Рішення № 53685862, 13.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2015Справа №910/19653/15

За позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

До Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна"

Про стягнення 1 007 578,61 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача П.А. Калениченко. - представник

Від відповідача Рибак О.Ю. - представник

Суть спору:

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "Філіпс Україна" про стягнення 1 007 578, 61 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2015 порушено провадження по справі № 910/19653/15 та призначено до розгляду на 26.08.2015.

26.08.2015 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про витребування доказів, а саме: чинне свідоцтво про уповноваження позивача здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і суміжних прав коштів від відрахувань імпортерами обладнання, що дозволяє відтворення об'єктів авторського права; виписку з реєстру уповноважених організацій.

26.08.2015 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про витребування доказів, а саме: річні баланси позивача за 2013, 2014, 2015, які вказують на те, що позивач до 02.07.2015 здійснив на користь правовласників виплати в розмірі відрахувань, які він вимагав від відповідача у справі № 910/7891/13.

26.08.2015 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 26.08.2015 оголошено перерву до 30.09.2015.

В судове засідання 30.09.2015 представник позивача з?явився, надав пояснення по справі.

В судове засідання 30.09.2015 представник відповідача з?явився, підтримав свої клопотання про витребування додаткових доказів.

Заслухавши представників сторін суд прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів у сторін.

Ухвалою суду від 30.09.2015 відкладено розгляд справи на 03.11.2015 та витребувано докази.

03.11.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано пояснення.

В судовому засіданні 03.11.2015 оголошено перерву до 13.11.2015.

13.11.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано пояснення по справі.

В судове засідання 13.11.2015 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 13.11.2015 представник відповідача зявився, заперечив проти задоволення позовних вимог .

Суд приходить до висновку, що наявні матеріали справи дають можливість вирішити спір по суті за наявними матеріалами справи в даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 13.11.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що ОП «Український музичний альянс» (позивач) є кредитором, а ТОВ «Філіпс Україна» (відповідач) - боржником у зобов'язанні по сплаті відрахувань (відсотків) з вартості обладнання, імпортованого відповідачем на митну територію України у період з 21.11.2011 року по 26.03.2013 року, із застосуванням якого у домашніх умовах можна здійснити відтворення, передбачені ч. 2 ст. 42 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Загальний розмір зобов'язання складав 1237979,78 грн.

Позивач вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 позовні вимоги Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Філіпс Україна» (01042, м. Київ, вул. Патріса Гіумумби, буд. 4/6, корп. «В», пов. 7, ідентифікаційний код - 33744042) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 1-5, оф. 614, ідентифікаційний код - 31815383) 1 237 979 (один мільйон двісті тридцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 78 коп. - відрахувань; 62 144 (шістдесят дві тисячі сто сорок чотири) грн. 31 коп. З % річних та 26 002 (двадцять шість тисяч дві) грн. 48 коп. - судового збору.

10.02.2015 року Київський апеляційний господарський суд за результатами перегляду справи № 910/7891/13 в апеляційному порядку постановлено: «Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Філіпс Україна» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 13.11.2014 у справі № 910/7891/13 залишити без змін.»

02.07.2015 року на розрахунковий рахунок позивача від відповідача надійшло три платежі у розмірі 1 237 979.78 грн., 62 144.31 грн. і 26 002.48 грн. Призначення цих платежів сформульовано наступним чином: «на виконання Рішення Господарського суду м. Києва від 13.11.2014 р. у справі № 910/7891/13».

Позивач мотивує позовні вимоги тим що відповідачем несвоєчасно було виконано основне зобов'язання в зв'язку із чим просить стягнути із відповідача інфляційні збитки в розмірі 940 727,70 грн. та 3% річних в розмірі 66850,91 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що 02.07.2015 відповідачем було виконано Рішення у справі № 910/7891/13 від 13.11.2014 та сплачено борг з врахуванням додаткових стягнень визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України на загальну суму 1326126,57. Доказ сплати підтверджується позивачем. Тим самим на думку позивача ним було виконано повністю грошове зобов'язання. оскільки було сплачено як борг так і похідне зобов'язання у вигляді додаткових нарахувань визначених судом на підставі застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. ( ч. 1 ст. 527 ЦК )

Згідно до ст. 530 ЦК України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем бул прийнято виконання зобов'язання, що підтверджується наданими довідками з банку. Крім того позивачем не надано доказів того що ним не прийнято виконання відповідачем зобов'язання.

Пунктом 3. 1 , 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено , що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи суд зазначає що позивачем не надано доказів понесення матеріальних втрат.

Відповідно до п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Згідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи що позивачем не було надано заперечень щодо виконання зобов'язання відповідачем, то суд приходить до висновку що зобов'язання є виконаним, а нарахування інфляційних втрат та 3% річних після повного виконання зобов'язання безпідставним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.11.2015.

Суддя Л.В. Прокопенко