Ухвала суду № 53684646, 19.11.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_______________

У Х В А Л А

19 листопада 2015 р. Справа № 902/1478/15

за позовом: Бершадського районного споживчого товариства (вул. Радянська, 17, м. Бершадь, 24400)

до: споживчого товариства "Ніка-Бершадь" (вул. Червоноармійська, 6-а, м. Бершадь, 24400)

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

Суддя Тварковський А.А.

Представники сторін не викликались,

В С Т А Н О В И В :

Бершадське районне споживче товариство звернулося до споживчого товариства "Ніка-Бершадь" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.11.2015р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1478/15 з призначенням її до розгляду.

Поряд з цим 17.11.2015р. на адресу суду від Бершадського районного споживчого товариства надійшла заява вих. №194 від 13.11.2015р. (вх. 06-73/70/15 від 17.11.2015р.) про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу передавати приміщення "1000 дрібниць" як фізичним так і юридичним особам для зайняття торгівельною діяльністю чи іншою діяльністю до виконання рішення суду; заборони передавати товарно-матеріальні цінності, які знаходяться в магазині "1000 дрібниць" іншим особам; заборони реєстраційній службі Бершадського РУЮ перереєстрацію з одного виду діяльності фізична особа-підприємець на споживче товариство або навпаки, або на іншу назву до виконання рішення суду.

Розглянувши вищевказану заяву, ознайомившись з матеріалами позову, суд дійшов висновку, що дана заява позивача про забезпечення позову підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 66 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначається в п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 32 - 34 ГПК України.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Нормами ст. 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, серед іншого, письмовими і речовими доказами. Господарський суд, згідно зі ст. 34 ГПК України, приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З вищенаведеного випливає, що підставою вжиття заходів із забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що певні дії (бездіяльність) відповідача ускладнить або унеможливить виконання рішення з господарського спору. Таке припущення має бути обґрунтованим, тобто підкріпленим доказами наявності фактичних, отже, реально існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішень господарського суду в майбутньому. Тобто, враховуючи вимоги ст. 33 ГПК, наведення доказів наявності фактичних обставин, з якими позивач пов’язує необхідність застосування заходів до забезпечення позову, є обов’язковим.

Виходячи зі змісту поданої заяви, позивач висловлює припущення, що СТ "Ніка-Бершадь" при сприянні реєстраційної служби Бершадського РУЮ чи з інших причин, може змінити організаційно правову форму СТ "Ніка-Бершадь" або найменування товариства, внаслідок чого в статуті не буде зазначено про правонаступництво, що унеможливить виконання рішення суду.

Однак, всупереч вищевикладеному позивачем (заявником) не вказано та не надано суду жодних доказів вчинення відповідачем чи іншими особами будь-яких дій щодо зміни організаційно правової форми СТ "Ніка-Бершадь" або найменування товариства, а відтак наведені ним обґрунтування не можуть бути розцінені судом як належний та допустимий доказ для застосування заходів забезпечення позову. Крім того, слід зазначити про неадекватність виду заявленого позивачем заходу до забезпечення позову вимогам, на забезпечення яких останній просить вжити даний захід, оскільки вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу передавати приміщення "1000 дрібниць" як фізичним так і юридичним особам для зайняття торгівельною діяльністю чи іншою діяльністю до виконання рішення суду, заборони передавати товарно-матеріальні цінності, які знаходяться в магазині "1000 дрібниць" іншим особам може мати наслідком погіршення чи припинення господарської діяльності СП "Ніка-Бершадь".

Разом з тим ст. 3 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність. При цьому ст. 42 Конституції України встановлено, що в Україні кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Крім того, вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони реєстраційній службі перереєстрацію товариства з одного виду діяльності на інший є втручанням в діяльність органу державної влади, що призводить до блокування виконання суб"єктом владних повноважень функцій реєстрації покладених нього державою.

Що стосується першої вимоги заяви позивача, суд зазначає про те, що йому не надано належних та допустимих доказів, що відповідач в рамках вимог чинного законодавства може вчиняти будь-які дії щодо спірного майна. У зв"язку з чим відсутні правові підстави для забезпечення позову вказаним позивачем способом, оскільки у разі вчинення відповідачем вказаних дій, вони не зможуть містити будь-яких юридичних наслідків, тобто фактично не зможуть бути юридичним фактами у наявних спірних правовідносинах.

Зважаючи на вищевказане, суд на даній стадії розгляду справи не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, суд звертає увагу позивача (заявника), що випадку встановлення в ході здійснення розгляду справи обставин, які в подальшому можуть унеможливити виконання рішення (відновити порушене право позивача), суд може з власної ініціативи вжити відповідні заходи до забезпечення позову для захисту порушеного права позивача (за наявності такого порушення).

Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, суд при цьому зазначає, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86, 115 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Заяву Бершадського районного споживчого товариства вих. №194 від 13.11.2015р. (вх. 06-73/70/15 від 17.11.2015р.) про вжиття заходів до забезпечення позову відхилити.

Копію даної ухвали направити учасникам процесу рекомендованими листами.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Радянська, 17, м. Бершадь, 24400)

3 - відповідачу (вул. Червоноармійська, 6-а, м. Бершадь, 24400)