Рішення № 53685810, 12.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015Справа №910/24520/15

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" про відшкодування шкоди в порядку регресу 14 980,66 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Самборська Ю.В. (дов. № 1303-15 від 09.01.2015 року)від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12 листопада 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 14 980,66 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/24520/15 та призначено справу до розгляду на 15.10.2015 року.

12.10.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

13.10.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов.

Представник відповідача в судове засідання 15.10.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.09.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 12.11.2015 року.

У судове засідання У судовому засіданні 29.01.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.01.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, на яку було відправлено ухвали суду, вказана в позові та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки, про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарма Старт" (страховик) та Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № MOD (2501.00).3175., відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2015 року у м. Києві по вул. Радіщева, 10/14 сталась дорожньо - транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Hyundaі Accent", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 23.02.2015 року у справі № 760/3002/15-п.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Hyundaі Accent", державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "НОВА", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5297189 від 25.12.2014 року.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Відповідно до звіту № 11098 від 12.03.2015 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕАК "Довіра", вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає - 15 873,10 грн.

24.03.2015 року позивач, враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 14 980,66 грн., про що склав страховий акт № 250100-13003-15 та розрахунок до суми страхового відшкодування.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № MOD (2501.00).3175. від 20.03.2014 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 14 980,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3029 від 25.03.2015 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зважаючи на вищенаведене, 21.05.2015 року позивач, звернувся до відповідача з претензією за вих. № Н-463/05 на виплату страхового відшкодування у розмірі 14 980,66 грн.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.

Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АІ/5297189 від 25.12.2014 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 14 980,66 грн.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 5 251,56 грн., посилаючись на те, що ринкова вартість пошкодженого автомобіля визначена експертом більша, ніж страхова сума, що зазначена в договорі страхування № MOD (2501.00).3175, відтак, на думку відповідача, позивач повинен був сплатити страхове відшкодування у частці від завданих збитків, що дорівнює співвідношенню страхової суми до дійсної вартості.

За розрахунком відповідача, вартість відновлювального ремонту, що підлягала до сплати на користь страхувальника становить 9 864,76 грн.

Окрім того, відповідач зазначає про те, що до суми вартості ремонту автомобіля марки "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1, яка зазначена в рахунку СТО враховано вартість мийки та прибирання, які не підлягають відшкодуванню в порядку регресу.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Hyundaі Accent", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Renault Logan", державний номер НОМЕР_1.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія, який керував автомобілем "Hyundaі Accent", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 23.02.2015 року у справі № 760/3002/15-п.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Hyundaі Accent", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "НОВА" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5297189 від 25.12.2014 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 25.12.2014 року до 24.12.2015 року.

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Hyundaі Accent", державний номер НОМЕР_2, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5297189 від 25.12.2014 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № MOD (2501.00).3175. від 20.03.2014 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач повинен був сплатити страхове відшкодування у частці від завданих збитків, що дорівнює співвідношенню страхової суми до дійсної вартості, з огляду на те, умовами договору добровільного страхування наземного транспорту № MOD (2501.00).3175. від 20.03.2014 року врегульовано відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору.

Водночас, суд погоджується з позицією відповідача щодо відсутності підстав стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" суми страхового відшкодування з урахуванням вартості мийки та прибирання, з огляду на наступне.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, у відповідності до рахунку технічного обслуговування № 123014432 від 24.02.2015 на суму 15 480,66, до переліку ремонтних робіт включено роботи з мийки та прибирання салону на загальну суму 135,66 грн., які не входять до суми страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки це суперечить положенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, відповідно до пункту 1.6. якої відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів.

Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин, тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка чи прибирання салону, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Отже, розрахунок витрат, які пов'язані з відновлювальним ремонтом, та які повинні бути відшкодовані відповідачем, за визначенням суду становить 14 845,00 грн. (14 980,66 грн. (сума страхового відшкодування) - 135,66,00 грн. (вартість мийки та прибирання), у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, код ЄДРПОУ 31241449) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-Г, код ЄДРПОУ 32253696) 14 845 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 1 206 (одну тисячу двісті шість) грн. 97 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2015 року

Суддя С.В. Стасюк