Постанова № 53670147, 30.10.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.10.2015

Справа № 320/5511/15-а

Провадження № 2а/320/178/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Іваненко О.В.,

при секретарі: Михайловій Г.В.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення з відповідача субєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його бездіяльністю.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення з відповідача субєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його бездіяльністю.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач посилається на те, що 20.12.2011р., постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №2а-8765/2011р., яка набрала законної сили, суд зобов'язав ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоотриману суму одноразової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня, за 2009 рік, згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми.

23.02.2015 р., постановою старшого державного виконавця примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 С, про відкриття виконавчого провадження, №46625314, за виконавчим листом №2а-8765/2011р.. виданим 06.08.2013р. Мелітопольським міськрайонним судом.

10.06.2015р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_4, виконавчий лист №2а-8765/2011р., повернутий стягувачеві, з мотиву, що згідно листа боржника ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради від 09.04.2015р. за вих. №657/01-1-02, направленого на адресу ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області: "... що на виконання постанови управлінням проведено перерахунок в результаті якого нараховане 2 490 грн. 00 коп., виплата буде здійснена при надходженні грошових коштів на рахунки управління. На 2015 рік коштів на виплату заборгованості управлінню не виділено". До 09.04.2015р., сума коштів недоотриманої мною допомоги, яка виплачується до 5 травня, за 2009 рік, згідно рішення суду від 20.12.2011р.. з адміністративної справи №2а-8765/2011р., по бездіяльності відповідача, для виплати позивачу не нараховувалася і в річні бюджети на 2012-2015 роки, для її виплати, не вносилася.

До теперішнього часу ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 р. по адміністративній справі №2а-8765/2011р., не виконав. Борг в сумі 2150,0 грн., позивачу не виплатив.

Протиправними діями (бездіяльністю) відповідача, який відмовив позивачу в добровільному порядку, своєчасно, перерахувати та виплатити недоотриману суму разової грошової допомоги до 5-го травня, за 2009 рік, позивачу завдана матеріальна шкода в розмірі 4136,18 грн. Матеріальна шкода заподіяна девальвацією (знеціненням) гривні та відсутністю у позивача змоги використати вказані кошти за особистим призначенням в період з 20.12.2011р. по 23.06.2015 р., з дня винесення судового рішення з адміністративної справи №2а-8765/2011р. по день подання чинного позову.

На день подання позову, 23.06.2015 р., сума боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, згідно до статті 625 ЦК України, становить 4136,18 грн., а не 2490,0 грн., як це вказано в постанові 10.06.2015р., з виконавчої справи №46625314, про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Згідно з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №2а-8765/2011р. від 20.12.2011 р., виплата позивачу недоотриманої суми одноразової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня, за 2009 рік, провадиться відповідачем в безспірному порядку, тому він просить стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 4136,18 грн., на відшкодування шкоди, завданої його бездіяльністю, в тому числі: 2150,0 грн. суму боргу за рішенням з адміністративної справи №2а-8765/2011р. від 20.12.2011р.; 593,15 грн. суму упущеної вигоди в виді девальвації (знецінення) гривні за період з 20.12.2011р. по 23.06.2015 р.; 393,03 грн. суму упущеної вигоди в виді нарахування трьох відсотків річних за період з 20.12.2011р. по 23.06.2015р., звільнивши його, як інваліда 2-ї групи, від сплати судового збору.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, надавши письмові заперечення, згідно яких: постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 15.03.2011 у задоволенні вимог стягувану було відмовлено, але постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 було вирішено зобов'язати управління праці і соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити стягувану недоотриману суму разової грошової допомоги. Касаційна скарга боржника була залишена без задоволення Вищим адміністративним судом України 18.07.2013. Отже, стягувач набув право на пред'явлення виконавчого листа ще 20.11.2011 року, відповідно до ст.258 КАС. Згідно якої виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції. Але не зрозуміло, яким чином при рішенні, яке набрало законної сили 20.12.2011, у виконавчому листі зазначено, що постанова набрала законної сили 18.07.2013 (дата ухвали Вищого адміністративного суду) та строк пред'явлення встановлений до 18.07.2014. Хоча строк пред'явлення повинен бути до 20.12.2012.

Відповідно до ст. З Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901, який набрав чинності з 01.01.2013 року, стягувач за рішення суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Отже, заявник мав право звернутися до Державної казначейської служби України до 20.12.2012, а звернувся лише 16.09.2013, тобто строк пред'явлення виконавчого листа минув.

20.09.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 26.12.2013 р. у задоволенні вимог стягувачу було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції стягувач звернувся з апеляційною скаргою. Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а ухвала суду 1 інстанції - без змін.

13.08.2014 р. ОСОБА_2 знову звернувся з заявою до суду про винесення додаткового судового рішення. Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення.

08.04.2015 р. на адресу управління надійшла - постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження від 23.02.2015.

ОСОБА_3 була надана відповідь щодо неможливості виконання рішення суду та необхідності змінити сторону виконавчого провадження. 13.05.2015 р. управління отримало постанову від 23.04.2015 про заміну сторони виконавчого провадження.

25.08.2015 управлінням було знову отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2015, а 15.09.2015 управління отримало вимогу щодо ненадання розрахунку по даній справі, але як свідчить текст вимоги даний відділ має цей розрахунок та має суму, яка належить до виплати позивачу. Що стосується фінансування цієї виплати, то можемо пояснити наступне. Рішення суду не виконано, оскільки винесено відносно перерахунку та виплати допомоги, яка безпосередньо фінансується тільки за рахунок коштів державного бюджету. Всі рахунки управління є цільовими на виконання окремих програм, а фінансування витрат по виплаті щорічної разової допомоги здійснюється за рахунок державного бюджету, тому ці видатки передбачаються в Законі про Державний бюджет на відповідний рік. На 2014 рік видатки бюджету на здійснення виплат цієї допомоги згідно з рішенням суду за минулі бюджетні періоди (роки) цим Законом не передбачені. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно законами України про державний бюджет на відповідний рік. Із вищевикладеного слідує, що відповідач виконує функцію виплати допомоги, а не встановлює розміри цих виплат або виділяє цільові кошти, які згідно ч.2 ст.95 Конституції України визначаються тільки законом про Державний бюджет України .

Відповідно до статті 124 Конституції, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Варто зазначити, що виконавче провадження є завершальною стадією судочинства і державними виконавцями здійснюються виконавчі дії в межах наданих їм повноважень, і, лише у порядок і спосіб, визначені цим рішенням. Незважаючи на відсутність вичерпного законодавчого переліку підстав для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд, керуючись критерієм настання обставин, які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, у кожній конкретній справі з врахуванням всіх особливостей ситуації, вирішує питання про їх наявність чи відсутність, а також вирішує питання про наявність чи відсутність причин, які перешкоджають виконанню рішення суду та за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази. Крім того, управління на свій розсуд може визначити будь-яку суму заборгованості, але це не буде означати що саме цю суму необхідно стягувати, оскільки до компетенції управління це не входить.

Згідно п.8 ст.7 Бюджетного Кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначеннями та бюджетними асигнуваннями, та відповідно до ч.1 ст.23 цього Кодексу будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Оскільки бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту у державному бюджеті на 2015 рік Мінсоцполітики не передбачені, відповідні видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм.

Крім того, управління зверталося до Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України та до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації щодо виділення додаткових коштів для виконання рішень суду. Але станом на 21.09.2015 року кошти управлінню не виділені.

Крім того, існує ще одне рішення щодо виплати цього виду допомоги, яке відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, управлінням ДВС ГУЮ у Запорізькій області прийнято до обліку та внесено до реєстру першої черги. Таким чином, управління працює в рамках правового поля та стверджувати, що управлінням нічого не робиться недоречно.

Крім того, 15.09.2015 управління отримало вимогу державного виконавця від 09.09.2015. Із змісту самої вимоги стало відомо, що ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 11.08.2015 № 320/5512/15-а відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби було зобов'язано здійснити заходи примусового виконання судового рішення за виконавчим листом № 2а-8765/11.

Відповідно до ст. З Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901, який набрав чинності з 01.01.2013 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З метою реалізації п. З розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" був розроблений Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 (далі - Порядок). Так, відповідно до п. З Порядку рішення подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Зареєстроване в установленому порядку рішення невідкладно розглядається керівником органу державної виконавчої служби та передається відповідальній особі не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до органу державної виконавчої служби (п. 5 Порядку). Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня надходження до неї рішення зобов'язана перевірити за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконання такого рішення та у разі відсутності відомостей про виконання рішення в повному обсязі внести дані про це рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Відповідальна особа не пізніше семи робочих днів з дня внесення рішення до Реєстру зобов'язана надіслати заявнику та боржнику за їх місцезнаходженням або на електронну пошту повідомлення про прийняття такого рішення для обліку із зазначенням черги, до якої воно включено (п. 7, 9 Порядку). У разі отримання документального підтвердження про часткове виконання рішення відповідальна особа вносить дані до Реєстру (п. 12 Порядку). Так, у відділі примусового виконання рішень є розрахунок суми, яка належить до сплати. Отже, не зрозуміло чому на даний час виконавчий лист № 2а-8765/11 не зареєстрований у Реєстрі. До речі, виконавчий лист № 2-а-262/08, за яким стягувачем є також позивач вже зареєстрований у даному реєстрі.

Відповідно до п. 13 Порядку передача рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом. До рішень зобов'язального характеру додаються оригінали документів про здійснення нарахування виплат за цим рішенням, підписані уповноваженою особою і завірені гербовою печаткою. Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (п. 19, 20 Порядку). Отже, що стосується управління, то хочеться звернути увагу суду на те, що хоча і судами різних інстанцій не змінювався спосіб і порядок виконання судного рішення управління все ж таки надало свій розрахунок, хоча це і не входить до його компетенції.

До того ж, відповідно до п. 2 Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України 29.12.2002 № 1098 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.01.2008 № 19) паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм Пенсійного фонду України; бюджетних програм, які створюються протягом року за рахунок коштів резервного фонду бюджету; з повернення кредитів до бюджету; з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб; за загальнодержавними витратами; із забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою. Отже, управління зобов'язано лише повідомляти про суми, які підлягають до виплати за рішеннями суду.

Так, управління зверталося до Міністерства соціальної політики України, Міністерства фінансів України та до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації щодо виділення додаткових коштів для виконання рішень суду. Але станом на 25.09.2015 кошти управлінню не виділені.

Що стосується інфляції, на виплаті якої наполягає позивач, то повідомляємо наступне. Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 2 вищезазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.

Отже, даний вид виплати відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» називається «разова грошова допомога», тому і не підлягає індексації.

Що стосується, як зазначає позивач, упущеної вигоди, то зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України). Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦКУ. Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. В нашому випадку це стягувач та боржник. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Грошові зобов'язання охоплюють усі сфери суспільного життя і виникають насамперед у сфері приватноправових (цивільно-правових) відносин. Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч.1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних. В нашому випадку жодного договору з цього приводу не було укладено між позивачем та відповідачем. Крім того, грошові зобов'язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК України, передбачають насамперед договірні правовідносини. При цьому ч.5 ст. 11 ЦК, в якій ідеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань. Крім того, з рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

До того ж, рішенням суду не встановлений розмір, який належить до сплати. Оскільки 20.09.2013 ОСОБА_2 звертався до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду. Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 26.12.2013 у задоволенні вимог стягувану було відмовлено. Не погодившись з рішенням суду 1 інстанції стягував звернувся з апеляційною скаргою. Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2014 апеляційна скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення, а ухвала суду 1 інстанції - без змін.

Позивачем також не враховано ту обставину, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений Законом України № 1058 від 09.07.2003, постановами КМУ від 13.03.2002 № 279, від 15.04.2003 № 544 застосовується виключно тільки для визначення розмірів пенсій, призначених Законами України "Про пенсійне забезпечення" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і не застосовується для визначення розмірів надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії (п.5 постановами КМУ від 13.03.2002 № 279, ч.2 п.1 постановами КМУ від 15.04.2003 № 544, п.З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Слід також зазначити, що поняття мінімального розміру пенсії за віком для призначення допомоги чинним законодавством не врегульовано. До того ж, даний позов вже розглядався судами різних інстанції, а отже відповідно до ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Даний факт підтверджує постанова Мелітопольського міськрайонного суду від 15.03.2011 справа № 2-а/8765/11, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 по справі № 2-а/8765/11. тому просять відмовити в задоволенні позову.

ІІІ особа - Мелітопольське управління Державної казначейської служби України Запорізької області в судове засідання не зявилися по невідомій суду причині, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Суд вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 20.12.2011 року Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду яка набрала законної сили, суд зобов'язав ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 недоотриману суму одноразової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня, за 2009 рік, згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми.

23.02.2015 р., постановою старшого державного виконавця примусового виконання рішень ОСОБА_3 державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 С, про відкриття виконавчого провадження, №46625314, за виконавчим листом №2а-8765/2011р.. виданим 06.08.2013р. Мелітопольським міськрайонним судом.

10.06.2015р. постановою старшого державного виконавця виконавчий лист №2а-8765/2011р., повернутий стягувачеві, в звязку з тим, що згідно листа боржника ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради від 09.04.2015р. за вих. №657/01-1-02, "... що на виконання постанови управлінням проведено перерахунок в результаті якого нараховане 2 490 грн. 00 коп., виплата буде здійснена при надходженні грошових коштів на рахунки управління. На 2015 рік коштів на виплату заборгованості управлінню не виділено". До 09.04.2015р., сума коштів недоотриманої допомоги, яка виплачується до 5 травня, за 2009 рік, згідно рішення суду від 20.12.2011р.. з адміністративної справи №2а-8765/2011р., для виплати позивачу не нараховувалася і в річні бюджети на 2012-2015 роки, для її виплати, не вносилася.

До теперішнього часу ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2011 р. по адміністративній справі №2а-8765/2011р., не виконало. Борг в сумі 2 150 гривень 00 копійок, позивачу не виплачено.

28.05.2015 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області відмовлено ОСОБА_5 в задоволенні заяви про заміну способу і порядку виконання судового рішення

Станом на день розгляду справи судом ці кошти не виплачені.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки невиплата позивачу зазначеної грошової допомоги у повному обсязі викликана відсутністю коштів в державному бюджеті для забезпечення виконання судових рішень, проте реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань і посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання зобов`язання, суд вважає, що права позивача порушені, тому підлягають захисту шляхом примусового стягнення даної суми.

При ухваленні рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини і Рішення у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 року.

В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки згідно ст.2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); тощо.

Оскільки, даний вид виплати відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» називається «разова грошова допомога», тому і не підлягає індексації.

Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 393,03 грн. суми упущеної вигоди в виді нарахування трьох відсотків річних за період з 20.12.2011р. по 23.06.2015р., оскільки виплати відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - є грошовою допомогою.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2011р., постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №2а-8765/2011р., яка набрала законної сили, суд зобов'язав ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоотриману суму одноразової грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня, за 2009 рік, згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми. Отже, даною постановою не встановлено суму для виплати, тому суд вважає, що розглядати застосування санкцій, встановлених в ч.2 ст.625 ЦК України якдодатковий засібзахисту прав позивача від знецінення грошових коштів одночасно з відшкодуванням інфляційних втрат, що застосовується до всіх без винятків правовідносин,які мають ознаки грошового зобов?язання (боржник має сплатити грошові кошти кредитору (стягувачу), то буде цілком логічним застосування цих санкцій до правовідносин, які є наслідком ухвалення рішення про стягнення коштів з однієї особи на користь іншої при ухиленні боржника від виконання судового рішення, яке дотепер не ухвалювалось.

Виконавчий лист №2а-8765/2011р., виданий 06.08.2013р. Мелітопольським міськрайонним судом вважати таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищезазначеного та керуючись Законами України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про виконавче провадження», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 11, 509, 510, 610, 625 ЦКУ та ст.ст.158, 159, 160, 161, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення з відповідача субєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його бездіяльністю задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (код 03193086), яке розташоване: 72311, м. Мелітополь пр. Б.Хмельницького 68А, на користь ОСОБА_2 (і.н.1955203399) який мешкає: м. Мелітополь вул. Казарцева 17/141, кошти в сумі 2150,00 грн. (дві тисячі сто пятдесят грн. 00 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 соціального захисту населення Мелітопольської міської ради Запорізької області (код 03193086), яке розташоване: 72311, м. Мелітополь пр. Б.Хмельницького 68А, на користь держави судовий збір у сумі 73,08гривні.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_6