Рішення № 53680063, 20.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 146/1921/14-ц Провадження № 22-ц/772/3009/2015Головуючий в суді першої інстанції Пилипчук О. В.Категорія 9 Доповідач Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чуприни В.О.,

при секретарі: Франчук О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2015 року у справі за позовом Департаменту соціальної політики Вінницької облдержадміністрації, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_2 про повернення транспортного засобу, -

встановила:

У грудні 2014 року Департамент соціальної політики Вінницької облдержадміністрації, Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулися до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що у 2006 році інвалід війни І групи ОСОБА_3, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 19 липня 2006 року № 999 та згідно з протоколом засідання колегії Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації від 28 листопада 2006 року № 134 безоплатно отримав автомобіль ЗАЗ - 11028, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.

Посилаючись на те, що автомобіль, наданий інваліду у користування, після його смерті підлягає поверненню, позивачі просили зобов'язати ОСОБА_2 повернути Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації автомобіль ЗАЗ - 11028, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 у повному комплекті, який був виданий ОСОБА_3 безоплатно, та стягнути судові витрати у справі.

Рішенням Томашпільського районного суду від 11 лютого 2015 року позов Департаменту соціальної політики Вінницької облдержадміністрації, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення Томашпільського районного суду від 11 лютого 2015 року скасувати в частині зобов'язання повернути автомобіль у повному комплекті, і постановити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати його повернути транспортний засіб в тій комплектації, в якій він знаходився на час смерті батька в 2010 році, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав та просив рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2015 року скасувати, пояснив, що не вважає себе відповідачем у цій справі, оскільки автомобілем не користувався, батько з ним однією сім'єю не проживав, а постійно проживав у АДРЕСА_1

Представники позивачів начальник відділу соціального забезпечення Департаменту соціальної політики Вінницької облдержадміністрації Комісарчук М.І. та провідний спеціаліст відділу правового забезпечення, взаємодії з роботодавцями і громадськістю, організаційної та кадрової роботи Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Данилюк В.М. заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частина четверта статті 10 ЦПК України передбачає, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції повністю не відповідає.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року

№ 999, ОСОБА_2 зобов'язаний повернути Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації спірний автомобіль у повному комплекті.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та належним чином не дослідив обставини справи, що є підставою для скасування рішення суду.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інвалідам і дітям-інвалідам надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги з соціально-побутового і медичного обслуговування, технічні та інші засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони для письмового спілкування тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо) на підставі індивідуальної програми реабілітації, автомобілі - за наявності відповідного медичного висновку.

Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлого інваліда, дитини-інваліда в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку № 999 забезпечення автомобілями інвалідів за місцем проживання і реєстрації здійснюється Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головними управліннями праці та соціального захисту населення обласних, Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської і управлінням праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрацій (далі - головні управління соціального захисту) або управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Пунктом 6 Порядку № 999 визначено, що інвалід, законний представник недієздатного інваліда, дитини-інваліда отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.

Після закінчення зазначеного строку інвалід може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його головному управлінню соціального захисту чи управлінню виконавчої дирекції на умовах згідно з пунктом 14 цього Порядку.

Установлено, що в 2006 році інвалід війни І групи ОСОБА_3 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 19 липня 2006 року № 999 та згідно з протоколом засідання колегії Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації від 28 листопада 2006 року № 134 безоплатно отримав автомобіль ЗАЗ - 11028, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1.

Заявою-зобов'язанням від 15 червня 2006 року ОСОБА_3 було повідомлено, що транспортний засіб видається для його користування і є державним майном (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.

Після смерті ОСОБА_3 управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації повідомило ОСОБА_2 про його право, як члена сім'ї, який проживає за місцем проживання інваліда, після смерті інваліда переоформити автомобіль на своє ім'я за умови сплати до спеціального фонду державного бюджету вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня зношення, а у разі неможливості сплати його залишкової вартості, про обов'язок повернути головному управлінню праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації у повному комплекті.

Заявою від 05 червня 2012 року ОСОБА_2 повідомив про те, що не погоджується сплатити залишкову вартість автомобіля та не згоден повернути головному управлінню автомобіль у повній комплектності (а.с.6).

Відповідно до п. 16 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 19 липня 2006 року Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який: має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку; проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

В іншому разі автомобіль повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 як член сім'ї померлого інваліда війни І групи ОСОБА_3, який не підпадає під умови безоплатного залишення автомобіля після смерті інваліда, відповідно до п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999, зобов'язаний повернути Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації спірний автомобіль у повному комплекті.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

На зазначені положення закону суд не звернув увагу та не врахував, що і відповідно до п. 3 Порядку № 999 до членів сім'ї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

Із довідки, виданої виконавчим комітетом Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області, від 02 листопада 2015 року № 2103 встановлено, що відповідно до записів у погосподарських книгах сільської ради ОСОБА_3, 1916 року народження, до дня смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року, був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1. Відтак, це підтверджує той факт, що відповідач не проживав разом із батьком та не був пов'язаний з ним спільним побутом. Спірний автомобіль відповідачем не експлуатувався та весь цей час перебував і перебуває у домогосподарстві померлого ОСОБА_3, за місцем його постійного проживання у АДРЕСА_1

Крім того, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), однак суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що відповідач не приймав спадщину після смерті свого батька, а відтак не набув прав обов'язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Це підтверджується довідкою, виданою Томашпільською державною нотаріальною конторою, від 05 листопада 2015 року № 622/046, згідно з якою заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не може бути прийнята нотаріальною конторою, так як відповідно до ст. 1270 ЦК України ним пропущено 6-ти місячний строк подачі заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2015 року скасувати й ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Департаменту соціальної політики Вінницької облдержадміністрації, Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_2 про повернення автомобіля відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ В.О. Чуприна

З оригіналом вірно: