Вирок № 53675852, 23.11.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2906/14-к

Провадження № 11-кп/779/450/2015

Категорія ст.121 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В. Г.

Суддя-доповідач Васильєв О.П.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Васильєва О.П.

суддів Ткачук Н.В., Кавацюка М.Ф.

з участю: секретаря судового засідання Шемрай Г.А.

прокурора Шутка І.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

та його захисника Клюба П.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12014090170000340 за апеляційною скаргою старшого прокурора Калуської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області Коломієць І.М. на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старий Угринів, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, українця, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого на посаді машиніста трактора на КП «Калушавтодор», раніше несудимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК Україна та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років,-

в с т а н о в и л а :

Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК Україна та призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання за умови, що протягом дворічного іспитового строку випробування не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені пунктами 2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

З ОСОБА_2 на користь Калуської міської ради стягнуто 5157,30 гривень витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

Судом першої інстанції встановлено, що ообвинувачений ОСОБА_2 умисно наніс тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5, небезпечні для життя в момент заподіяння за таких обставин.

5 травня 2014 року близько 22.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи біля приміщення Народного дому, що по вул. П.Мирного, 5 у с. Студінка Калуського району, під час суперечки, яка виникла між ним та його односельчанином ОСОБА_5, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення останньому важких тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, умисно наніс удар молотком в лобну ділянку голови ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

З мотивувальної частини вироку вбачається, що судом першої інстанції встановлено, що внаслідок вищевказаних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_5 була заподіяна відкрита черепно-мозкова травма з вдавленим багато уламковим переломом попередньої та задньої стінок лобної пазухи, гемо синусом лобної пазухи зліва та етмоїдальної пазухи, підшкірною гематомою, підшкірною емфіземою в проекції м'яких тканин лобної ділянки, садном лобної ділянки, забоєм головного мозку легкого ступеня, що викликало необхідність проведення операції «Аллокраніопластики вдавленого перелому лобної пазухи титановою пластиною типу «Динамічна» (27.05.2014р.)

Не погодившись з вироком суду прокурор, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції - старший прокурор Калуської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області Коломієць І.М. подала апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи правильність встановлених судом фактичних обставин кримінального правопорушення, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, вважає вирок Калуського міськрайонного суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

В обґрунтування своїх висновків апелянт послався на те, що призначаючи мінімальне основне покарання, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 121 КК України та звільняючи ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд першої інстанції не в повній мірі врахував обставини справи, суспільну небезпеку вчиненого, тяжкість злочину та наслідки, які настали в результаті злочинних дій обвинуваченого. Зокрема, призначаючи покарання, судом до обставин, які пом'якшують покарання, віднесено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди. Суд також безпідставно врахував те, що потерпілий просив суд не карати суворо обвинуваченого, оскільки думки потерпілого щодо покарання ОСОБА_2 під час судового розгляду змінювались і він наполягав на призначені обвинуваченому суворого покарання. Звертає увагу на те, що обвинувачений відшкодував шкоду з метою змінити позицію потерпілого щодо призначення суворого покарання. Вважає, що суд безпідставно прийняв до уваги в якості обставин , що пом'якшують покарання визнання вини і активне сприяння розкриттю злочину, оскільки ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненому злочині тільки під тиском беззаперечних доказів, здобутих в ході судового слідства.

Просить вирок Калуського міськрайонного суду від 25.09.2015 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

Під час апеляційного розгляду:

- прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати вирок суду в частині призначення та звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від покарання.

- обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Клюба П.Р. просили в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню в частині звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Згідно з п.4 ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду скасовує вирок суду першої інстанції повністю чи частково і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Частина 1 статті 421 КПК України визначає, що обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв'язку з необхідністю скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання тільки у випадку, якщо за цими підставами апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий або його представник.

Викладені у вироку висновки про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України при обставинах, вказаних у вироку суду ніким із учасників кримінального провадження не оскаржуються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані судом першої інстанції за ч.1 ст.121 КК України, оскільки він умисно наніс удар молотком в лобну ділянку голови ОСОБА_5, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання та праці, думку потерпілого який просив призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане із позбавленням волі, а також наявність на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх дітей, батьків - пенсіонерів, та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

На підставі ст.66 КК України суд першої інстанції визнав визнання обвинуваченим вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілому, обставинами, що пом'якшують покарання.

Колегія суддів вважає, що в апеляції прокурора не наведені дані, які спростовують вищевказані висновки суду і свідчать про відсутність встановлених судом першої інстанції обставин, що пом'якшують покарання.

Зокрема, зі змісту апеляції прокурора вбачається, що він не заперечує факту визнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини у пред'явленому обвинувачення та відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненого злочину, однак вважає, що такі дії обвинуваченого носили вимушений характер і були спрямовані на пом'якшення покарання.

Враховуючи вищенаведені пом'якшуючи покарання обставини та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, суд першої інстанції визнав доцільним звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував вимоги ст.75 КК України та звільнив обвинуваченого від призначеного покарання у виді позбавлення волі є справедливими, оскільки таке рішення суду не сприяє виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення ним нових злочинів.

Рішення суду про застосування до обвинуваченого ст. 75 КК України не можна визнати обґрунтованим, оскільки, приймаючи його, суд не навів у вироку переконливих доводів про необхідність звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи встановлені судом обставини вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до тяжких, колегія суддів вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_2 можливе тальки за умови реального відбування покарання у виді позбавлення волі без застосування ст.75 КК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому апеляційні вимоги прокурора підлягають задоволенню, а вирок в частині звільнення від призначеного покарання скасуванню з постановленням нового вироку.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду в частині застосування до обвинуваченого вимог ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду в частині покарання призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за ч.1ст.121 КК України з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті Особливої частини КК України або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд першої інстанції не врахував, що наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який повністю визнав вину у вчиненому кримінальному правопорушенні та розкаявся у вчиненому, раніше не судимий і вперше притягається до кримінальної відповідальності, працевлаштований і позитивно характеризується за місцем праці та місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, в добровільному порядку відшкодував шкоду, заподіяну потерпілому , дає підстави для застосуванням ст.69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією частини статті кримінального закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок суду в частині розміру покарання призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст.121 КК України.

Керуючись ст.ст.370, 374, 376, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

засудила :

Апеляційну скаргу старшого прокурора Калуської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області Коломієць І.М. задовольнити частково.

Вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року у кримінальному провадженні №12014090170000340 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України скасувати в частині застосування вимог ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі та постановити новий вирок.

Вважати, що вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.

Змінити вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті, у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з часу його затримання в порядку виконання вироку.

В решті вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 вересня 2015 року стосовно ОСОБА_2 залишити без змін.

Вирок Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим ,який тримається під вартою ,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий О.П. Васильєв

Судді: Н.В. Ткачук

М.Ф. Кавацюк