Рішення № 53669422, 23.11.2015, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/5605/2015

Номер справи 243/10772/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» листопада 2015 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

при секретарі - Нікіфоровій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача ливарником санітарно-будівельних виробів промекспериментального цеху з 12 березня 1993 року по 31 серпня 2000 року.

З 01 січня 1999 року Відкрите акціонерне товариство «Словянський керамічний комбінат» припинило виплачувати працівникам заробітну плату.

Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області провадження № 2/243/3786/2015, справа № 243/7266/15-ц, від 30 липня 2015 року вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3445 грн. 14 коп., а також компенсацію моральної шкоди у сумі 1000 грн.

Виконавчий лист за Рішенням суду був своєчасно направлений до Відділу Держаної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції та взятий на виконання, але Державна виконавча служба відмовила їй у відкритті виконавчого провадження.

В червні 2013 року вона з колективом Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» звернулася з колективною скаргою до Словянського міського управління соціального захисту населення.

21 червня вони отримали відповідь першого заступника Словянського міського голови ОСОБА_2.

В листі повідомляється, що скарга працівників Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» розглянута. Корпоративне право на управління державним майном підприємства Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» належить Фонду державного майна України. Частка державної власності майна у статутному фонді підприємства складає 92,9%.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25 грудня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Словянський керамічний комбінат» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором призначений арбітражний керуючий ОСОБА_3. Згідно п. 5 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги не задоволені за недостатністю майна вважаються погашеними.

В листопаді 2013 року колектив працівників звернувся до Прокуратури Донецької області.

28 листопада 2013 року вони отримали листа Головного управління юстиції в Донецькій області. В листі йдеться про те,що на даний час зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» знищено згідно Акту про знищення виконавчих проваджень та інших документів органу Державної виконавчої служби від 17 травня 2008 року, у відповідності до п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах Державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 05 липня 1999 року № 470/7.

Додає, що позовна давність не повинна застосовуватись за вимогами про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні робітника за нормами чинного законодавства України.

15 серпня 2015 року згідно ст. 2 Закону України від 05 червня 2012 року № 4901-VI вони звернулися з колективною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі з Держави України до Державної казначейської служби України.

22 вересня 2015 року вони отримали листа з Державної казначейської служби України. В ньому говориться «… Враховуючи, що боржник Відкрите акціонерне товариство «Словянський керамічний комбінат» відсутній на обслуговуванні в Головному управління Державної казначейської служби України, пакет документів щодо виконання рішення суду повертається без виконання …»

Просить суд стягнути з Фонду державного майна України на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3445 грн. 14 коп., а також компенсацію моральної шкоди у сумі 1000 грн. за Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області, справа № 243/7266/15-ц, провадження № 2/243/3786/2015 від 30 липня 2015 року.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в позовній заяві заявила Клопотання про розгляд справи без її участі та задовольнити її позовні вимоги ( а.с. 2-3,13).

Представник відповідача Фонду державного майна України про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України ( а.с.10).

У відповідності до ч.5 ст. 74 ЦПК України « У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

-юридичним особам та фізичним особам - підприємцям за адресою місцезнаходження ( місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців;

-фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку».

Відповідно до ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов»язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі зобов»язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з»явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач повідомлений у встановленому порядку ( належним чином) про час і місце судового розгляду справи не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача ( представника позивача), вважає можливим відповідно до правил ч.1 ст. 224 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Представник відповідача Фонду державного майна України своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з»явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 224 ЦПК України вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації моральної шкоди задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12 березня 1993 року по 31 серпня 2000 року працювала у Відкритому акціонерному товаристві «Словянський керамічний комбінат».

Заочним рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області провадження № 2/243/3786/2015, справа № 243/7266/15-ц, від 30 липня 2015 року вирішено стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3445 грн. 14 коп., а також компенсацію моральної шкоди у сумі 1000 грн. (а.с. 6-7)

Згідно повідомлення Словянської міської ради від 21 червня 2013 року, корпоративне право на управління державним майном підприємства Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» належить Фонду державного майна України. Частка державної власності майна в уставному фонді підприємства складає 92,9 %. Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 грудня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Словянський керамічний комбінат» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий ОСОБА_3. За інформацією ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» через відсутність ліквідного майна для погашення вимог кредиторів першої черги, заборгованість із заробітної плати погасити не можливо.

Відповідно до повідомлення Головного Управління Юстиції у Донецькій області від 28 листопада 2013 року вбачається, що наданий час зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат» знищено згідно Акту про знищення виконавчих проваджень та інших документів органу Державної виконавчої служби від 17 травня 2008 року, у відповідності до п. 3.19 Інструкції з діловодства в органах Державної виконавчої служби, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 05 липня 1999 року № 470/7.

Відповідно до повідомлення Управління Державної казначейської служби України у м. Словянську Донецької області № 06-19/1705 від 20 жовтня 2015 року вбачається, що Управління Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області розглянуло Заяву вх. № 2791/02-34 від 16 жовтня 2015 року про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Слов'янський керамічний комбінат" заборгованості по заробітній платі й додані до неї матеріали та повертає пакет документів без виконання з наступних підстав:

Заява подана на підставі Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 5 червня 2012 року № 4901 -VI, який набрав чинності 01 січня 2013 року. Відповідно до ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належить державі та передані до їх статутного фонду. Боржник - Відкрите акціонерне товариство "Слов'янський керамічний комбінат" не наділений жодною із зазначених ознак і з цієї причини не підпадає під дію Закону на який посилається стягувач.

Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Ці вимоги не витримані.

В Управлінні Державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області Відкрите акціонерне товариство "Слов'янський керамічний комбінат" не обслуговується, бюджетних та не бюджетних рахунків Відкритого акціонерного товариства "Слов'янський керамічний комбінат" в Казначействі не відкрито.

Враховуючи вищезазначене та керуючись п. 9 "Порядку виконання рішень, про

стягнення коштів державною та місцевих бюджетів або бюджетних установ", затвердженого

Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року (зі змінами та

доповненнями) заява та додані до них матеріали повертаються без виконання.

Суд не може погодитися з доводами позивача щодо того, що відповідач має нести субсидіарну відповідальність за дії Відкритого акціонерного товариства «Слов'янський керамічний комбінат» виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у звязку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Як зазначено у ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у звязку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обовязків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у звязку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у звязку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦК України акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЦК України акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства» засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.

Отже, ч. 2 ст. 152 ЦК України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що акціонерне товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватись будь-які санкції, що обмежують їх права у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

Посилання позивача на ст. 619 ЦК України є безпідставним, оскільки до спірних правовідносин має застосовуватись трудове законодавство, зокрема КЗпП, а додаткова (субсидіарна) відповідальність не може застосовуватись до трудових правовідносин, оскільки виникає лише у разі порушення зобов'язання, якого між сторонами не існувало.

Враховуючи відсутність правових підстав для субсидіарної відповідальності Фонду державного майна України в результаті діяльності Відкритого акціонерного товариства «Словянський керамічний комбінат», суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України « Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством».

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» зазначено, « що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:... в моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків».

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України обов»язковому з»ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Обов»язкової підставою для деліктної відповідальності за завдання моральної шкоди є встановлення причинного зв»язку між шкодою і протиправною поведінкою особи.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру враховуються вимоги розумності і справедливості.

Однак, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 до суду не надано доказів, які б свідчили про те, що дії відповідача є протиправними.

Згідно до Розділу 5 ЦПК України, доказами можуть бути лише ті факти, які мають документальне та фактичне підтвердження та на підставі яких в подальшому суд може дослідити їх правдивість.

Згідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин, в якій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Але, як вважає суд, позивачем ОСОБА_1 в наданій до суду позовній заяві, не вказано жодного посилання на мотиви, якими вона обґрунтовує спричинення їй моральної шкоди у розмірі 1000 грн. та якими доказами моральна шкода саме в такому розмірі підтверджується.

З урахуванням положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди „позивач повинен надати докази про моральні переживання у звязку з ушкодженням здоровя, про порушення нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, дані про порушення спілкування з оточуючими людьми, дані про настання інших негативних наслідків.

Однак, як вважає суд, позивачем ОСОБА_1 доказів спричинення їй моральної шкоди діями відповідача не надано.

Крім того, у відповідності до ст. 60 ЦПК України сторона забовязана доказати ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Але позивач ОСОБА_1 в своїй позовній заяві, посилаючись на неправомірні дії відповідача не вказує, в чому конкретно полягають ці неправомірні дії, якими їй спричинено моральну шкоду у розмірі саме 1000 грн. і тому її позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.

Згідно до ч. 4 ст. 88 ЦПК України «У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 23, 152, 237-1, 619, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 9 Закону України «Про акціонерні товариства», ст.ст. 38, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 1, 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», п.п. 3, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди», суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації моральної шкоди відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Словянським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача або третьої особи, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий:

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_4