ОСОБА_15, кредитна заборгованість 4 078, 05 грн.
04.07.2007 року між сторонами Генеральної угоди №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит було укладено Договір №7 до генеральної угоди, відповідно до умов якого обєктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 12 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №7 до Генеральної угоди; розмір страхової суми 275 588, 75 грн.; страховим ризиком за цим договором до Генеральної угоди є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.
До згаданих вище позичальників, з якими було укладено кредитний договір і які не виконали взяті на себе зобов'язання, відносяться:
ОСОБА_16, кредитна заборгованість 10 572, 90 грн.
ОСОБА_17, кредитна заборгованість - 25 359, 91 грн.
ОСОБА_18, кредитна заборгованість - 234, 19 грн.
24.10.2007 року між сторонами Генеральної угоди №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит було укладено Договір №10 до генеральної угоди, відповідно до умов якого обєктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 7 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №10 до Генеральної угоди; розмір страхової суми 147 249, 41 грн.; страховим ризиком за цим договором до Генеральної угоди є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.
До згаданих вище позичальників, з якими було укладено кредитний договір і які не виконали взяті на себе зобов'язання, відноситься:
ОСОБА_19, кредитна заборгованість 546, 63 грн.
07.11.2007 року між сторонами Генеральної угоди №28/09/002 страхування кредитного портфелю банку за програмою кредитування Експрес кредит було укладено Договір №11 до генеральної угоди, відповідно до умов якого обєктом страхування є кредитний портфель страхувальника з 7 кредитних договорів, згідно реєстру кредитного портфелю до договору №11 до Генеральної угоди; розмір страхової суми 115 421, 27 грн.; страховим ризиком за цим договором до Генеральної угоди є ризик понесення збитків страхувальником внаслідок непогашення його позичальниками (у повному обсязі або частково) кредитної заборгованості в строки та на умовах, встановлених кредитними договорами, які включені до реєстру кредитного портфелю до цього договору.
До згаданих вище позичальників, з якими було укладено кредитний договір і які не виконали взяті на себе зобов'язання, відносяться:
ОСОБА_20, кредитна заборгованість 6 753, 95 грн.
ОСОБА_21, кредитна заборгованість - 4 085, 44 грн.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобовязання умов (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Пунктом 9.1. Угоди передбачено, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та діє до взаємної згоди сторін припинити її дію.
В матеріалах справи немає жодного документу, який би свідчив про припинення дії Генеральної угоди, тому на момент подачі позовної заяви до господарського суду вона вважається чинною.
За період дії Генеральної угоди страхування в результаті настання страхового випадку неповернення зазначеними вище позичальниками відповідача кредитів та відсотків по ним в строки та на умовах, що передбачені кредитними договорами, на підставі генеральної угоди страхування відповідачеві було виплачено позивачем страхове відшкодування на загальну суму 132 690, 59 грн.
Згідно з п. 11.4.3. Угоди, страховик зобовязаний виплатити страхувальнику страхове відшкодування в порядку, у випадках, в строки та на умовах, встановлених цією генеральною угодою та чинним законодавством України.
Факт виплати страхового відшкодування у розмірі 132 690, 59 грн. підтверджується наказами позивача та платіжними дорученнями, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 11.2.9. Угоди, в разі виплати страховиком страхувальнику страхового відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості та закінчення терміну дії кредитного договору, що застрахований відповідно до умов цієї генеральної угоди страхувальник зобовязаний: передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України; протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги; сприяти страховику в реалізації права регресу.
Відповідно до п. 13.5. Угоди, страхувальник зобовязується повернути страховику суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту настання наступних подій: у разі погашення кредитної заборгованості після отримання страхового відшкодування; невиконання страхувальником своїх обовязків з надання документів, що є в наявності страхувальника, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб; викриття факту повідомлення страховику недостовірної або неповної інформації з боку страхувальника при наданні документів необхідних для визначення причин та розміру збитків.
Позивач у своїй позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом першої інстанції до розгляду, зазначив, що відповідач повернув позивачеві кошти на суму 29 299, 57 грн., тобто, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 103 391, 02 грн.
Позивач 14.06.2011 року направив відповідачеві вимогу про надання позивачеві документів, необхідних для реалізації ним права вимоги до винних осіб в місячний термін з дати отримання вимоги, однак таких документів позивач від відповідача не отримав. Вимогу відповідач отримав 16.06.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, відповідач ні в триденний строк з дати отримання страхового відшкодування, ні після отримання вимоги від позивача документи, передбачені п. 13.5. генеральної угоди, позивачеві не надав.
07.10.2011 року позивач направив відповідачеві вимогу про повернення сплачених ним коштів, яка була отримана відповідачем 12.10.2011р., однак і на цю вимогу відповіді в матеріалах справи немає.
Тобто, страхувальник після виплати йому страхового відшкодування повинен передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно чинного законодавства України; протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги; сприяти страховику в реалізації права регресу.
У раз ж невиконання страхувальником своїх обовязків з надання документів, що є в наявності страхувальника, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб, страхувальник зобовязується повернути страховику суму виплаченого ним страхового відшкодування протягом 3 робочих днів з моменту настання цієї події.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач не надав позивачеві документи, необхідні для реалізації права вимоги.
Відповідно, право страховика є порушеним, та він має право звертатися за його захистом до суду, починаючи з дня, наступного за шостим робочим днем після дати перерахування страхувальнику страхового відшкодування та закінчення терміну дії кредитного договору.
Позивачем надана інформація суду, що кредитний договір №0088/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_5, закінчив термін своєї дії 08.08.2008р., кредитний договір №0096/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_4, закінчив термін своєї дії 20.08.2008р., кредитний договір №0101/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_6, закінчив термін своєї дії 19.09.2008р., кредитний договір №0018/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_7, закінчив термін своєї дії 25.02.2008р., кредитний договір №0003/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_8, закінчив термін своєї дії 25.01.2008р., кредитний договір №0158/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_9, закінчив термін своєї дії 26.12.2008р., кредитний договір №0157/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_10, закінчив термін своєї дії 26.12.2008р., кредитний договір №0003/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_11, закінчив термін своєї дії 16.01.2009р., кредитний договір №0018/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_12, закінчив термін своєї дії 13.03.2009р., кредитний договір №0040/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_13, закінчив термін своєї дії 24.04.2009р., кредитний договір №0031/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_14, закінчив термін своєї дії 24.04.2009р., кредитний договір №0005/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_15, закінчив термін своєї дії 21.01.2009р., кредитний договір №0058/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_16, закінчив термін своєї дії 12.06.2009р., кредитний договір №0057/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_17, закінчив термін своєї дії 05.06.2009р., кредитний договір №0029/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_18, закінчив термін своєї дії 12.03.2008р., кредитний договір №0090/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_19, закінчив термін своєї дії 18.09.2009р., кредитний договір №0097/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_20, закінчив термін своєї дії 16.10.2009р., кредитний договір №0096/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_21, закінчив термін своєї дії 16.04.2009р.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає прав предявити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Позивач заперечував проти застосування строку позовної давності до вимог, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) з тих підстав, що на сьогоднішній день генеральна угода страхування продовжує свою дію, отже застосування позовної давності до спірних відносин є недопустимим, зважаючи на п. 9 генеральної угоди. В даному випадку, строк пов'язаний з подією, а саме з повним виконанням зобов'язань за договором.
Колегія суддів не може погодитися із вищевикладеним, адже в даному випадку початок перебігу строку позовної давності повязується з настанням двох умов: шість днів після дати перерахування позивачем банку суми страхового відшкодування і закінченням терміну дії кредитного договору.
Отже, під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач просив суд застосувати позовну давність до всіх вимог, право вимоги за якими виникло більш ніж за три роки до дати звернення позивача до суду.
До таких вимог належить, зокрема, вимога, що стосується сплати страхового відшкодування внаслідок невиконання позичальником ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_21 умов кредитних договорів, строк позовної давності за якими сплинув: по ОСОБА_5 - 19.08.2011р., по ОСОБА_4 - 31.10.2011р., по ОСОБА_6- 21.10.2011р., по ОСОБА_7 - 29.03.2011р., по ОСОБА_8- 04.02.2011р., по ОСОБА_9 - 06.01.2012р., по ОСОБА_10 - 06.01.2012р., по ОСОБА_11 - 27.01.2012р., по ОСОБА_12 - 23.03.2012р., по ОСОБА_13 - 04.05.2012р., по ОСОБА_14 - 04.05.2012р., по ОСОБА_15 - 30.01.2012р., по ОСОБА_16 - 22.06.2012р., по ОСОБА_17 -15.06.2012р., по ОСОБА_18 - 09.04.2011р., по ОСОБА_21 - 24.04.2012р.
Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Щодо іншої частини вимог, то відповідач просив відмовити у їх задоволенні, адже перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки на рівні чинного законодавства врегульовано статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України Про страхування. Відповідно до вказаних норм до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Також відповідач зазначив, що оскільки страховиком не було виплачено страхове відшкодування в розмірі всієї суми кредитної заборгованості, у відповідача не виникало обовязку передавати страховику документи, та, відповідно, відсутній факт порушення відповідачем своїх обовязків з надання цих документів.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що пункт 11.2.9. генеральної угоди необхідно розглядати в контексті всіх умов угоди і у сукупності з пунктами 5, 7 генеральної угоди.
В самому ж пункті 11.2.9. генеральної угоди зазначено, що страхувальник зобовязаний передати страховику право вимоги в межах фактично отриманого страхового відшкодування, тобто цим пунктом передбачено можливість сплати страховиком не всієї суми страхового відшкодування.
Діюче законодавство, а саме стаття 993 Цивільного кодексу України, стаття 27 Закону України Про страхування передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача виплаченого страхового відшкодування по позичальникам ОСОБА_19 на суму 546, 63 грн. та ОСОБА_20 на суму 6 760, 71 грн., колегія суддів приходить до висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню, оскільки кредитний договір №0090/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_19, закінчив термін своєї дії 18.09.2009р., а кредитний договір №0097/06/49-КNе, укладений з ОСОБА_20, закінчив термін своєї дії 16.10.2009р., позивач звернувся до суду з позовом 13.07.2012р., відповідно строк позовної давності щодо стягнення вказаної заборгованості позивачем не пропущений.
В решті позовних вимог щодо стягнення заборгованості слід відмовити.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково, зокрема в частині стягнення з відповідача 7 307, 34 грн. основного боргу, у звязку з чим підлягає перерахуванню розмір трьох відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Здійснивши перерахунок 3% річних, проведений позивачем з червня 2011р. по травень 2012р. включно, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 219, 22 грн. 3% річних, виходячи з наступного розрахунку (7 304, 34 грн. заборгованості *3%*1 = 219, 22 грн.), отже вимоги в частині стягнення 3% річних також підлягають частковому задоволенню.
Що стосується заявлених позивачем вимог в частині стягнення пені колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем пеня була розрахована (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята місцевим господарським судом до розгляду) з 14.12.2011р. по 22.03.2012р. за 99 днів (ставка НБУ 7,75%) в розмірі 4334, 80 грн. та з 23.03.2012р. по 14.06.2012р. за 83 дні (ставка НБУ 7,5%) в розмірі 3516, 99 грн.
Відповідно до ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст.258 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 11.5.1. Угоди, укладеної між сторонами, передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання умов цієї генеральної угоди сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, та сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми, що підлягає сплаті, а саме від суми страхового платежу або від суми страхового відшкодування.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.
Оскільки укладені кредитні договори з позичальниками відповідача закінчили свою дію ще в 2008-2009 р.р., правових підстав для стягнення нарахованої пені з 14.12.2011р. по 22.03.2012р. за 99 днів (ставка НБУ 7,75%) в розмірі 4 334, 80 грн. та з 23.03.2012р. по 14.06.2012р. за 83 дні (ставка НБУ 7,5%) в розмірі 3516, 99 грн. у суду немає, оскільки відповідачем в суді першої інстанції заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності, отже, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог в частині стягнення пені, у звязку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Що стосується заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 1 550, 87 грн. інфляційних втрат за період з червня 2011р. по травень 2012р. включно, розрахованих на суму заборгованості 103 391, 02 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивач, розпочавши підрахунок інфляційних втрат з червня 2011 року, замість серпня 2011р. врахував індекс інфляції за аналогічний місяць 2009р.
Відповідно до рекомендацій, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, для визначення індексу інфляції за будь - який період необхідно щомісячні індекси, що становлять відповідний період, перемножити між собою. При цьому слід мати на увазі, що індекс розраховується на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 17 липня 2012р. №01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права зазначив, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція)(постанова ВГСУ від 05.04.2011р. №23/466).
Таким чином, колегія суддів, перемноживши індекси інфляції з червня 2011р. по травень2012р., отримала:
100,4%*98,7%*99,6%*100,1%*100,0%*100,1%*100,2%*100,2%*100,2%*100,3%*
100,0% * 99,7% = 99,5%, тобто мала місце дефляція.
Вказані обставини не були враховані місцевим господарським судом, у звязку з чим без належним правових підстав було вирішено стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги підтвердились під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що свідчить про неповне зясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне зясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2012р. у справі №5011-74/9497-2012 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Банк Форум, з підстав, викладених у ній, підлягає частковому задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у звязку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 150,43 грн. судового збору за подання позовної заяви пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а у звязку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідача, судовий збір за її подання в розмірі 1 083, 74 грн. покладається на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Банк Форум задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.09.2012р. у справі №5011-74/9497-2012 - скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк Форум (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Провіта (07300, Київська обл., м.Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186) заборгованість в розмірі 7307 (сім тисяч триста сім) грн. 34 коп., 219 (двісті девятнадцять) грн. 22 коп. 3% річних, 150 (сто пятдесят) грн. 43 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Провіта (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, 7, код ЄДРПОУ 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Форум (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код 21574573) 1083 (одна тисяча вісімдесят три) грн. 74 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
4.Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.
5. Матеріали справи №5011-74/9497-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 06.11.2012р.
Головуючий суддяСкрипка І.М.
СуддіОстапенко О.М.
ОСОБА_1
Судове рішення № 53686640, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 01.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-74/9497-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: