Постанова № 53686594, 16.11.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.11.2015 справа №905/1423/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін від позивача від відповідача ОСОБА_4, за довіреністю; ОСОБА_5, за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м. Білозерське, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької областівід28.09.2015 р. (підписано 02.10.2015 р.)у справі№ 905/1423/15 (суддя Подколзіна Л.Д.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроменерго-1", с.Червона Слобода, Черкаська областьдо Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м. Білозерське, Донецька областьпростягнення 197 831,85 грн.В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпроменерго-1", с. Червона Слобода, Черкаська область (Позивач) із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м. Білозерське, Донецька область (Відповідач) про стягнення 197 831,85 грн., з яких: 163 590,00 грн. основного боргу, 30 118,49 грн. пені, 1 505,92 грн. 3% річних та 2 617,44 грн. інфляційних.

Позивачем у суді першої інстанції в порядку ст. 22 ГПК України було заявлено про збільшення розміру позовних вимог та остаточно він просив стягнути з відповідача 220 019,71 грн., з яких: 172 200,00 грн. основного боргу, 42 884,88 грн. пені, 2 179,63 грн. 3% річних та 2 755,20 грн. інфляційних. Зазначені вимоги прийняті господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.09.2015р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на ненастання строку оплати через не додержання позивачем вимог п.п. 4.3, 4.4 Договору та не надання відповідачу повного пакету документів, передбаченого умовами Договору, а саме рахунку-фактури, що робить неможливим початок перебігу 90-денного терміну для оплати поставленої продукції.

Скаржник також посилається на необґрунтовану відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотань відповідача щодо відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі, що є порушенням норм процесуального права.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Донецького апеляційного господарського суду від 12.11.2015р. було змінено склад судової колегії, суддю Радіонову О.О. було змінено на суддю Колядко Т.М.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%, посилаючись на тяжке матеріальне становище.

Представником відповідача заявлено клопотання про доручення до матеріалів справи звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2015 року, яке судовою колегією задоволено.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки

№ ШБЗ-2014/379-КП від 29.09.2014р. (далі Договір), за умовами якого позивач зобовязується поставити у власність відповідача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, що узгоджені сторонами у цьому Договорі та специфікаціях, які є невідємними частинами даного договору. Відповідач зобовязується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору. (п.п. 1.1, 1.2).

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Сторонами до Договору укладена специфікація від 29.09.2014 р. про поставку товару на суму 172 200,00 грн., із зазначенням її найменування, кількісних та якісних показників, ціни, строків та умов оплати. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками (а.с. 14).

Пунктом 4.3 Договору передбачений перелік товаросупровідних документів: рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна, товаротранспортна накладна, сертифікат якості та/або паспорт або інша технічна документація, сертифікат відповідності, інструкція з використання, технічна документація, передбачена п. 2.3 Договору. У випадку надходження продукції без товаросупровідних документів відповідач має право відмовитись від приймання продукції, що надійшла та повернути її позивачу або прийняти її на зберігання.

Згідно п. 4.4 Договору, датою поставки вважається дата, зазначена позивачем у відповідних товаросупровідних документах, наданих позивачем, про приймання продукції.

На виконання умов договору позивачем була поставлена відповідачу продукція на загальну суму 172 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 19.01.2015р. (а.с. 15).

Вказана видаткова накладна підписана комерційним директором позивача та представником відповідача за довіреністю без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про продукцію, а також містить відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками така накладна є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

Як передбачено пунктом 5.3 Договору, розрахунок здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на 90 (девяностий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції, якщо інший строк відстрочки оплати не обумовлений у відповідній Специфікації.

Зважаючи на умови оплати, що передбачені Специфікацією, відповідач повинен перерахувати грошові кошти на поточний рахунок позивача на 90 (девяностий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції.

З урахуванням умов оплати відповідно специфікації, відповідач повинен був оплатити товар до 20.04.2015 року.

В порушення умов п. 5.3 Договору і положень ст. 530 ЦК України відповідач не виконав умови договору, кошти за продукцію не перерахував, сума основної заборгованості ТзДВ "Шахта "Білозерська" перед ТОВ "Спецпроменерго-1" на момент пред'явлення позову склала 172 200,00 грн.

Через не виконання своїх договірних обовязків позивачем направлена боржнику претензія № 27 від 03.07.2015р. з вимогою сплатити суму заборгованості та штрафні санкції. Направлення вказаної претензії відповідачу підтверджується копією поштового повідомлення з відміткою відповідача про отримання, яке наявне в матеріалах справи (а.с.18-20).

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Через невиконання відповідачем своїх договірних обовязків у останнього перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 172 200,00грн., доказів оплати якої суду не надано.

У відповідності до норм ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Оскільки при прийманні продукції відповідачем жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, в подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався і іншого відповідачем не доведено, судова колегія вважає, що це свідчить про передання відповідачу останніх у повному обсязі.

Щодо відсутності рахунку-фактури, то за умови наявності належно оформлених видаткової та товаротранспортної накладних, що містять тотожні відомості, які б значились у рахунку-фактурі, факт отримання відповідачем спірної продукції є підтвердженим

Також судова колегія вважає безпідставним твердження відповідача з посиланням на п. 4.4 Договору щодо періоду строку поставки товару, оскільки, по-перше, спірна накладна містить дату 19.01.2015р., підпис відповідного представника відповідача без зазначення іншої дати отримання товару, по-друге відповідачем не надано належного доказу іншого часу отримання товару, що відрізняється від зазначеного.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на матеріалах справи та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобовязання по оплаті поставленого товару.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення суми заборгованості в розмірі 172 200,00 грн. є вірним.

За порушення строків оплати товару позивач вимагає стягнути 2 179,63 грн. 3% річних та інфляційні у розмірі 2 755,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 2 179,63 грн. 3% річних та інфляційних у розмірі 2 755,20 грн., судова колегія вважає його вірним.

Крім того позивач вимагає стягнути з відповідача пеню в розмірі 42 884,88 грн.

Згідно п.п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 6.7 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати від вартості неоплаченої продукції.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача розміру пені 42 884,88 грн., судова колегія також вважає його вірним.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

Судова колегія не вбачає обґрунтованих підстав до зменшення розміру штрафних санкцій, сума яких є співрозмірною із сумою боргу, отже клопотання представника відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2015 року у справі №905/1423/15 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Шахта "Білозерська", м. Білозерське, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2015 року у справі №905/1423/15 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

СуддіТ.М. Колядко

ОСОБА_3

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС