Рішення № 53674651, 20.11.2015, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1540/15-ц

Провадження № 2/192/565/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2015 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участі секретаря судового засідання Сербіної Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне цивільну справу за позовом кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 26 березня 2014 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №701/14 про надання останній кредиту в сумі 13 838 гривень 00 копійок строком на 24 місяці починаючи з 26 березня 2014 року по 25 березня 2016 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві грошові кошти зі сплатою за користування кредитом відсотків згідно умов договору, а відповідач ОСОБА_1 зобовязалася погашати заборгованість по кредитному договору щомісячно в період з 20 по 30 число кожного місяця згідно з графіком погашення заборгованості по кредитному договору, яка складається з заборгованості по кредиту та відсотків за користування кредитом.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_1 повинна була повернути 13838 гривень 00 копійок в якості отриманого кредиту та проценти за користування кредитом, які розраховуються щомісячно при своєчасному внесенні платежів відповідно до п.4.1 кредитного договору із розрахунку 1,95% на залишок заборгованості за кредитом з наступного дня надання кредиту. За період своєчасного повернення кредиту фактично за кожен день користування кредитом було нараховано 1707 гривень 07 копійок.

Проте, відповідачем ОСОБА_1 несвоєчасно та не у повному обсязі виконувались взяті зобовязання та було порушено запланований графік повернення кредиту. При несвоєчасному внесенні платежів по поверненню кредиту, нарахування процентів розраховувалось відповідно до п.4.4 Кредитного договору за кожен день простроченого платежу, що склало 13 405 гривень 22 копійки.

Станом на 25 серпня 2015 року сума кредиту не повернена за плановим розрахунком і залишок за кредитом складає 8773 гривні 32 копійки, оскільки фактично було сплачено 5064 гривні 68 копійок. Проценти за користування кредитом, з урахуванням прострочення платежів, складають 12910 гривень 97 копійок, а всього заборгованість складає 21684 гривні 29 копійок.

Виконання зобовязань відповідача за кредитним договором забезпечувалось згідно укладеного договору поруки №701/14 від 26 березня 2014 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які прийняли на себе солідарне зобовязання перед позивачем відповідати в повному обсязі по зобовязанням ОСОБА_1, визначеним кредитним договором.

Відповідачка ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобовязань по поверненню основної суми кредиту, внаслідок чого представники позивача неодноразово спілкувалися з відповідачами, вимагали погасити суму заборгованості та попереджали про звернення з позовом до суду, направляли відповідачам письмові претензії про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором, у відповідь на які кредит не було сплачено. У звязку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом до відповідачів як солідарних боржників, про примусове стягнення за кредитним договором заборгованості за кредитом та відсоткам.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.54), в судове засідання 20 листопада 2015 року не зявився, надавши суду письмову заяву (а.с.64-65), за якою просила розглядати справу за відсутності представника, а позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, а в разі неявки відповідачів не заперечувала про розгляд справи в порядку заочного провадження.

Відповідач ОСОБА_1, яка про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання 20 листопада 2015 року не зявилася, заявою просила розглянути справу за її відсутності, якою також позовні вимоги визнала в повному обсязі та пояснила, що не в змозі виплатити всю суму заборгованості, у звязку з тяжким матеріальним становищем (а.с.50-51).

Відповідач ОСОБА_2, яка про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України за зареєстрованим місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.27) та за адресою, вказаною позивачем у заяві від 03 листопада 2015 року смт Солоне вул.Жовтнева, 110 Солонянського району Дніпропетровської області (а.с.48), звідки повістки про виклик її до суду повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.55-60), в судове засідання 20 листопада 2015 року не зявилася, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3, яка про час та місце розгляду справи повідомлена відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України за зареєстрованим місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.27), звідки повістка про виклик до суду повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.61-63), в судове засідання 20 листопада 2015 року не зявився, причини неявки суду не повідомила.

У звязку з зазначеним, суд вважає можливим здійснювати розгляд справи за відсутності відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч. 2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобовязання є кредитний договір, укладений між сторонами, який відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 26 березня 2014 року було укладено кредитний договір №701/14 (а.с.6-7) про надання останній кредиту в сумі 13 838 гривень 00 копійок терміном на 24 місяців зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 20,51 % від суми кредиту, що становить 2838 гривень 00 копійок, а також процентів, нарахованих згідно п.4.2 цього договору зі строком повернення кредиту до 25 березня 2016 року.

Відповідно до умов договору, позивач передав відповідачці грошові кошти у сумі 13838 гривень 00 копійок згідно видаткового касового ордеру №1494 від 26 березня 2014 року (а.с.10), а відповідачка ОСОБА_1 зобовязалася здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування ним в строки та розмірі, обумовлені кредитним договором та графіком, шляхом внесення щомісячно готівки на імя позивача, починаючи з квітня 2014 року та погасити кредит не пізніше 25 березня 2016 року, а у випадку неналежного виконання нею взятих на себе зобовязань на першу вимогу позивача сплатити штрафні санкції. Зазначене свідчить про те, що договір між сторонами укладено відповідно до вимог ст.ст. 638, 639, 1054-1056-1 ЦК України.

Також судом встановлено, що виконання зобовязань позичальника перед кредитором за кредитним договором забезпечується договорами поруки №701/14, які були укладені 26 березня 2014 року з ОСОБА_2 (а.с.8) та з ОСОБА_3 (а.с.9).

Судом вставлено, що відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 13 838 гривень 00 копійок, але в порушення умов договору не виконала взяті на себе грошові зобовязання та не виплатила в повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту та відсотки, у звязку з чим позивачем їй та її поручителям 28 травня 2015 року (а.с.11-13) направлялися вимоги про погашення заборгованості за кредитом, але і після цього відповідачами не були виконані умови зобовязання, що свідчить про істотне порушення ними в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушила строки сплати кредиту та відсотків більш ніж на 30 календарних днів, то позивач здійснив розрахунок суми позову у відповідності до умов кредитного договору, про що свідчить розрахунок заборгованості (а.с.5).

Пунктом 4.4 кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальником строків сплати кредиту та процентів, вказаних в п.4.2 договору більше ніж на 15 календарних днів, то з 16 дня кредитодавець нараховує плату із рахунку 0,5 % на день від суми залишку за кредитом за кожний календарний день прострочення.

Пунктом 3.1. кредитного договору передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, у разі затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць.

Відповідач ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила платежі за кредитним договором в загальній сумі 7 266 гривень 00 копійок, з яких 5 064 гривні 68 копійок погашення кредиту та 2201 гривня 32 копійки фактично сплачені відсотки за користування кредитом (а.с.5) та з лютого 2015 року припинила виконувати зобовязання за договором, у звязку з чим станом на 25 серпня 2015 року за спірним кредитним договором мається заборгованість в загальній сумі 21 684 гривні 29 копійок, з яких залишок за кредитом складає 8773 гривні 32 копійки та по нарахованих відсотках 12910 гривень 97 копійок, що підтверджується розрахунком позивача (а.с.5), яка підлягає стягненню на користь позивача.

Виконання умов кредитного договору забезпечувалось солідарною порукою фізичних осіб відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які уклали кожен окремо договір поруки.

Відповідно до умов укладених договорів поруки, поручитель відповідає по зобовязаннях за кредитним договором перед кредитором у тому ж обсязі і на тих же умовах, що і боржник, що свідчить про те, що відповідачі зобовязалися перед позивачем кожен окремо разом з позичальником відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобовязання за кредитним договором №701/14 від 26 березня 2014 року.

Відповідно дост. 554 ЦК Україниза договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником, а у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, а згідност. 543 ЦК Україниу разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що п. 1.1 договорів поруки передбачено, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за належне виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №701/14 від 26 березня 2014 року в повному обсязі цих зобовязань: на суму основного боргу та інших зобовязань позивальника (штрафів, пені) (а.с.8,9).

Також судом було встановлено, що зобов'язання за спірним кредитним договором забезпечується порукою декількох осіб, що узгоджується з положеннями ч. 3ст. 553 ЦК України, згідно з якою поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Частиною 3 ст. 554 ЦК України передбачено, що особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки з відповідачами, як поручителями за кредитним договором, укладалися окремі договори поруки, то суд приходить до висновку про те, що між собою відповідачі-поручителі не є солідарними боржниками, а вказане узгоджується з правовою позицією, яка викладена Верховним Судом України в постановах від 11 березня 2015року у справі № 6-35цс15, від 24 червня 2015 року у справі № 6-255цс15, від 01 липня 2015 року у справі №6-745ц15.

Згідно вказаних правових позицій, стягнення солідарно з поручителів суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами ст. 554 ЦК України та умовами договорів поруки, оскільки у справах, які переглядалися ВСУ, встановлено, що зобов'язання забезпечувалося кількома поручителями, які надали поруку за різними самостійними договорами поруки. У такому випадку останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. Кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки від 26 березня 2014 року не встановлена солідарна відповідальність поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з боржником ОСОБА_1, то суд приходить до висновку про те, що підстави для солідарного стягнення з боржника та поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами ч.3 ст.554 ЦК Українивідсутні, проте наявні правові підстави для стягнення суми заборгованості солідарно з боржником з кожного поручителя окремо.

Відповідно до п. 4.1. договорів поруки, сторони встановили, що строком дії договорів поруки є 25 березня 2026 року (а.с.8,9 зворот).

Згідно з положеннями частини четвертоїстатті 559 ЦК Українипорука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Оскільки позивачем, відповідно до вимог п.3.1.1 кредитного договору (а.с.6), використано право вимоги дострокового виконання боржником ОСОБА_1 зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, штрафних санкцій шляхом пред'явлення позову, який одночасно було пред'явлено і до поручителів, то суд приходить до висновку про те, що зобов'язання за договорами поруки не припинилися.

На підставі зазначеного, суд у відповідності до ст.ст. 611,615 ЦК України вважає необхідним стягнути з відповідачів борг по укладеному між сторонами кредитному договору, оскільки до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі зазначеного, позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителів підлягають частковому задоволенню, оскільки з поручителів стягненню підлягає заборгованість солідарно (з кожного окремо) з боржником, а не солідарно з боржником та поручителями, оскільки поручителі між собою не є солідарними боржниками.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2014 року №701/14 станом на 25 серпня 2015 року в загальній сумі 21 684 гривні 29 копійок, а також з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивача необхідно стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором від 26 березня 2014 року №701/14 станом на 25 серпня 2015 року в загальній сумі 21 684 гривні 29 копійок.

Крім того, згідно поданої заяви відповідачки ОСОБА_1, яка є позичальником (а.с.50), відповідачка визнала позов в повному обсязі та не заперечувала проти його задоволення, що є самостійною підставою для його задоволення.

Крім цього, у звязку з частковим задоволенням позову на користь позивача з відповідачів необхідно стягнути в рівних частках з кожного витрати по сплаті судового збору, який було сплачено позивачем під час звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258,526-530, 536, 543, 549-551, 553-559, 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 користь кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» та стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» заборгованість за кредитним договором №701/14 від 26 березня 2014 року в розмірі 8 773 (вісім тисяч сімсот сімдесят три) гривні 32 копійки, заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 12910 (дванадцять тисяч девятсот десять) гривень 97 копійок, а всього 21 684 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят чотири) гривні 29 копійок, відмовивши в задоволенні решти позову.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь кредитної спілки «СОЮЗ-ДНІПРО» судові витрати по сплаті судового збору по 406 (чотириста шість) гривень 00 копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина