Ухвала суду № 53678557, 17.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/5696/15 Головуючий 1 інстанції: Тордія Е.Н.

Справа № 637/441/15 Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: право власності

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П. Довгаль А.П.

При секретарі: - Огарьовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 30 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Безм'ятежненської сільської ради Шевченківського району Харківської області, Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Безмятежне», Головного управління Держземагенства у Харківській області, ОСОБА_6 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Позивач пояснила, що в 1996 році в с. Полтава Шевченківського району Харківської області помер її чоловік ОСОБА_7 Після його смерті спадщину фактично прийняла вона, як дружина, спільно проживаючи у спадковому будинку та фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном. Спадщину після смерті свого чоловіка нотаріально не оформила. Нещодавно позивачці стало відомо, що її чоловік, як член колгоспу ім. Карла Маркса, на теперішній час товариство з обмеженою відповідальність «Безмятежне» (далі по тексту ТОВ «Безмятежне») Шевченківського району Харківської області, мав право на одержання земельної частки (паю). До цього часу через необізнаність, такої інформації про право її чоловіка на земельну частку (пай) немала. Позивачка просить суд визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка

Представник Шевченківської районної державної адміністрації надав письмову заяву проти позову заперечували, в обґрунтування позовних вимог зазначили, що позивачем не зазначено поважної причини пропуску строку для звернення до суду. Враховуючи той факт , що після смерті чоловіка спадщину могла прийняти позивач та їх син, які мали всі необхідні права для отримання спадщини, посилання позивача про те, що ні вона ні її син не знали про існування права на отримання сертифікату не може бути прийнято судом до уваги. Процес приватизації землі був оприлюднений у засобах масової інформації, про існування права на отримання сертифікату чоловіком позивачки могла дізнатися звернувшись з відповідним запитом до відповідних установ, але цього не зробила. Представник також зазначав, що як чоловік позивачки, так і вона працювали саме в колгоспі і вона не мала жодних перешкод для отримання відповідної інформації в колгоспі. За таких обставин вважала, що позивачем порушено строки позовної давності , яку прохали застосувати до даних правовідносин та у позові відмовити.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 30 червня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування відмовлено .

У листопаді 2015 року ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволенні позову в повному обсязі.

Позивачка вважає себе такою, що прийняла спадщину після смерті чоловіка, хоч і не оформила її у нотаріуса. Проте для реалізації свого права на спадщину позивачці необхідний правовстановлюючий документ, що посвідчує право на спадщину, зокрема свідоцтво про право на спадщину або рішення суду. Про своє порушене право позивачка дізналася лише у квітні 2015 року, коли їй у Шевченківській районній державній адміністрації було відмовлено у видачі сертифікату, та рекомендовано звернутися до суду. Видача свідоцтва про право на спадщину або отримання іншого документу у тому числі і рішення суду, що посвідчує право на спадщину спадкоємців, яки прийняли спадщину строком не обмежена.

Шевченківська РДА подала до суду заперечення на апеляційну скаргу де зазначено, що позивачкою пропущено строк для звернення до суду з таким позовом. Позивач знала про те, що право на земельну частку мають члени сільськогосподарського колективного підприємства, в тому числі і ті, що раніше в ньому працювали, відповідно до списку, який додається до державного акту на право колективної власності на землю про що і вказала позивач в позовній заяві.

Безм'ятежненська сільська рада Шевченківського району Харківської області просить розглянути апеляційну скаргу без їх участі та не заперечують проти задоволення позовної заяви.

У судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом ОСОБА_7 до дня своєї смерті працював в колгоспі ім. Карла Маркса, який було реорганізовано в ТОВ «Безм*ятежне», з 1983 року по 1996 рік, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника.

В відповіді №809 відділу Держземагенства у Шевченківському районі Харківської області від 18 листопада 2011 року вбачається, що згідно книги записів державних актів на право колективної власності на землю від 19 січня 1996 року за №521 було зареєстровано та видано державний акт на право колективної власності на землю (серія ХР №27-00-000201 КСП ім. Карла Маркса). Середній розмір земельної частки (паю) по КСП ім. Карла Маркса становить 8,98 умовних кадастрових гектара. Крім того, зазначено, що ОСОБА_7 включений в додаток №1 до вищезазначеного Державного акта на право колективної власності (а.с.16).

З матеріалів справи вбачається, що позивачка 17 грудня 1985 року одружилася з ОСОБА_7 Зазначене підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу виданого Безм'ятежненською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 17 грудня 1985 року.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Безм'ятежненською сільською радою Шевченківського району Харківської області 29 січня 1996 року ОСОБА_7, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З довідки №02-24/116 Безм'ятежненської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 16 березня 2015 року вбачається, що ОСОБА_7 на час своєї смерті мешкав разом зі своїми: дружиною - ОСОБА_5, синами - ОСОБА_6, ОСОБА_8.

Інформаційні довідки зі спадкового реєстру засвідчують факт того, що після смерті ОСОБА_7 за отримання спадщини спадкоємці не звертались.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не просила поновити строк для звернення до суду , поважної причину пропуску звернення до суду не зазначала, тому у задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки щодо вказаних вимог строк позовної давності сплинув.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність згідно ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Посилання позивача, що про порушене право вона дізналася лише недавно від односельців та засобів масової інформації суд обґрунтовано не прийняв до уваги, оскільки належних доказів на підтвердження цих обставин не надано. Позивачка проживала разом із ОСОБА_7 до його смерті в с. Полтава Шевченківського району Харківської області (а.с.15) проживає у с. Полтава і на цей час.

Крім того у відповідності до вимог ч.3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Такої заяви від позивача під час розгляду справи у суді першої інстанції не надходило.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ» при неможливості надати особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п. 7 Указу Президента України № 720/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного відповідною місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі землі у колективну власність, не може позбавити її права на земельну частку (пай).

Позивачка посилалася на те, що прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_7 і має право на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що за життя чоловік позивачки - ОСОБА_7 свого права на приватизацію відповідної земельної частки (паю) не реалізував. Право власності за ним як на частку (пай) земельної ділянки не визнано.

Таким чином відсутня спадщина після смерті ОСОБА_7 у вигляді земельної частки (паю).

З позовом про визнання за нею права власності на земельну частку (пай), яку своєчасно не тримав її чоловік ОСОБА_5 звернулася до суду 27.04.2015 року. Помер ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Державний на право колективної власності НОМЕР_1 видано 19.01.1996 року. Згідно довідки (а.с.16) ОСОБА_7 включений до додатку №1 до цього Державного акту під №521. Свого права на пай ні ОСОБА_7 ні його спадкоємці своєчасно не реалізували.

Суд першої інстанції дав належну оцінку наданим доказам і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 30 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -