Вирок № 53667120, 19.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Кримінальне провадження № 1-кп/760/1165/15

Справа №760/19839/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Глушкової О.О.,

прокурора Горобинського В.М.,

захисника обвинуваченого - адвоката Швиркова О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене 29.08.2015 року до ЄРДР за № 12015100090008339, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, такого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, працюючи заготівельником приймального пункту вторинної сировини, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, не маючи відповідної ліцензії Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, вчинив умисний корисливий злочин, а саме здійснив прийом брухту кольорових металів з порушенням порядку здійснення операцій з металобрухтом, при таких обставинах.

Відповідно до ст. 4 «Порядку здійснення операцій з металобрухтом» Закону України № 619-ХІV від 05.05.1999 року «Про металобрухт» (зі змінами та доповненнями), операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту кольорових металів можуть видаватися лише спеціалізованим підприємствам.

Так, 27.08.2015 року, близько 15 години 20 хвилин, працівниками ВДІМ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві, під час перевірки пункту прийому вторинної сировини, який знаходиться по АДРЕСА_1, виявленофакт здійснення ОСОБА_2 операцій з брухтом кольорових металів без реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності й відповідної ліцензії Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, в якого виявлено та вилучено 458 кілограм кольорового металу, 164 катушки, які відносяться до ліфтового обладнання, загальною вагою 656 кілограм, які мають не виправні пошкодження та не придатні через пошкодження для подальшого використання, а також містять кольорові метали.

Вказаний металобрухт придбаний ОСОБА_2 з порушенням порядку здійснення операцій з металобрухтом.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців, ОСОБА_2 не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразилися

в здійсненні операцій з брухтом кольорових металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 213 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, до суду разом із обвинувальним актом, надійшла угода про визнання винуватості від 31 жовтня 2015 року, укладена між прокурором прокуратури Солом'янського району міста Києва Горобинським Віталієм Миколайовичем, якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12015100090008339, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 29.08.2015 року, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні.

Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_2 під час досудового розслідування беззастережно та у повному обсязі визнав свою винуватість у зазначеному діянні - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно укладеної угоди, враховуючи ступінь та характер сприяння ОСОБА_2 у проведенні кримінального провадження щодо нього, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, тобто наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, характер і тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, а також особу ОСОБА_2, сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 263 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, із звільненням ОСОБА_2 на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 (один) рік, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 із запропонованим видом та мірою покарання згоден.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого розгляду кримінального провадження, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують та має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також у підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав судові згоду на призначення узгодженого покарання, надав пояснення, в яких повністю підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні. При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що дійсно вказані в обвинуваченні предмети були ним отриманні внаслідок незаконних дій з металобрухтом.

На підставі пояснень обвинуваченого, суд встановив, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили вказану угоду, укладену з прокурором, затвердити і призначити узгоджене в ній покарання. При цьому, обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, надав пояснення, в яких повністю підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження за фактом вчинення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, внесеного в ЄРДР за №12015100090008339 від 29.08.2015 року, приходить до такого висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України, що закріплені ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України, можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 213 КК України як здійснення операцій з брухтом кольорових металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і характер суспільної небезпеки ним скоєного, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, судом встановлено, що вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 злочин, передбачений ч. 1 ст. 213 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, умисний та закінчений. Узгоджене покарання, зазначене в угоді, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України.

Як особа, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, осудний, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Щире розкаяння у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину судом визнаються як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку прокурора, який просив затвердити угоду про визнання винуватості, думку обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали прокурора, вивчивши обвинувальний акт, перевіривши угоду про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ч. 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, з'ясувавши у обвинуваченого ОСОБА_2, що він розуміє, викладені в ч. 4 ст. 474 КПК України обставини, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, суд вважає за необхідне ухвалити у даному провадженні вирок відносно ОСОБА_2, яким затвердити угоду про визнання ним винуватості, визнавши ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, за викладених у вироку обставин, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження, зокрема, враховуючи ступінь та характер сприяння ОСОБА_2 у проведенні кримінального провадження щодо нього, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, тобто наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, характер і тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_2, відсутність тяжких наслідків від вчиненого та матеріальної шкоди, вищенаведені судом дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що узгоджене ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, із звільненням ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, цілком відповідає тяжкості, обставинам вчиненого злочину та особі обвинуваченого, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його можливого виправлення, яке можливе без ізоляції обвинуваченого від суспільства, та попередження нових злочинів.

Узгоджене покарання за глибоким переконанням суду є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся, матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням у даному провадженні не спричинено.

Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, у зв'язку з проведенням експертиз, у даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів по даному провадженню слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 373, 374, 468-475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 31 жовтня 2015 року, укладену між прокурором прокуратури Солом'янського району міста Києва Горобинським Віталієм Миколайовичем, якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12015100090008339, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 29.08.2015 року, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Речові докази:

- білий пакет з металобрухтом, вагою 2 (два) кілограми 300 грам, який був вилучений у гр. ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та переданий на зберігання до камери схову речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в місті Києві, - повернути ОСОБА_6;

- гроші номіналом 100 гривень /номер купюри КЄ9267228/, купюра 50 гривень /№СЖ6844895/, купюра 2 гривні /№ВН7527437/, купюра 2 гривні /№РГ24449970/, які згідно постанови слідчого СВ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві від 29.10.2015 року визнані речовим доказом по кримінальному провадженню №12015100090008339 від 29.08.2015 року та передані до фінансової частини для подальшого їх використання, - повернути за належністю;

- металобрухт з міді вагою 406 кілограм, 164 ліфтові котушки, які знаходяться у мішках в кількості 41 мішок, та шматки мідного кабелю вагою 52 кілограми, які знаходяться в скрученому вигляді, та передані на зберігання до камери схову речових доказів Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - конфіскувати в дохід держави.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: