Вирок № 53668849, 23.11.2015, Василівський районний суд Запорізької області

Справа№311/3275/15-к

Провадження№1-кп/311/281/2015

23.11.2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Кочевої І.В., при секретарі Кириченко О.В., за участю прокурора Борисенко О.О., захисника - адвоката Петренко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Василівка, Василівського району, Запорізької області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого фактично без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, раніше в силу ст. 89 КК України, не судимого, за ч.1 ст.289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 липня 2015 року, приблизно о 14 год. ОСОБА_2 діючи з корисливих мотивів, умисно, з метою незаконного заволодіння чужим транспортним засобом, знаходячись в автомобілі ВАЗ 21011 р.н. НОМЕР_1, поблизу магазину «Шанс» по вулиці Миру в місті Василівка, Запорізької області, будучи попередженим ОСОБА_3 про недопустимість будь яких дій з зазначеним автомобілем, за допомогою з'єднання та замикання дротів замку запалення, незаконно заволодів вказаним транспортним засобом вартістю 17 102 грн. 77 коп., який належить ОСОБА_3, та розпорядився ним за власним розсудом, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 17 102 грн. 77 коп.

У справі цивільний позов не заявлявся.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнавав, суду пояснював, що вказаний автомобіль потерпілий ОСОБА_3 лишив, та оскільки він довго не повертався, він відігнав автомобіль на зберігання до своєї цивільної дружини. Тиждень шукав потерпілого у м.Василівка, а коли зайшов пропонував забрати автомобіль. Після допиту свідків у цій справі обвинувачений змінив свої покази, вину визнав повністю та пояснив, що він дійсно незаконно заволодів вказаним автомобілем 17 липня 2015 року, фактично продав його свідку ОСОБА_4 , про що написав розписку та обіцяв останньому пізніше передати документи. У скоєному розкаявся, просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі, бо має двох неповнолітніх синів. Покази в суді змінив, бо злякався кримінальної відповідальності.

Потерпілий у судове засідання не з'явився, суду надав заяву про розгляд справи без його участі, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, шкода, завдана злочином йому відшкодована повністю (а.с.36). У судовому засіданні 19 жовтня 2015 року від дачі показів потерпілий в суді відмовився.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 17 липня 2015 року ОСОБА_2 приїхав до нього додому з ОСОБА_5 та вказаному вище автомобілі, на який у нього не було документів, та сказав, що цей автомобіль йому віддав хазяїн за те, що він працював. Він купив у ОСОБА_2 автомобіль, про що останній написав розписку, в якій вказав, що отримав за автомобіль 3000 грн., а документи передасть до 20 липня 2015 року, проте цієї

обіцянки не виконав. Пізніше, від працівників ДАІ він дізнався, що автомобіль перебуває у розшуку у зв'язку з угоном. Він передав добровільно автомобіль працівникам міліції. Суду свідок надав оригінал розписки, яку йому писав ОСОБА_2, а обвинувачений у судовому засіданні підтвердив, що цю розписку він писав власноруч. Судом була оглянута розписка. Копію розписки суду надав прокурор з матеріалів справи.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що напередодні 17 липня 2015 року він бачив ОСОБА_2 на вказаному автомобілі, той говорив, що отримав автомобіль в якості розрахунку за роботу. Наступного дня ОСОБА_2 пропонував йому купити автомобіль чи здати його на металобрухт, він відмовився від цієї пропозиції бо на автомобіль не було документів. На прохання ОСОБА_2 він дав номер телефону ОСОБА_4, якому ОСОБА_2 пропонував купити автомобіль. Він на вказаному автомобілі з ОСОБА_2 приїхали до ОСОБА_4, де в його присутності останній передав гроші за автомобіль ОСОБА_2, а той писав розписку, в якій окрім відомостей про передачу грошей, вказав на те, що зобов'язується передати документи на автомобіль.

Крім того, вина обвинуваченого підтверджена доказами по справі: відповідно до висновку експерта №202/15 від 18 серпня 2015 року вартість автомобіля ВАЗ-21011 на 17 липня 2015 року становить 17102 грн. 77 коп.; речовим доказом - вказаним вище автомобілем.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Долю речового доказу, суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України: автомобіль ВАЗ 21011 держномер НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_3 - суд вважає необхідним лишити в його розпорядженні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд згідно із вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії середньої тяжкості, особу винного, який, в силу ст.89 КК України, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не працює, те що мав місце один епізод злочинної діяльності, його ставлення до скоєного та щире каяття після дослідження судом доказів по справі. Суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання: повне визнання вини та щире каяття у скоєному, активне сприяння досудовому розслідуванню, наявність на утриманні обвинуваченого двох неповнолітніх синів, на утримання яких він сплачує аліменти на користь їх матері. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено. Із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає не можливим призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, оскільки він офіційно не працевлаштований та має двох утриманців. При обранні виду покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.289 КК України, суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, а не позбавлення волі, як пропонував прокурор, що буде необхідним та достатнім, з врахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин справи, для його виправлення та перевиховання. При призначенні покарання суд вважає необхідним призначити його з застосуванням ст.ст.75,76 КК України та призначити обвинуваченому іспитовий строк ближче до максимального.

Судові витрати суд покладає на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75, ст.76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання у вигляді обмеження волі,

якщо він на протязі 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 21011 держномер НОМЕР_1, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_3- лишити в його розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на проведення експертиз:

-в сумі 306 грн. 90 коп. (довідка №232) Платіжні реквізити для зарахування коштів на користь держави: рахунок № 31116115700009, одержувач - УК у Шевч.р-ні м.Запоріжжя /Шевч./ 24060300; код банку - 813015; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку - ГУ ДКСУ у Запорізькій області;

-в сумі 613 грн. 80 коп. Платіжні реквізити для зарахування коштів на користь держави: рахунок № 31251201103011, одержувач - ГУДКСУ У Запорізькій області; код банку 813015; код ЄДРПОУ - 25573056; назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 обраний ухвалою слідчого судді від 25 серпня 2015 року у вигляді особистого зобов'язання лишити тим же.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Василівський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області І.В.Кочева

З оригіналом згідно

Суддя І.В. Кочева

Секретар с/з О.В. Кириченко