Рішення № 53686219, 19.11.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 915/1657/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Матвєєвій О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Публічне акціонерне товариство Миколаївобленерго /54000, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, поштова адреса: 54055, м. Миколаїв. вул. Чигрина, 94/

до відповідача: Комунальне підприємство Спеціалізоване комунальне підприємство Гуртожиток /54000, м. Миколаїв, вул. М.Василевського, 55-А/

про: стягнення 308166,97 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 01/53-358 від 18.02.2015

Від відповідача: не зявився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію у сумі 308166,97 грн. за договором про постачання електричної енергії № 44/3140 від 06.10.2014р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.09.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Між сторонами у справі було укладено договір № 44/3120 від 06.10.2014 року про постачання електричної енергії.

На підставі вищевказаного договору позивач за період з червня по липень 2015 р. відпустив відповідачу активну електричну енергію на суму 308166,97 грн.

Відповідач оплату за спожиту активну електричну енергію здійснив частково у сумі 5368,97 грн.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України та умови договору позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію у сумі 308166,97 грн.

У додаткових поясненнях вих. № 6944/10-12ю від 18.11.2015р. позивач повідомив суд, що у звязку з укладеним 08.012015р. договорів про користування електричною енергією між ПАТ «Миколаївобленерго» та побутовими споживачами за адресою Потьомкінська, 131/Б та укладанням додаткової угоди 27.05.2015р. до договору № 44/3120 від 06.10.2014р. між ПАТ «Миколаївобленерго» та КП Спеціалізоване комунальне підприємство Гуртожиток проведено перерахунок за спожиту електричну енергію по точці обліку № 70 (вул.. Потьомкінська, 131/Б, загальний облік, блок 1) за період з 08.01.2015р. по 27.05.2015р. Кількість спожитої електричної енергії зменшена на 132630 кВт/год. на суму 37439,54 грн., з яких за спірний період 1390,80 грн.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що мешканцями гуртожитків за червень-липень 2015р. додатково сплачено 11683,00 грн. Борг складає 301852,94 грн., але ця сума не є точною, оскільки дійсний обсяг оплати мешканцями електроенергії відомий тільки відповідачу.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений в судовому засіданні, яке відбулось 16.11.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 44/3120 від 06.10.2014 року про постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Пунктом 6.1 ПКЕЕ передбачено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Припис п. 6.11 ПКЕЕ передбачає, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.п. 1 п. 8.1 та п.п.2 п.10.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

У п. 2.1 договору сторони передбачили, що під час виконання цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Сторони передбачили ( п.п. 2.2.1, 2.2.2, п.2.3.3) у договорі, що позивач зобовязаний виконувати умови цього договору, постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених цим договором, споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та Додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.1 додатку №4 до договору сторони домовились, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 21 числа і в цей день повідомляє про них постачальнику по встановленій додатком № 4 до договору формі.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526, 629, Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору, відпустив відповідачу активної електричної енергії за період червень-липень 2015р. на суму 306766,11 грн., що підтверджується наявними актами про використану електроенергію.

Як свідчить наявний в матеріалах справи розгорнутий розрахунок заборгованості (а.с. 37) та копії платіжних доручень (а.с. 75-90), відповідач спожиту електроенергію оплатив частково у сумі 5368,97 грн.,

У позовній заяві позивач вказав суму боргу 308166,97 грн. Зменшення суми боргу повязане з укладенням 08.01.2015р. договорів про користування електричною енергією між ПАТ «Миколаївобленерго» та побутовими споживачами за адресою Потьомкінська, 131/Б та укладанням додаткової угоди 27.05.2015р. до договору № 44/3120 від 06.10.2014р. між ПАТ «Миколаївобленерго» та КП Спеціалізоване комунальне підприємство Гуртожиток, у звязку з чим було проведено перерахунок за спожиту електричну енергію по точці обліку № 70 (вул.. Потьомкінська, 131/Б, загальний облік, блок 1) за період з 08.01.2015р. по 27.05.2015р. Кількість спожитої електричної енергії зменшена на 132630 кВт/год. на суму 37439,54 грн., з яких за спірний період - 1390,80 грн., про що свідчить акт про використану електричну енергію жителями гуртожитків яка оплачується ними самостійно, а також електроенергію яка використана КП СКП «Гуртожиток» на технічні цілі згідно договору 44/3120 за червень 2015р. (а.с. 38-44).

Отже, сума безпідставно нарахованих позивачем коштів складає 1390,80 грн., в стягненні якої слід відмовити.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню частково, в сумі 306766,17 грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо наявності боргу в сумі 301852,94 з тих підстав, що його доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобовязаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню частково.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Спеціалізоване комунальне підприємство Гуртожиток /54000, м. Миколаїв, вул. М.Василевського, 55-А, код 34437926/ на користь Публічного акціонерного товариства Миколаївобленерго /54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393/ 306766,17 грн. боргу за активну електричну енергію /на п/р із спеціальним режимом використання №260303011353 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м. Миколаїв, МФО 326461, код 24789699/, 4601,49 грн. судового збору /на п/р 26002392418001 у МФ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 326610, ЄДРПОУ 24789699/.

Видати наказ.

В стягненні суми 1390,80 грн. боргу відмовити.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2015 р.

Суддя Л.I. Васильєва