Ухвала суду № 53674089, 23.11.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7655/15-ц

Провадження № 2/204/3068/15

УХВАЛА

23 листопада 2015 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Черкез Д.Л., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа Третя Дніпропетровська про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа Третя Дніпропетровська про визнання права власності в порядку спадкування.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а саме: не надано документу, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України від 22 травня 2015 року N 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» яким були внесені зміни до Закону України «Про судовий збір».

ЗгідноЗакону України «Про судовий збір»останній сплачується за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, відповідно, розмір судового збору повинен розраховуватися з ціни позову.

Згідно з п. 9 ч. 1ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власностідійсною вартістю нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ціна позову визначена у розмірі 105 638,00 грн., що вочевидь не відповідає дійсній вартості вказаного в позові нерухомого майна.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 80 ЦПК України зазначеної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Аналогічні положення містяться у п. 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких встановлено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, розяснено, що вартість спірного майнавизначається за згодою сторін, а при його відсутностіпо дійсній вартості майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Враховуючи наведене, суд, на підставі ч. 2ст. 80 ЦПК України, попередньо визначає розмір судового збору у максимальному розмірі, оскільки згідно ЗУ «Про судовий збір», судовий збір сплачується у розмірі 1% від ціни позову, але не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що дорівнює 6090,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, отже судовий збір необхідно сплатити за кожною з вимог. Савка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 487,20 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги сплату позивачем судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі 487,20 грн., необхідно доплати судовий збір у розмірі 5 602,80 грн., та сплатити судовий збір у розмірі 487,20 грн. за вимогу немайнового характеру.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

«Отримувач коштів - Управління Державної казначейської служби України у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253, Банк отримувача - ГУДКСУ у Дніпропетровській області, Код банку отримувача (МФО) 805012, Рахунок отримувача 31216206700008, Кодкласифікації доходів бюджету 22030001, Призначенняплатежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02891345 (суду, де розглядається справа)».

Крім того, Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивачем не зазначено та не долучено до позовної заяви доказів звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та доказів, що йому відмовлено нотаріусом в оформлені права на спадщину на спірну частину квартири.

Відповідно дост. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях119і 120ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин,суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, а саме: зазначити та надати суду докази на підтвердження звернення до нотаріуса та відмови нотаріуса у оформлені права на спадщину, сплатити судовий збір на розрахунковий рахунок суду у встановленому законом розмірі та надати суду відповідні документи, що підтверджують сплату судового збору за кожною з позовних вимог у встановленому судом розмірі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суд,

У х в а л и В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, третя особа Третя Дніпропетровська про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків два дні з моменту отримання копії ухвали.

У випадку не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Л. Черкез