Рішення № 53679507, 23.11.2015, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1117/15-ц

Провадження № 2/144/398/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Панченка Д.І.

за участю секретаря Бевз О.В.

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів, відповідно до вимог ч.2 ст. 197 СК України, що мають істотне значення. Вказує на те, що 18 жовтня 1997 року виконкомом Маломочульської сільської ради Теплицького району Вінницької області зареєстровано шлюб між ними. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2. 10.08.2007 року за позовом ОСОБА_3 Теплицьким районним судом було винесено рішення про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 25.07.2007 року. Весь проживали разом та спільно утримували дітей. З серпня 2015 року, через непорозуміння між ними, вони стали проживати окремо. 18.08.2015 року ОСОБА_3 подала до відділу ДВС заяву про виконання рішення Теплицького районного суду від 10.08.2007 року, та про стягнення заборгованості по аліментах. Начальником відділу ДВС Теплицького РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і нарахована заборгованість за аліментами в сумі 24487 грн.84 коп. Позивач ОСОБА_1 змінив підставу свого позову, та просить звільнити його від сплати аліментів, відповідно до ч.3 ст. 197 СК України так як вона виникла внаслідок непредявлення без поважної причини виконавчого листа особою, на користь якої присуджено аліменти.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує, вказує на те, що ОСОБА_3 його дружина в другому шлюбі. У них є двоє дітей. Від першого шлюбу у нього є донька, на яку згідно рішення суду він сплачував аліменти. ОСОБА_3, на думку якої, він багато платить аліментів на дитину від першого шлюбу, подала до суду позов про стягнення з нього аліментів, і після винесення судом рішення, він на вимогу дружини подав до суду позов про зменшення розміру аліментів, на дитину від першого шлюбу, і судом у вересні 2007 року було задоволено його вимоги. На той час через відсутність роботи, вони жили за рахунок ведення домашнього господарства. Так як у нього три земельних паї, та городи, то вони мали велике господарство. Тримали свині, чотири корови, телята, пасіку. Дохід сімї в рік було приблизно 50 тис грн. Всі кошти були спільні. Вони разом з дружиною трудились по господарству. Дружина ніде не працювала. Сімя була забезпечена. Не проживають спільно з 15 серпня 2015 року. Дружина забрала всі речі та меблі з будинку та стала проживати з дітьми в смт.Теплик. Спільно нажиті кошти за час їх проживання йшли на сімю, утримання та виховання дітей, також вони придбали майно, автомобіль, моторолер та інші речі. Вважає, що не має підстав стягувати з нього заборгованість по аліментах, так як діти з часу прийняття рішення про стягнення аліментів були на їх спільному утриманні.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнає, вказує, що дійсно в 2007 році, вона подала чоловіка на аліменти, так як він не утримував дітей. Вона зверталась у виконавчу службу у 2007 та 2012 роках, проте забирала виконавчий лист на прохання ОСОБА_1 Вона не працювала, так як тримали велике домашнє господарство, і вся робота по господарству була на ній. В сімю йшли кошти від здачі молока, а кошти від пасіки чоловік їй не давав та ховав від неї. Вона сама купляла дітям речі, та забезпечувала дітей. Чоловік у цьому участі не приймав. Тому вона вважає, що з ОСОБА_1 зобовязаний сплатити їй заборгованість по аліментах.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він є чоловіком сестри відповідача. Добре знає сімю ОСОБА_1. Підтверджує, що сімя мала велике господарство, паї, городи, які вони обробляли. Сімя була добре забезпечена, діти доглянуті, одіті. Підтверджує, що сімя спільно трудилась та забезпечувала дітей.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що проживає по сусідству з сімєю ОСОБА_1 Сімя гарно трудилась, мала велике підсобне господарство, спільно трудились. Діти були гарно одіті та доглянуті. Постійно ОСОБА_1 водив сина в дитячий садок.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що знає сімю ОСОБА_1 Так як вона працює у Бджільнянському спиртовому заводі, куди ОСОБА_1 постійно приїздив за брагою. Знає також дітей ОСОБА_1, вони гарно одіті, доглянуті.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що батько участі у її з братом утриманні не брав. Все робила мама. З власних коштів, за здачу молока, вона купляла їм речі, продукти, давала гроші на витрати. Батько на її прохання коштів їй не давав, поводив себе відносно неї погано. Розбив її ноутбук, а потім мама купила їй другий. Батько постійно ховав від мами гроші за зданий мед. Вся робота по господарству була на мамі. За останні три роки, батько дав її всього 1200 грн.

Судом встановлено, що згідно рішення Теплицького районного суду № 2-357/2007 від 10.08.2007 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, Теплицьким районним судом було винесено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 25.07.2007 року (а.с.10). Сторони проживали спільно до 15 серпня 2015 року, вели спільне господарство, спільно утримували дітей. 18 серпня 2015 року за заявою відповідача було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа (а.с.9) . За розрахунком, здійсненим начальником ВДВС Теплицького РУЮ заборгованість за аліментами за період з 01.08.2012 року по 31.07.2015 року становить 24487грн.84 коп. (а.с.7-8)

Дані правовідносини регулюються ст. 197 ч.3 СК України суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.

Враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом ( ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України). Як на поважну причини непредявлення виконавчого листа до виконання відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що за проханням позивача ОСОБА_1 вона подавала, а потім забирала виконавчий лист із виконавчої служби. Інших поважних причин непредявлення виконавчого листа до виконання ОСОБА_3 не наведено, як не надано доказів про звернення виконавчого листа до виконання в 2007 та 2012 роках. За таких умов, суд вважає, що не предявлення виконавчий лист до виконання не було викликане поважними причинами. Тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 197 ч.3 СК України, ст.ст. 3,10,15,60,88,209,213,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментах в сумі 24487 грн. 84 коп. на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.08.2012 року по 31.07.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 545 грн. 88 коп. (де: 245,88 судовий збір, 300 грн. витрати на правову допомогу).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Теплицький районний суд, до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: