Рішення № 53685787, 18.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015Справа №910/27177/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистрибушн Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд"

про стягнення 277 896,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Садовець О.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: Конончук З.В. - представник за довіреністю;

У судовому засіданні 13.11.2015 на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18.11.2015.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистрибушн Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 264 570 грн., трьох процентів річних у сумі 1 652,66 грн., інфляційних у розмірі 3 919,87 грн. та витрат пов'язаних з нотаріальним оформленням попереднього договору в розмірі 7 753,48 грн. відповідно до попереднього договору оренди від 17.09.2014.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягав на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити. Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому стверджує, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки позивач відмовився від підписання нового попереднього договору, тому і втратив право на повернення авансу, просить у задоволенні позову відмовити.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Позов мотивовано тим, що 17.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистрибушн Україна" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (орендодавець) було укладено попередній договір оренди, далі Попередній договір, оскільки орендодавець планує побудувати та набути у власність торговий центр та має намір передавати в оренду окремі приміщення торгового центру, даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воробйовою К.В., зареєстрований в реєстрі за № 751. Попередній договір укладений на виконання умов первинного попереднього договору від 18.09.2013.

Відповідно до п. 2.1 Попереднього договору сторони зобов'язалися протягом 90 днів з дня настання відкладальної обставини, на умовах попереднього договору, укласти договір оренди приміщення план та опис якого викладені у додатках до даного договору.

Пунктом 3.2 Попереднього договору передбачено, що протягом 15 робочих днів після настання відкладальної обставини Орендодавець надсилає Орендарю письмове запрошення укласти договір оренди, в якому має бути вказано місце, дата та час підписання сторонами договору оренди. Дата підписання основного договору оренди має бути визначена не пізніше останнього дня укладення договору оренди.

Пунктом 1.14 Попереднього договору визначено, що відкладальна обставина - настання в сукупності всіх умов: отримання орендодавцем акту введення в експлуатацію, сертифікату, свідоцтва про право власності, інших документів щодо торгового центру та/або приміщення, які можуть бути необхідні для укладення договору оренди із нотаріальним посвідченням відповідно до законодавства України; завершення орендарем робіт орендаря відповідно до вимог цього договору та отримання орендодавцем письмового повідомлення від орендаря про це; направлення орендодавцем орендареві письмового повідомлення про готовність до укладення договору оренди.

Згідно з п.п. 13.1 та 13.6 Попереднього договору орендар зобов'язався сплатити орендодавцю платіж у якості попередньої оплати (авансовий внесок) в рахунок сплати орендної плати за договором оренди. На момент укладення договору оренди авансовий внесок буде зараховано в рахунок авансового внеску за таким договором оренди.

У випадку припинення дії попереднього договору (розірвання або відмови) з вини орендодавця, авансовий внесок підлягає поверненню орендарю протягом 30 календарних днів від дати припинення попереднього договору з вини орендодавця та отримання від орендаря письмового повідомлення про повернення авансового внеску (п. 13.5 Попереднього договору).

Пунктом 12.1 Попереднього договору попередньо визначений строк, протягом якого Орендодавець має намір відкрити торговий центр для відвідувачів, згідно з п. 3 додатку № 2 це перший квартал 2015 року. Орендодавець повідомляє орендаря про попередню дату відкриття не менше як за 6 місяців. Дата відкриття повинна наступити не пізніше 01.05.2015.

Позивач стверджує, що на виконання умов Попереднього договору сплатив суму авансового внеску в розмірі 264 570 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 23.09.2013. Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" в порушення умов Попереднього договору свої зобов'язання не виконало, торговий центр у встановлені договором строки не відкрило, внаслідок чого позивач листом від 25.06.2015 просив повернути сплачений аванс, однак дана вимога останнім не виконана, тому позивач звернувся до господарського суду з проханням стягнути суму авансового внеску у судовому порядку.

Позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних у сумі 1 652,66 грн. та інфляційні у розмірі 3 919,87 грн. Крім того, позивач намагається стягнути з відповідача 7 753,48 грн. витрат пов'язаних з нотаріальним оформленням попереднього договору.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Частиною 5 даної статті визначено, що відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Частиною 2 даної статті визначено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

При цьому, зобов'язання встановлене попереднім договором припиняється якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч. 3 ст. 635 ЦК України).

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що відкладальною обставиною є сукупність обставин, які повністю залежать від відповідача, а саме отримання пакету дозвільних та правовстановлюючих документів необхідних для завершення ним робіт по будівництву торгового центру. Оскільки станом на дату відкриття торгового центру відкладальна обставина, яка є передумовою необхідною для відкриття торгового центру та укладання основного договору оренди не наступила, а її настання залежало від поведінки відповідача, позивач не отримав від відповідача повідомлення про дату укладення договору оренди, у останнього були підстави вважати, що зобов'язання не буде виконане вчасно, тому і скористався правом на повернення авансового внеску.

Станом на 01.05.2015 та по сьогоднішній час відповідач не виконав взяті на себе за Попереднім договором зобов'язання, позивач не отримав від відповідача ані повідомлення про дату відкриття торгового центру, ані про дату укладання основного договору оренди, а відповідно зобов'язання встановлене попереднім договором є припиненим. Отже, з огляду на положення п. 13.5 Попереднього договору та враховуючи, що основний договір не укладено у зв'язку з невиконанням відповідачем покладених на нього Попереднім договором обов'язків, необхідних для укладення основного договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача авансового внеску є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 264 570 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Частиною 2 даної статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Оскільки при укладанні Попереднього договору позивачем сплачено за нотаріальні послуги пов'язані з таким укладенням 7 753 грн., то дана сума підлягає відшкодуванню з відповідача.

Умова попереднього договору про необхідність повернення авансу в разі не укладення основного договору, є грошовим зобов'язанням, у разі не виконання якого застосовується положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.09.2013 у справі № 6-90цс13.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так як строк повернення суми авансового внеску відповідно до умов Попереднього договору сплив 25.07.2015, тобто через 30 днів після отримання відповідачем вимоги про повернення авансу, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 1 652,66 грн. та інфляційних у розмірі 3 919,87 грн., також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 4 451, 64 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18.11.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 612, 614, 625, 626, 635 ЦК України, ст. ст. 182, 193, 216, 224 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистрибушн Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісжитлобуд" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2А, код ЄДРПОУ 34615529) на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Дистрибушн Україна" (04071, м. Київ, вул. Почайнинська, 25/49, код ЄДРПОУ 3634618) основний борг у сумі 264 570, 00 грн., 3% річних у сумі 1 652, 66 грн., інфляційне збільшення боргу у сумі 3 919, 87 грн., витрати пов'язані з нотаріальним оформленням попереднього договору у сумі 7 753, 48 грн. та судовий збір у розмірі 4 451, 64 грн. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 23.11.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко