Рішення № 53686194, 16.11.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015р. Справа№ 914/2446/15

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНС-Трейд", м.Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, м. Київ

про виселення з нежитлового приміщення

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4 - представник за довіреністю від 13.11.2014р.,

Від відповідача: Іваночко А.І. - представник за довіреністю від 01.07.2015р.; Мотриненець І.М. - представник за довіреністю від 01.07.2015р.; Яцина Т.В. -директор ТзОВ "АНС-Трейд";

Від третьої особи: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНС-Трейд", про виселення з нежитлового приміщення.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.07.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 31.08.2015р.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 31.08.2015р. розгляд справи відкладено на 09.09.2015р. та залучено до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3

08.09.2015р. позивачем у справі (заявником) ФО-П ОСОБА_2 подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№3995/15).

Ухвалою суду від 09.09.2015р. у задоволені заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову (вх. № 3995/15 від 08.09.2015р.) у справі №914/2446/15 шляхом заборони ТзОВ «АНС-Трейд» користуватися нежитловими приміщеннями, першого поверху загальною площею 99,5 кв.м., позначених на поверхневому плані літерами « 5» та « 6», які розміщені на першому поверсі в будівлі, що знаходяться за адресою:м. Львів, АДРЕСА_2 - відмовлено.

В судовому засіданні 09.09.2015р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи оголошено перерву до 16.09.2015р.

З підстав зазначених в ухвалі суді від 16.09.2015р. розгляд справи відкладено на 01.10.2015р.

Також, ухвалою суду від 16.09.2015р. призначено колегіальний розгляд справи № 914/2446/15 у складі трьох суддів.

Згідно із вимогами ст.21 ГПК України, автоматизованою системою документообігу суду здійснено визначення складу колегії суддів для розгляду справи в складі: головуючий суддя Коссак С.М., суддя Манюк П.Т. та судді Бортник О.Ю.

30.09.2015р. відповідно до протоколу автоматичного зміну складу колегії суддів, у зв'язку із відпусткою судді Бортник О.Ю., яка бере участь у колегіальному розгляді справи, останню замінено на суддю Іванчук С.В.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 01.10.2015р. розгляд справи відкладено на 28.10.2015р. та викликано в порядку ст. 30 ГПК України засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "АНС-Трейд"- ОСОБА_8 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АНС-Трейд"- Яцину Тетяну Володимирівну для дачі пояснень. Крім цього, зобов'язано їх надати суду письмові пояснення по суті справи.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 28.10.2015р. розгляд справи відкладено на 11.11.2015р. та повторно викликано в порядку ст. 30 ГПК України засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "АНС-Трейд"- ОСОБА_8 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АНС-Трейд"- Яцину Т.В. для дачі пояснень та зобов'язано їх надати суду письмові пояснення по суті справи.

Ухвалою суду від 11.11.2015р. розгляд справи відкладено на 16.11.2015р. та явку засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "АНС-Трейд"- ОСОБА_8 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "АНС-Трейд"- Яцину Т.В. визнано на власний розсуд.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

16.11.2015р. через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про продовження строку розгляду справи (вх.№ 5345/15) та заперечення проти клопотань, заперечень, які подані 28.10.2015 року представником ФОП ОСОБА_2 та письмових пояснень, заяви третьої особи ОСОБА_3 (вх.. №49693/15.).

У судовому засіданні 16.11.2015р. представником відповідача підтримано подане ним клопотання про продовження строку розгляду справи. Представник позивача просить суд відхилити клопотання про продовження розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, оскільки воно направлено на затягування розгляду справи, ставить з'ясування дійсних обставин справи в залежність від явки в судове засідання засновника ТзОВ "АНС«- Трейд» ОСОБА_8, яка перебуває на лікуванні, і відповідно, час якого встановити не можливо.

Заслухавши думку учасників процесу, суд відхиляє зазначене клопотання, при цьому зазначає таке. Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.11.2015 року у справі №914/2446/15 визнано явку засновника ТзОВ "АНС«- Трейд» ОСОБА_8 та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ФОП ОСОБА_3 не обов'язковою. Крім цього, матеріали справи містять письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ФОП ОСОБА_3 по суті спору ( клопотання про долучення доказів у справі вх. №46044/15 від 26.10.15р., письмові пояснення від 26.10.15р. вх. №46043/15).

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити повністю. Виселити відповідача з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв. м, позначені на поверховому плані літерами 5 та 6, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.11.2015р. надали усні пояснення по справі, проти позову заперечують з підстав зазначених у запереченнях та у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

У судовому засіданні 16.11.2015 року брала участь директор ТзОВ «АНС - Трейд» Яцина Т.В., яка надала усні пояснення по справі, підтримала заперечення відповідача, повідомила про те, що на посаді директора товариства працює з 15 грудня 2013 року, а тому відповідно не брала участі в оформленні та підписанні документів, а саме: доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року, виданого ТзОВ «АНС - Трейд», яке уповноважувало ФОП ОСОБА_3 на укладення в інтересах довірителя договорів оренди на використання нежитлових приміщень у м. Львові на АДРЕСА_2 та довіреності №10/13-05 від 14.10.2013.

У судовому засіданні 16.11.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази судом встановлено таке.

01 листопада 2013 року між ФОП ОСОБА_2 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень №А1 (надалі - договір оренди) нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв.м, позначені на поверховому плані літерами 4 та 5, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2.

У судовому засіданні встановлено, та не заперечується сторонами, що об'єктом оренди відповідно до п. 2.1. договору оренди є нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 99,5 кв. м, позначені на поверховому плані літерами 5 та 6, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2, що відповідає відповідним позначенням на поверховому плані орендованих приміщень (п.2.5. договору оренди) та фактичним обставинам справи. Позначення нежитлових приміщень цифрами 4 та 5 носять характер описки, про що позивачем зазначено у заяві про виправлення описки в позовній заяві (вх..№37909/15 від 08.09.15р.) та не заперечувалося відповідачем.

Зазначені приміщення належать орендодавцю - ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно наданого позивачем Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від17.12.2007 року, реєстраційний №7198672, номер витягу 17084456.

Відповідно до п.1.2. договору оренди орендар буде використовувати орендоване за даним договором нерухоме майно для розміщення закладу громадського харчування (ресторану).

Вартість об'єкта оренди, відповідно до п.2.2., становить 5 254 395, 00 грн. Орендна плата за користування об'єктом оренди встановлюється сторонами у розмірі 5 000,00 доларів США за один місяць, що згідно з курсом НБУ, який діяв на момент підписання цього договору, еквівалентно 39 965, 00грн. з розрахунку 7, 993 за один долар США.

Відповідно до п.3.1. договору оренди орендодавець передає орендарю об'єкт оренди у користування протягом 3 календарних днів після підписання сторонами цього договору, про що сторони складають Акт приймання - передачі об'єкта оренди. Матеріали справи містять відповідний акт від 01 листопада 2013 року, підписаний орендодавцем - ФОП ОСОБА_2 та орендарем - ФОП ОСОБА_3

Відповідно до п. 5.1. договору оренди він набирає чинності з моменту підписання та діє на протязі двох років та 364 дні, а саме до 29 жовтня 2016 року включно, а в частині виконання зобов'язань - до їх повного виконання.

Після закінчення договору оренди орендар, згідно з п.6.1. договору, зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю. Об'єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі (повернення) об'єкта оренди.

Додатковою угодою від 16 квітня 2015 року до договору оренди №А1 від 01.11.2013 року сторони дійшли взаємної згоди про те, що з 16 квітня 2015 року достроково розірвати укладений між ними договір оренди. Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що об'єкт оренди, який є предметом договору оренди, вважається фактично переданим орендарем орендодавцю з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі (повернення) об'єкта оренди.

Матеріали справи містять Акт приймання - передачі (повернення) об'єкта оренди від 28 травня 2015 року, що підписаний сторонами договору оренди - орендодавцем - ФОП ОСОБА_2 та орендарем - ФОП ОСОБА_3

Предметом позову є виселення ТзОВ «АНС - Трейд» на підставі статей 386, 387, 391 ЦК України з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв.м, позначені на поверховому плані літерами 5 та 6, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2, оскільки зазначене товариство, на думку позивача, перебуває у зазначеному приміщенні без правових підстав, оскільки будь - яких договорів, зокрема договору оренди між власником приміщення ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ «АНС - Трейд», договору суборенди між орендарем - ФОП ОСОБА_3 та ТзОВ «АНС - Трейд» не укладалося.

Відповідач у справі, ТзОВ «АНС - Трейд» наголошувало на тому, що у зазначених приміщеннях знаходиться на законних, договірних підставах, оскільки договір оренди нежитлових приміщень №А1 нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв.м, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2 укладався орендарем - ФОП ОСОБА_3 від імені та в інтересах відповідача на підставі довіреності №10/13-05, строк дії якої визначено до 31.12.2013 року та доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року (відзив на позовну заяву від 07.09.15р. вх..№ 37379/15).

19 травня 2015 року позивач направив відповідачу вимогу про звільнення нежитлових приміщень у м. Львові, на АДРЕСА_2, оскільки ТзОВ «АНС - Трейд» незаконно у них знаходиться, письмового погодження на укладення договору суборенди відповідно до п.4.2. договору оренди власником приміщення, орендодавцем не надавалося.

У відповідь на зазначену вимогу, відповідач вказав на законність перебування у спірних приміщеннях на підставі укладеного договору №А1 від 01 листопада 2013 року, що укладений з позивачем у справі ФОП ОСОБА_3 від імені ТзОВ «АНС - Трейд» на підставі доручення №1510/1 від 15.10.2015 року.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача ФОП ОСОБА_3 надав суду письмові пояснення по суті спору (вх. №46044/15 від 26.10.15р., №46043/15 від 26.10.15р.).

Зокрема, ФОП ОСОБА_3 у заяві, що нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Руновою Н.А. 19 жовтня 2015 року, зареєстровано в реєстрі за №1839, доданої до клопотання про долучення доказів у справі вх.. №46044/15 від 26.10.15р. зазначив таке.

«Я, ОСОБА_3, цією заявою підтверджую, що ….з метою отримання прибутку від здійснення господарської діяльності, а саме відкриття та подальше функціонування закладу громадського харчування (ресторану), мною, ФОП ОСОБА_3 без уповноваження на це ТзОВ «АНС - Трейд» були укладені договори оренди нежитлових приміщень №А1 від 01 листопада 2013 року з ФОП ОСОБА_2

Після укладення вищезгаданого договору оренди, мною за власні кошти із залученням третіх осіб … проведено поточний ремонт. Зафіксована орендна плата згідно договорів оренди нежитлових приміщень №А1 від 01 листопада 2013 року щомісячно сплачувалася в повному обсязі безпосередньо орендодавцю.

Стосовно доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року, виданого ТзОВ «АНС - Трейд», яке уповноважує мене як ФОП ОСОБА_3 на укладення в інтересах довірителя договорів оренди на використання нежитлових приміщень у м. Львові на АДРЕСА_2, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2, стверджую, що цього доручення я не отримував, про що свідчить відсутність мого підпису на ньому. Про існування доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року … я довідався лише з отриманої позовної заяви від ТзОВ «АНС - Трейд».

Від імені ТзОВ «АНС - Трейд» я отримав лише один документ - це довіреність №10/13-05 від 14.10.2013 року, яким ТзОВ «АНС - Трейд» уповноважило мене підписати від його імені виключно договір оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об'єктів, що належать на праві власності Об'єднанню профспілок Львівщини.

Жодних повноважень від ТзОВ «АНС - Трейд» на укладення договорів оренди нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_2, що розміщенні в будівлі на АДРЕСА_2 у м. Львові я не отримував, вказаний договір укладений мною особисто як ФОП для організації закладу громадського харчування (ресторану)».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (ст.387 ЦК України). Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України від 06.12.10 у справі №18-03-11-05/2306.

Нежитлові приміщення за адресою м. Львів, АДРЕСА_2, пл.. 99,5 кв.м. належать позивачу у справі, орендодавцю - ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно наданого позивачем Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.12.2007 року, реєстраційний №7198672, номер витягу 17084456.

Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначається як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння належить до речових способів захисту.

До умов пред'явлення віндикаційного позову належать такі: 1) власник чи титульний володілець не повинен мати можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; 2) майно, яке хоче повернути колишній власник чи титульний володілець, збереглося в натурі та перебувало у фактичному володінні іншої особи; 3) майно, яке підлягає віндикації, має бути індивідуально визначеним; 4) віндикаційний позов має недоговірний характер та спрямований на захист речових прав; 5) між позивачем і відповідачем мають бути відсутні договірні відносини, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.

Предметом позову є виселення ТзОВ «АНС - Трейд» на підставі статей 386, 387, 391 ЦК України з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв.м, позначені на поверховому плані літерами 5 та 6, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2.

Суд доходить висновку, що ТзОВ «АНС - Трейд» перебуває у зазначеному приміщенні без правових підстав, оскільки будь - яких договорів, зокрема договору оренди між власником приміщення ФОП ОСОБА_2 та ТзОВ «АНС - Трейд», договору суборенди між орендарем - ФОП ОСОБА_3 та ТзОВ «АНС - Трейд» не укладалося, відповідно суду не надані.

Посилання відповідача на те, що договір оренди нежитлових приміщень №А1 від 01 листопада 2013 року першого поверху загальною площею 99,5 кв.м, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2 укладався орендарем - ФОП ОСОБА_3 від імені та в інтересах відповідача на підставі довіреності №10/13-05, строк дії якої визначено до 31.12.2013 року та доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року (відзив на позовну заяву від 07.09.15р. вх..№ 37379/15) спростовується письмовими поясненнями орендаря - ФОП ОСОБА_3, що зазначені вище та додані до матеріалів справи.

Також на підставі аналізу наданих сторонами суду доказів, пояснень, заперечень, судом встановлено, що договір оренди нежитлових приміщень №А1 від 01 листопада 2013 року укладений з орендарем ФОП ОСОБА_3, оскільки будь - яких посилань на його укладеність від імені та в інтересах ТзОВ «АНС - Трейд» чи на згадані вище довіреність чи доручення зміст договору не містить.

Також на вимогу суду, відповідачем не надано оригінали довіреності №10/13-05, строк дії якої визначено до 31.12.2013 року та доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року. Із змісту довіреності №10/13-05 не вбачається, що вона була видана на укладення договору оренди нежитлових приміщень №А1 від 01 листопада 2013 року з ФОП ОСОБА_2 Доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року носить одноособовий характер, оскільки підписане однією особою - директором ТзОВ «АНС - Трейд». У своїх поясненнях ФОП ОСОБА_3 зазначив, що від імені ТзОВ «АНС - Трейд» отримав лише один документ - це довіреність №10/13-05 від 14.10.2013 року, яким ТзОВ «АНС - Трейд» уповноважило його підписати від його імені виключно договір оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об'єктів, що належать на праві власності Об'єднанню профспілок Львівщини.

Жодних повноважень від ТзОВ «АНС - Трейд» на укладення договорів оренди нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_2, що розміщенні в будівлі на АДРЕСА_2 у м. Львові він не отримував, вказаний договір укладений ним особисто як ФОП для організації закладу громадського харчування (ресторану).

Також ним зазначено, що доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року, видане ТзОВ «АНС - Трейд», яке уповноважує ФОП ОСОБА_3 на укладення в інтересах довірителя договорів оренди на використання нежитлових приміщень у м. Львові на АДРЕСА_2, які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 не отримував, про що свідчить відсутність його підпису на ньому. Про існування доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року … довідався лише з отриманої позовної заяви від ТзОВ «АНС - Трейд».

Доказів повідомлення ФОП ОСОБА_3 про існування доручення №1510/1 від 15 жовтня 2013 року відповідачем не надано, пояснення ФОП ОСОБА_3 належними та допустимими доказами не спростовано.

Посилання відповідача на те, що ним укладалися договори підряду на проведення ремонтних робіт у нежитлових приміщеннях у м. Львові на АДРЕСА_2 не можуть слугувати підставою правомірності перебування і користування цими нежитловими приміщення без відповідного договору оренди чи суборенди. Крім цього, відповідачем не надано суду доказів погодження з позивачем проведення таких робіт відповідно до п.п.4.3, 4.4., 4.5. договору оренди №А1 від 01 листопада 2013 року нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв.м, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2.

Відповідно до п.4.4. цього договору оренди поточний ремонт проводиться орендарем за погодженням з орендодавцем; п.4.5. - орендар зобов'язаний письмово погоджувати з орендодавцем свої дії, пов'язані з переобладнанням, переплануванням тощо об'єкта оренди, а також інші дії, що можуть впливати на стан об'єкта.

Слід також зазначити, що підрядні договори не індивідуалізують нежитлове приміщення, у якому проводився ремонт, оскільки містять посилання тільки на адресу - м. Львів, АДРЕСА_2. Однак за цією адресою, відповідач уклав договір оренди нежитлових приміщень та окремих інвентарних об'єктів, що знаходяться на праві власності Об'єднанню профспілок Львівщини від 01 листопада 2013 року.

Не обґрунтованою є позиція відповідача, що не доводиться належними та допустимими доказами про те, що ним сплачувалася орендна плата за користування об'єктом оренди. Матеріали справи містять розписки позивача про те, що ним отримано від орендаря - ФОП ОСОБА_3 орендну плату. На цю обставину вказує також ФОП ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях.

Отже, враховуючи наведене вище, суд доходить висновку, що відповідач без належно оформленого договору знаходиться у нежитлових приміщеннях першого поверху загальною площею 99,5 кв. м, позначених на поверховому плані літерами 5 та 6, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2, що позбавляє власника нежитлових приміщень ОСОБА_2 можливості фактичного володіння майном.

Суд зазначає про неможливість одночасного пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов). Віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника, негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавлення володіння.

А тому суд доходить висновку, що має місце речово - правовий спосіб захисту права власності, а саме витребування майна з чужого незаконного володіння.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Правові приписи ст.. 387 ЦК України встановлюють спосіб захисту порушених прав - витребування майна власником від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно до Академічного словника української мови (т. 1, стор. 517) витребуванням є: «одержання що-небудь на вимогу».

За таких обставин, обрання встановленого способу захисту порушених прав полягає у витребуванні нерухомого майна шляхом звільнення його приміщень. Позивач просить суд, посилаючись при цьому на ст..387 ЦК України виселити відповідача з нежитлових приміщень. З цього приводу суд зазначає таке.

Частина 4 ст.78 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що виселення полягає у звільненні приміщення від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватись цим приміщенням. Частиною 2 статті 8 Закону зазначено, що боржником є юридична або фізична особа вказана у виконавчому документі.

З аналізу цього Закону можна дійти висновку, що його положення не містить заборон щодо виселення юридичних осіб чи інших суб'єктів господарювання та взагалі не розмежовує боржників в питаннях виселення за таким критерієм як ведення ними господарської діяльності.

Отже, на думку суду, з огляду на статтю 124 Конституції України, що юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, ст.ст.16 ЦК України, 20 ГК України обґрунтованими та законними вбачаються вимоги власника нерухомого майна щодо виселення юридичної особи у випадку неправомірного фактичного володіння ним, тобто витребування майна, в тому випадку і шляхом виселення із займаних ним нежитлових приміщень як дієвий спосіб встановити контроль власника над своїм майном і відновити становище, яке існувало до порушення.

Оскільки позивач просить суд у прохальній частині позову виселити відповідача з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв. м, позначені на поверховому плані літерами 5 та 6, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2, суд доходить висновку про задоволення позову в редакції уточненої прохальної частини позову.

Виходячи з наведеного вище, зважаючи на відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, фактичне володіння відповідачем спірними нежитловими приміщенням, вимога позивача про виселення ТзОВ «АНС - Трейд» з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв. м, позначених на поверховому плані літерами 5 та 6, які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2 є правомірною, обґрунтованою, підставною і такою, що підлягає задоволенню.

Щодо судового збору суд зазначає наступне.

Відповідно статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (надалі - Закон).

Відповідно до підпункту 1 та підпункту 2 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» на момент звернення позивачем до суду, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат та позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції №37 від 17.07.2015 року у розмірі 1 218,00грн. Однак вартість майна, зазначеного у договорі оренди, становить 5 254 395,00 грн.

Отже, сплата судового збору підлягала, як з спору майнового характеру, з урахуванням вартості спірного майна.

Згідно з п.2.7. згаданої вище постанови Пленуму у разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, достягнути недоплачену суму судового збору з відповідача в дохід Державного бюджету в сумі 71 862,00 грн. (73 080,00 грн. - 1 218,00 грн. ). Судовий збір, сплачений позивачем в сумі 1 218,00грн. покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «АНС-Трейд» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 144; ідентифікаційний код 37210353) з нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 99,5 кв. м, позначені на поверховому плані літерами « 5» та « 6», які розміщенні у будинку, що знаходиться за адресою м. Львів, АДРЕСА_2.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АНС-Трейд» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 144; ідентифікаційний код 37210353) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (7906, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 218,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АНС-Трейд» (03056, м. Київ, вул.. Борщагівська, будинок 144; ідентифікаційний код 37210353) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 71 862,00 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2015 року.

Головуючий суддя Коссак С.М.

суддя Іванчук С.В.

суддя Манюк П.Т.