Рішення № 53670358, 19.11.2015, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2884/15-ц

№ провадження 2/323/1107/15

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

19.11.2015 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

секретаря - Тахтаул А.Л.,

в присутності

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживача,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, діючи через представника ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», в якому просив захистити його права споживача шляхом покладання на відповідача обовязку встановити лічильник газу GMS-Arsenal типорозміру G-4 (заводський № 001567), що пройшов первинну повірку на заводі виробника і є власністю споживача, а також шляхом покладання на відповідача обовязку розпломбувати газовий котел за місцем проживання позивача за кошти відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у травні 2014 року працівниками відповідача був демонтований та направлений на повірку лічильник газу, заводський номер, 880749, встановлений за місцем проживання позивача. Цей лічильник газу 29.05.2014 року був визнаний непридатним для подальшого використання, про що позивачу було повідомлено лише 01.10.2014 року. У звязку з цим позивач за власні кошти придбав новий лічильник газу GMS-Arsenal типорозміру G-4 (заводський № 001567), та 11.10.2014 року звернувся до відповідача із заявою про встановлення зазначеного лічильника. Оскільки лічильник не був встановлений, 24.10.2014 року позивач звернувся до відповідача із скаргою, в якій просив усунути порушення раніше укладеного сторонами договору. Представники відповідача до позивача не зявлялись для встановлення лічильника, переговори між сторонами тривали протягом всього опалювального сезону 2014-2015 років. Після цього, за заявою позивача, 30.04.2015 року відповідач встановив охоронну пломбу на газоопалювальний котел за місцем проживання відповідача, але придбаний позивачем лічильник газу не встановив.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та зазначила, що своєю бездіяльністю, що має вираз у невстановленні позивачу лічильника газу, відповідач порушує права позивача як споживача послуг з газопостачання, що випливають з п. 30 Договору № 10194 про надання населенню послуг з газопостачання, укладеного сторонами 12.04.2007 року, п.п. 22, 28, 31, 33, 37 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.199 року № 2246 з відповідними змінами та доповненнями (надалі Правила № 2246). Представник позивача також пояснила, що відповідач фактично не відмовляв позивачу у наданні послуг з встановлення належного йому лічильника, однак умовою цього ставить надання лічильника для проходження вхідного контролю, що, на думку позивача та його представника, є незаконним. Незаконність цих вимог відповідача сторона позивача вбачає в тому, що під вхідним контролем мається на увазі позачергова повірка даного лічильника газу. Однак цей лічильник не підлягає позачерговій повірці, оскільки він пройшов первинну повірку на заводі виробнику, а підстав для позачергової повірки в даному випадку не існує.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечував. В обґрунтування заперечень він зазначив, що відповідач не відмовляв позивачу у наданні послуг з встановлення лічильника газу, оскільки позивач у встановленому законодавством порядку з відповідною заявою не звертався. Всі інші звернення позивача з приводу цієї спірної ситуації отримували відповіді. Пояснив, що вимоги щодо проходження вхідного контролю (позачергової повірки) лічильників газу, які придбаються споживачами за їх власні кошти, є загальною процедурою, яка дозволена чинним законодавством та обґрунтовується тим, що газопостачальник, який несе відповідальність за правильність обліку газу, що постачається його мережами, заінтересований в перевірці правильності роботи лічильника газу, який до цього не був в експлуатації. З моменту виробництва та до моменту введення в експлуатацію лічильник може бути підданий впливу факторів, що можуть впливати на правильність його показників (транспортування, вплив температури повітря, механічні ушкодження тощо). Тому позачергова повірка лічильника газу перед введенням його в експлуатацію спрямована на забезпечення безпеки та точного обліку газу, що споживається.

Також представник відповідача зазначав, що у разі звернення позивача та надання ним лічильнику газу до сервісного центру позивача питання про його позачергову повірку може бути вирішено протягом одного-двох робочих днів за рахунок відповідача.

Стосовно вимог щодо зобовязання відповідача розпломбувати котел представник відповідача зазначив, що позивач з відповідною заявою до відповідача не звертався, а тому відповідач не може бути в судовому порядку зобовязаний вчинити ці дії.

Під час розгляду справи сторони примирення не досягли.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані сторонами докази, проаналізувавши норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що між сторонами укладений Договір № 10194 про надання населенню послуг з газопостачання від 12.04.2007 року, на підставі якого позивач зобовязався безперервно надавати споживачеві, членам його сімї, та іншим особам, що проживають у квартирі, приватному будинку, послуги з постачання природного або скрапленого газу, а споживач зобовязується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Підпунктом другим пункту 14 цього Договору за рахунок коштів виконавця (відповідача) здійснюється періодична повірка лічильників газу, їх технічне обслуговування та ремонт, в тому числі демонтування, транспортування та монтаж.

16.05.2014 року працівниками позивача був знятий лічильник газу (заводський номер 880749), встановлений за місцем проживання позивача (м. Оріхів, вул. Шевченка, 25/6), що підтверджується ОСОБА_2 № 00002775 про зняття побутового лічильника газу. Лічильник газу був демонтований для проведення періодичної повірки.

29.05.2014 року зазначений лічильник газу (заводський номер 880749) був визнаний непридатним до застосування через перевищення гранично допустимої похибки, що підтверджується Довідкою № 6-2569-14 про непридатність засобу вимірювальної техніки, виданою Запорізьким науково-виробничим центром стандартизації, метрології та сертифікації.

Зазначений лічильник газу (заводський номер 880749) був повернутий позивачу 01.10.2014 року, що підтверджується ОСОБА_2 повернення побутового газового лічильника після держповірки від 01.10.2014 року, підписаним представником відповідача та позивачем.

Позивачем придбаний за власні кошти лічильник газу роторний «GMS-Arsenal» типорозміру G-4, українського виробництва, заводський номер 001567.

Після цього позивач звернувся до відповідача із заявою про встановленого нового, придбаного позивачем за власні кошти, лічильника газу. Однак між ствердженнями сторін щодо того, коли саме надійшла така заява, існують суперечності.

Так, представник позивача стверджувала, що позивач звернувся з такою заявою 14.10.2014 року, на підтвердження чого надала текст цієї заяви. Доказів направлення та (або) отримання цієї заяви відповідачем суду надано не було.

Водночас представником позивача було надано докази того, що 25.11.2014 року позивачем була відправлена, а 27.11.2014 року відповідачем була отримана скарга позивача від 24.11.2014 року, якою він просив встановити йому лічильник газу до 01.12.2014 року та надати відповідь на заяву від 14.10.2014 року відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Таким чином, суд вважає доведеним, що позивач принаймні 25.11.2014 року звернувся до відповідача із заявою про встановлення лічильника газу. У звязку з цим суд не бере до уваги заперечення представником відповідача факту звернення позивача із заявою про встановлення лічильнику, оскільки правове значення документу визначається не його назвою, а його змістом. Тому той факт, що 25.11.2014 року позивач звернувся до відповідача з документом, який назвав скаргою, не спростовує того факту, що цей документ містив чітке прохання встановити лічильник газу.

Листами від 25.12.2014 року № 168, від 26.01.2015 року № 44, від 14.04.2015 року № 270 відповідач повідомляв позивачу про те, що придбаний позивачем за власні кошти лічильник газу буде встановлений після проходження безкоштовного вхідного контролю (позачергової повірки) цього вимірювального пристрою.

30.04.2015 року за заявою позивача відповідач опломбував встановлений у будинку позивача газоопалювальний котел.

Оцінюючи дії сторін на відповідність вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, зокрема, захист своїх прав державою, належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції.

Водночас на споживачів покладається обовязки: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час, зокрема, обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведеться підприємствами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, придбаний позивачем за власні кошти лічильник газу роторний «GMS-Arsenal» типорозміру G-4, заводський номер 001567, може бути допущений до використання лише за умови, якщо він пройшов повірку або державну метрологічну атестацію.

Основні положення щодо організації, порядку проведення та оформлення результатів повірки засобів вимірювальної техніки визначаються Національним стандартом України 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення» (надалі ДСТУ 2708).

Відповідно до ДСТУ 2708 щодо засобів вимірювальної техніки може проводитись первинна, періодична, позачергова, інспекційна та експертна повірка (п. 4.2.1).

Відповідно до п. 5.5 ДСТУ 2708 позачергова повірка проводиться в таких випадках: за потреби заявника пересвідчитись у придатності засобів вимірювальної техніки до застосування; у разі пошкодження відбитка повірочного тавра або втрати свідоцтва про повірку; у разі застосування засобів вимірювальної техніки як комплектувальних, якщо час, що минув після останньої повірки, перевищує половину міжповірочного інтервалу; у випадку продажу (відправлення) споживачеві засобів вимірювальної техніки в тому разі, коли час, що минув після останньої повірки, перевищує половину міжповірочного інтервалу; під час уведення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, які пройшли первинну повірку (у разі потреби).

При цьому, якщо відбиток повірочного тавра або пломбу пошкоджено чи свідоцтво про повірку втрачено, то засіб вимірювальної техніки вважають не повіреним (п. 5.6.5 ДСТУ 2708).

Позивач свою відмову надати придбаний ним лічильник газу «GMS-Arsenal» типорозміру G-4 на позачергову повірку мотивував тим, що цей лічильник пройшов первинну повірку на підприємстві виробника, міжповірочний інтервал не минув, а тому жодної потреби у позачерговій повірці немає. При цьому представник позивача посилалась на паспорт придбаного позивачем лічильника, частиною якого є свідоцтво про приймання, підписане представником ВТК та повірником, згідно якого цей лічильник відповідає вимогам відповідних Технічних умов та визнаний придатним до експлуатації.

Чинне законодавство України не містить чітких підстав чи критеріїв, на підставі яких субєкти відносин газопостачання можуть визначати потребу у проведенні позачергової повірки засобу вимірювальної техніки, який прошов первинну повірку. За таких умов слід керуватись загальними засадами цивільного законодавства (ст. 3 ЦК України).

Відповідач потребу у проведенні позачергової повірки належного позивачу лічильника газу обґрунтовує тим, що газопостачальник, який несе відповідальність за правильність обліку газу, що постачається його мережами, заінтересований в перевірці правильності роботи лічильника газу, який до цього не був в експлуатації. З моменту виробництва та до моменту введення в експлуатацію лічильник може бути підданий впливу факторів, що можуть негативно впливати на правильність його показників в результаті транспортування, неправильного зберігання тощо.

З огляду на це суд вважає, що проведення позачергової повірки як умова встановлення належного позивачу лічильника газу не виходить за межі засад розумності та добросовісності (ст. 3 ЦК України). Потреба у такій повірці ґрунтується на необхідності дотримуватись балансу між приватними інтересами власника лічильника та публічними інтересами інших учасників відносин у сфері газопостачання щодо безпечного користування газопостачальною мережею й точного обліку споживання енергоносіїв. Проведення такої повірки не означатиме порушення прав споживача, а лише сприятиме більш якісному наданню послуг газопостачання.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не відмовляв позивачу в наданні послуг із встановлення лічильника газу, а лише обумовив надання цієї послуги проведенням позачергової повірки, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Стосовно позовних вимог про зобовязання відповідача роз пломбувати газоопалювальний котел суд бере до уваги те, що сторонами не заперечується той факт, що зазначений котел був опломбований за заявою позивача, а із заявою про його роз пломбування позивач до відповідача не звертався. Таким чином, в діях відповідача відсутні будь-які порушення норм права, які регулюють відносини у сфері постачання газу населенню.

За таких обставин суд вважає недоведеним порушення відповідачем прав споживача та вимог п. 30 Договору № 10194 про надання населенню послуг з газопостачання, укладеного сторонами 12.04.2007 року, п.п. 22, 28, 31, 33, 37 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.199 року № 2246, а тому позов не може бути задоволений.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», п.п. 4.2.1, 5.5, 5.6.5 Національного стандарту України 2708:2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 03.02.2006 року № 18, керуючись ст. ст. 1, 8, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» про захист прав споживача відмовити.

Повний текст рішення складений 23.11.2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо рішення було ухвалене без участі особи, яка його оскаржує,- протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4